Вирок № 101436844, 29.11.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/5206/21

Номер провадження 1-кп/629/399/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Фалькової І.М.,

прокурора - Дьолога В.В., Євсюкова О.С.,

обвинуваченого- ОСОБА_1 ,

захисника - Цувіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не військовозобов`язаного, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:

-15.08.2018 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75, 104 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

-05.04.2019 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

24.07.2019 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 03.02.2021 умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 20 днів

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 298 КК України,

у с т а н о в и в:

В ніч на 17 червня 2021, точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 , знаходився поблизу об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, а саме Братської могили - пам`ятника воїнам односельцям, які боролися проти нацизму в роки Другої світової війни 1941-1945, розташованого по вул. Центральній, 83 в с. Садове Лозівського району Харківської області , де у нього виник умисел на наругу над могилою, поєднану з таємним викраденням предметів, які знаходяться в місці захоронення, а саме крадіжку секцій та стовпів з декоративного паркану, встановленого навколо вказаної могили, і який, в поєднані з могилою, являє собою єдиний об`єкт.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на наругу над могилою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні 'наслідки, у вигляді грубого порушення суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, нехтуючи соціальними цінностями у вигляді прояву аморального відношення до померлих, викликання громадського обурення та задоволення своїх корисливих інтересів і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом розхитування та від`єднання складових частин огорожі, заволодів секціями в кількості 8 шт. та стовпами в кількості 7 шт. із чавунної огорожі, встановленої навколо пам`ятника, після чого з викраденим з місця пригоди зник, розпорядившись ними на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, в ніч на 17 червня 2021, точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 підійшов до Братської могили - Пам`ятника воїнам - односельцям 1941-1945, який знаходиться на балансі Управління житлово - комунального господарства і будівництва Лозівської міської ради і згідно рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих № 61 від 25.01.1972 р. є пам`яткою історії культурної спадщини місцевого значення, розташованого по вул. Центральній, 83 в с. Садове Лозівського району Харківської області . Побачивши, що територія вказаної культурної спадщини огороджена декоративним парканом, який складається з чавунних секцій та стовпів, у ОСОБА_1 виник умисел на викрадення частини об`єкта культурної спадщини, а саме секцій та стовпів з декоративної огорожі, шляхом часткового їх демонтажу та подальше обернення на свою користь.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди власнику культурної спадщини та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, шляхом розхитування та від`єднання складових частин огорожі, таємно викрав секції в кількості 8 шт. та стовпи в кількості 7 шт. із чавунної огорожі об`єкта культурної спадщини, після чого з викраденим з місця пригоди зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши управлінню житлово - комунального господарства і будівництва Лозівської міської ради майнову шкоду на загальну суму 2335 грн. 13 копійок.

Крім цього, в ніч на 17 червня 2021, точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 підійшов до Братської могили - Пам`ятника воїнам - односельцям 1941-1945, який знаходиться на балансі Управління житлово - комунального господарства і будівництва Лозівської міської ради і згідно рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих № 61 від 25.01.1972 р. є пам`яткою історії культурної спадщини місцевого значення, розташованого по вул. Центральній, 83 в с. Садове Лозівського району Харківської області . Побачивши, що територія вказаної культурної спадщини огороджена декоративним парканом, який складається з чавунних секцій та стовпів, у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне пошкодження частини об`єкта культурної спадщини шляхом часткового демонтажу декоративного паркану та подальшого обернення демонтованих частин на свою користь.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне незаконне пошкодження об`єкта культурної спадщини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді зниження цінності культурної спадщини та необхідності виконання певних реставраційних робіт по її відновленню, і бажаючи їх настання, ігноруючи моральні засади суспільства в частині ставлення до історичних та культурних цінностей, шляхом відокремлення секцій в кількості 8 шт., та стовпів в кількості 7 шт., умисно незаконно пошкодив цілісність паркану об`єкта культурної спадщини.

Також, ОСОБА_1 будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, в ніч на 17 червня 2021, точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 підійшовши до будівлі сільської ради, розташованої по вул. Центральній, 82 (83) в с. Садове, Лозівського району Харківської області, де побачив, що від вказаної будівлі до розподільчого щита, розташованого неподалік будівлі, мається повітряна лінія зв`язку у вигляді телефонного кабелю, належного АТ «Укртелеком», після чого у ОСОБА_1 виник умисел на викрадення вказаного кабелю для подальшого обернення його на свою користь.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, шляхом вільного доступу, за допомогою плоскогубців, зрізав та таємно викрав телефонний кабель марки ТИП 30x2x0,4, довжиною 40 метрів, після чого з викраденим з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши АТ «Укртелеком» майнову шкоду на загальну суму 1530 грн. 39 копійок.

Прокурором Лозівської окружної прокуратури Харківської області пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 297 КК України, як наруга над Братською могилою - пам`ятником воїнам односельцям, які боролися проти нацизму в роки Другої світової війни 1941-1945, з незаконним заволодінням предметами, що знаходяться на братській могилі, з корисливого мотиву, за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за ч. 2 ст. 298 КК України, як умисне незаконне пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частини.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, за вищевказаних обставин, 17.06.2021, точного часу не пам`ятає, знаходився поблизу об`єкта (пам`ятника) культурної спадщини, а саме Братської могили - пам`ятника воїнам односельцям, які боролися проти нацизму в роки Другої світової війни 1941-1945, територія якої огороджена декоративним парканом, та який розташований по вул. Центральній, 83 в с. Садове Лозівського району Харківської області , розумів, що дана могила є об`єктом культурної спадщини, є могилою воїнів, де шляхом розхитування та від`єднання складових частин огорожі, таємно викрав секції в кількості 8 штук та стовпчики в кількості 7 штук, тим самим пошкодив цілісність паркану.

Крім того, 17.06.2021, точного часу не пам`ятає, за вищевказаних обставин, біля будівлі сільської ради, розташованої по вул. Центральній, 82 (83) в с. Садове Лозівського району Харківської області, за допомогою плоскогубців, зрізав та таємно викрав телефонний кабель, довжиною 40 метрів.

З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 298 КК України був згодний, фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень не оспорював, щиро каявся, висловлював щирий жаль з приводу вчиненого. Вказав, що вчинення кримінальних правопорушень було обумовлено потребою у коштах на особисті цілі, дуже шкодує про вчинене, бажаючи виправити наслідки, зазначив, що відновив огорожу об`єкта культурної спадщини, а також відшкодував шкоду, завдану АТ «Укртелеком», що підтвердив банківською квитанцією.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, вартості судових експертиз.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 297 КК України, як наруга над Братською могилою - пам`ятником воїнам односельцям, які боролися проти нацизму в роки Другої світової війни 1941-1945, з незаконним заволодінням предметами, що знаходяться на братській могилі, з корисливого мотиву, за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за ч. 2 ст. 298 КК України, як умисне незаконне пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частини.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до нетяжких та тяжкого злочину /ст. 12 КК України/.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, проживає за постійним місцем проживання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у скоєному, відшкодування шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину.

З урахуванням принципу справедливості покарання та відповідності його меті ? виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами, суд враховує наявність обставин, що пом`якшують покарання, однак зазначає, що вони не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та не убачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України, оскільки враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні злочини. Також, підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69-1, 75 КК України відсутні

Беручи до уваги, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який являється не одруженим, дітей, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв`язки, раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, в період умовно-дострокового звільнення знов вчинив нові злочини, діяв умисно, з корисливих мотивів, з огляду на встановлені судом обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд призначає покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 298 КК України, після чого за ч. 1 ст. 70 КК України призначає покарання за сукупністю злочинів. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 в період умовно-дострокового звільнення від покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 липня 2019 року, вчинив нові кримінальні правопорушення, то суд відповідно до ст.71 КК України частково приєднує не відбуту частину покарання за вироком суду від 24.07.2019.

Суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів ОСОБА_1 наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, обставин вчинення злочинів і ставлення обвинуваченого до вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який являється не одруженим, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв`язки, раніше судимий, за умисний злочин, належних висновків для себе не зробив, в період умовно-дострокового звільнення знов вчинив нові злочини, діяв умисно, з корисливих мотивів, суд доходить висновку, про необхідність обрати у відношенні обвинуваченого міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, взявши під варту із залу суду. Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту фактичного затримання.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/16043-ТВ від 22.07.2021 в сумі 514 гривень 86 копійок, № СЕ-19/121-21/16131-ТВ в сумі 686 гривень 48 копійок.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 298 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 3 ст. 297 КК України у виді ЧОТИРЬОХ років позбавлення волі

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді ДВОХ років позбавлення волі

-за ч. 2 ст. 298 КК України у виді ДВОХ років ШЕСТИ місяців позбавлення волі

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ волі строком на ЧОТИРИ роки.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 липня 2019 року у виді ДВОХ місяців позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у вигляді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ на строк ЧОТИРИ роки ДВА місяці.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - до вступу вироку по даній справі у законну силу, взявши під варту з зали суду. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Речові докази: секції металевої огорожі в кількості 8 штук, металеві стовпчики - тримачі з огорожі в кількості 7 штук, які передані під зберігальну розписку ОСОБА_2 - повернути Управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області.

Зняти арешт накладений, на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.06.2021, на секції металевої огорожі в кількості 8 штук, металеві стовпчики - тримачі з огорожі в кількості 7 штук.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/16043-ТВ від 22.07.2021 в сумі 514 гривень 86 копійок, № СЕ-19/121-21/16131-ТВ в сумі 686 гривень 48 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ