Рішення № 101436476, 18.11.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10548/21

н/п 2/953/2858/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря - Черниш О.М.,

за участю представника позивача - Водяницького К.А.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальності «Оптіма Факторинг», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 20.01.2021 року ПН ЖМНО Горай О.С. за реєстр. в реєстрі за №9115 про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» на загальну суму 15195,33 грн. за кредитним договором №139847 від 15.05.2018 року укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 27082018 від 27.08.2018 є ТОВ «Оптіма Факторинг; та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 15.05.2018 року між позивачем та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» укладений кредитний договір на умовах поверненості, платності, та строком до 05.06.2018. У зв`язку з його не виконанням, 20.01.2021 ПН ЖМНО Горай О.С. був вчинений оскаржуваний виконавчий напис, яким було звернено стягнення в сумі 15195,33 грн. Вказаний виконавчий напис було пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І., за яким було відкрито виконавче провадження, та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату позивача. Позивач не погоджується з вчиненим виконавчим написом, так як його було вчинено на кредитному договорі, що не посвідчений нотаріально, сума заборгованості не є безспірною. Крім того, позивач не отримував ані письмових повідомлень про зміну кредитора, ані повідомлень про усунення порушень.

Від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що оскаржуваний виконавчий напис є правомірним, та відповідач набув право вимоги за договором позики на загальну суму 15195,33 грн. Договір факторингу є дійсним, та позивачем не доведено порушення його прав. Крім того, надана до суду копія квитанції до прибуткового касового ордеру не є належним доказом понесених витрат на правничу допомогу.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому вона вказала, що заборгованість є спірною, оскільки позивачем було сплачено частину суми кредиту, та нотаріусом було порушено дотримання 30-денного строку з моменту надіслання повідомлення боржнику, та доказів відступлення третьою особою відповідачу саме за укладеним з позивачем договором позики надано не було.

Представник позивача - адвокат Водяницький К.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, повідомлялись у встановленому законом порядку.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача, третіх осіб, та за наявними в справі доказами.

03.06.2021 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зуб Г.А.

03.06.2021 позивач разом з позовною заявою звернулась до суду із заявою про забезпечення позову по вказаній справі, яка розподілена судді Зуб Г.А.

07.06.2021 судом здійснено електронний запит з Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування позивача, відповідь на який надано 07.06.2021.

Ухвалою судді від 08.06.2021 року прийнято до розгляду вказану заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.06.2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково, та зупинено стягнення за ВП №64795307 на підставі оскаржуваного виконавчого напису, вчиненого 20.01.2021 року ПН ЖМНО Гораєм О.С. за реєстр. №9115.

Ухвалою суду від 23.09.2021 року закрито підготовче провадження по вказаній справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.

Судом встановлено, що 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис за реєстр. №9115 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 139847 від 15 травня 2018 року, укладеним з ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 27082018 від 27 серпня 2018 є ТОВ «Оптіма Факторинг», який є стягувач, заборгованість за кредитним договором 139847 від 15.05.2018 року. Строк платежу за кредитним договором 139847 від 15.05.2018 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.08.2018 по 06.01.2021. Сума заборгованості складає 15195,33 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4881,00 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 10314 грн. 33 коп., строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 15195,33 грн.

Вказаний виконавчий напис відповідачем було пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцеві виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І., за яким було відкрито виконавче провадження ВП №64795307, та звернено стягнення на доходи боржника.

Позивач, дізнавшись про існування вказаного виконавчого напису нотаріуса звернулась до суду за захистом свого права.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності

заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До суду надано копію договору договору позики №139847 від 15.05.2018 укладеного між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та позивачем , відповідно до якого строк дії кредитного договору сплив 05.06.2018. Доказів поновлення строку дії кредитного договору матеріали справи не містять, а тому після закінчення дії кредитного договору відповідачем нараховувались позивачу відсотки, оскільки періодом стягнення є з 27.08.2018 по 06.01.2021, та сума позики складала 4881 грн., яку частково сплачено позивачем, а саме в розмірі 2100 грн. (а.с. 78). Крім того, доказів надання нотаріусу нотаріально посвідченого договору для вчинення оспорюваного виконавчого напису до суду також надано не було.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що наявна заборгованість в оспорюванню виконавчому написі не є безспірною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 8362,00 гривень. В обґрунтування якої додано договір №13/05-2021 про надання правничої допомоги від 13.05.2021, повноваження адвоката Водяницького К.А., додаткову угоду №1 до вказаного договору від 24.05.2021, замовлення про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт №1 від 24.05.2021, акт виконаних робіт №2 від 24.05.2021 з детальним описом наданих послуг, та копії квитанцій до прибуткового касового ордеру №13/05 від 13.05.2021, та від 24.05.2021 про отримання адвокатом коштів в розмірі 8362 грн.

Суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Надані документи відповідно до положень ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню , а саме у сумі 4000 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром, оскільки по даній справі відбулось лише одне судове засідання, в яких представник позивача приймав участь, та враховуючи складність вказаної справи, та те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому в іншій частині вказаної вимоги слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 141, 263-265, 306 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 20.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №9115 про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» на загальну суму 15195,33 грн. за кредитним договором №139847 від 15.05.2018 року укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 27082018 від 27.08.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Оптіма Факторинг» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Оптіма Факторинг» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ТОВ «Опріма Факторинг», ЄДРПОУ 41586256, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8;

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35;

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, місцезнаходження: м. Харків, пл.. Конституції, 14, оф. 3;

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» , ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: м. Київ, площа Арсенальна,1-Б.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2021 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ