Ухвала суду № 101436805, 29.11.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

29.11.2021

Справа № 642/8211/21

Провадження № 1-кс/642/4639/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., за участю секретаря Корявець Ю.В., прокурора Сєдашова Д.М., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Великої О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Нестеренко Н.О., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирки, Сумської області, громадянки України, неодруженої, непрацюючої, з повною загально-середньою освітою, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2021 року слідчий СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Нестеренко Н.О.. звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, знаючи про високу прибутковість від вчинення цих злочинів, з метою систематичного отримання прибутку від їх збуту, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров`я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року №188, за допомогою мобільного телефону зв`язалася з невстановленою в ході досудового слідства особою, з якою домовилася про зайняття з продажу психотропної речовини, шляхом її збуту через залишення так званих «закладок» на території міста Харкова. Згідно досягнутої домовленості, ОСОБА_1 повинна розкладати «закладки» з психотропною речовиною в різних місцях міста Харкова.

Так, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, 25.11.2021, (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), за допомогою мобільного телефону, замовила у вищевказаної невстановленої особи – зіп-пакет з полімерного матеріалу в якому мається порошкоподібна речовина, зеленого кольору, який стала зберігати при собі з метою подальшого збуту, шляхом залишення у різних місцях міста Харкова в якості так званих «закладок».

Протиправні, злочинні дії ОСОБА_1 пов`язані з незаконним придбанням та зберіганням психотропної речовини з метою подальшого збуту, були припинені на законних підставах співробітниками поліції, а саме 25.11.2021 у період часу з 17 год. 05 хв. по 21 год. 05 хв., під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Кільцевий Шлях, поблизу будівлі № 7, у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено з правої кишені надітої на ній курки зіп-пакет з полімерного матеріалу в якому знаходиться порошкоподібна речовина, зеленого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Охтирка, Охтирського району, Сумської області, громадянка України, яка має повну загальною середньою освітою, офіційно не працююча, не одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.

26.11.2021 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом місця події, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, висновком експерта ХНДЕКЦ МВС України за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» для проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів від 26.11.2021.

ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 6 до 10 років, з конфіскацією майна тобто у вчиненні тяжкого злочину та без застосування запобіжного заходу до неї, вона може покинути територію Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності.

В даному випадку існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.

Окрім того, підозрювана ОСОБА_1 може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного впливу на свідків, які викривають її у вчиненні злочину, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини та характер скоєного злочину, дані про особу ОСОБА_1 , яка не працює та не має джерел для нормальної життєдіяльності, вона може вчинити нові злочини, тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують аргументовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник Велика О.А. проти задоволення клопотання заперечували та просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ч. 1ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Судам під час визначення строку закінчення дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу. Такий підхід відповідає загальній засаді законності кримінального провадження і унеможливлює випадки визначення в ухвалі строку тримання під вартою понад 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.199КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.

Відповідно до ст. 194 КПК України- під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

Відповідно до п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою. має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до п.1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків та відповідно до процедури, встановленої законом. П. З ст. 5 Конвенції кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "с" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Це ж положення відображено в ч. 4, 5ст. 28 КПК України, а саме кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

З моменту ратифікації Конвенції Україна взяла на себе низку зобов`язань у сфері захисту прав людини. Серед них відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України. ч.4ст.9 КПК України вказує, що у разі наявності протиріччя норм КПК України міжнародному договору, застосовуються положення відповідного міжнародного договору.

В п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» N 35615/06, від 13 листопада 2007 року вказується, що вимога обґрунтованої підозри є важливим елементом гарантії від свавільного арешту і затримання. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин. Суд підкреслює в цьому зв`язку, що за відсутності розумної підозри особу не може бути заарештовано або затримано з метою змусити його дати свідчення або свідчення проти інших осіб, або для виявлення фактів або інформації, які можуть служити для обґрунтування підозр щодо нього.

Відповідно до п.1 ч.1 ППВСУ № 11 від 17.10.2014 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" При здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність" строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України, а саме: можливість переховування від досудового розслідування та суду, враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачене покарання позбавлення волі від 6 до 10 років, слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів недостатнє для забезпечення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Нестеренко Н.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 діб з 25.11.2021.

Срок дії ухвали до 23.01.2022.

Визначити суму застави у розмірі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 90800,00 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (отримувач коштів), Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674, призначення платежу – запобіжний захід, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії ухвали два місяці.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя А.М. Гримайло