Рішення № 101435816, 18.11.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/783/16-ц

Провадження №2/568/59/21

18 листопада 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.

за участі представника позивача адвоката Кохана О.О.

розглянувши у судовому засіданні в місті Радивилів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 22.09.2016 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб з відповідачем розірвано, згідно рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2011 року. Вказаним рішенням було визначено місце проживання дитини з матір`ю ОСОБА_5 . Спору щодо місця проживання дитини не було. З 2011 року відповідач не зустрічається з сином, не цікавиться його життям, не виявляє бажання спілкуватися із сином та брати участь у його вихованні. 23 травня 2015 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 . Чоловік позивача дбає про її сина, між ними склались доброзичливі стосунки, дитина вважає його батьком, оскільки свого рідного батька не пам`ятає. Вказані обставини свідчать про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина.

Ухвалою суду від 11 вересня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

30.10.2017 року відповідачем ОСОБА_2 подано заперечення проти позову, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Вказує, що відповідач чинить йому перешкоди в спілкуванні з сином. Він жодним чином не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо сина, однак через неприязні стосунки з позивачем не має можливості їх реалізувати.

Також 30.10.2017 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Відповідно до поданої позовної заяви просить зобов`язати ОСОБА_1 усунути, не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_8 та визначити дні побачень, спільний відпочинок, спілкування з дитиною засобами телефонного зв`язку.

Ухвалою суду від 02 листопада 2017 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження.

Ухвалою суду від 02 листопада 2017 року до участі у справі залучено орган опіки та піклування Рівненської міської ради.

Позивачем ОСОБА_1 15.05.2018 року подано заперечення на зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить відмовити в її задоволенні.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Панчук М.В..

Ухвалою від 29 серпня 2018 року справа прийнята до провадження, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Троцюк В.О.

Ухвалою від 11 січня 2021 року справа прийнята до свого провадження, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Також зобов`язано орган опіки та піклування Рівненської міської ради надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача адвокат Кохана О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити. Пояснила, що справа перебуває в проваджені суду з 22.09.2016 року. Протягом п`яти років відповідач не змінив своєї поведінки по відношенню до сина ОСОБА_3 , жодним чином не намагався покращити ситуацію щодо спілкуванні з сином, участі у його вихованні. За цей час він з дитиною жодного разу не бачився, не цікавиться його життям, навчанням. 10 січня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про припинення права на аліменти в зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник органу опіки та піклування Рівненської міської ради подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника. Також подано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , відповідно до якого вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, виконуючи вимоги ст.280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с.5).

Рішенням Рівненського міського суду від 14 лютого 2011 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_5 (а.с.6)

ОСОБА_5 , уклавши 23 травня 2015 року шлюб з ОСОБА_6 , змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.7)

Згідно висновку органу опіки та піклування Рівненської міської ради №08-1908 від 20.10.2021 року ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав по відношенню його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.163-164)

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 164 СК України особу може бути позбавлено батьківських прав, якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 16 постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХП (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків та не здійснює батьківського піклування щодо свого малолітнього сина ОСОБА_3 , не піклується про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не приймає участі у його вихованні, усунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 164, 165, 166 СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини та не здійснюють батьківського піклування, передбачено застосування такої правової санкції, як позбавлення батьківських прав.

За таких обставин позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до положень Сімейного кодексу України він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена або на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, то суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 223 ч.5 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Матеріалам справи встановлено, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але до суду повторно не з`явився, не повідомивши про причини неявки.

Таким чином, згідно ст. 257 ЦПК України, даний зустрічний позов належить залишити без розгляду.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною залишити без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Рівненської міської ради , ЄДРПОУ 04057758, вул.Соборна, 12а м.Рівне.

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2021 року.

Суддя В.О. Троцюк