Рішення № 101434532, 10.06.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/8572/20

Провадження №2/405/1424/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Нетесі С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницький цивільну справу № 405/8572/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з зазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 49812 про стягнення з неї ( ОСОБА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості в розмірі 8 906, 00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у грудні 2020 року їй ( ОСОБА_1 ) стало відомо про існування виконавчого провадження № 63955932, відкритого на підставі виконавчого напису №49812, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 25.09.2020 року, за яким пропонується стягнути з неї (позивача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованість в розмірі 8906,00 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Зокрема, для неї ( ОСОБА_1 ) є абсолютно незрозумілим, звідки виникла заборгованість та на підставі яких документів вчинено виконавчий напис. Крім того, вона (позивач) не отримувала жодної вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та копії виконавчого напису № 49812 від 25.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. За таких обставин вона (позивач) впевнена, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі є безспірним. Також позивач вважає, що нотаріус не дотримався актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, оскільки виконавчий напис вчинено за відсутності документів, на підставі яких могла виникнути заборгованість. Таким чином, та приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вважає що є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 січня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Зазначеною ухвалою також задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" копії документів, які були надані приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегу Станіславовичу для вчинення виконавчого напису №49812 від 25.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" заборгованості в розмірі 8 906, 00 грн., а також витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 49812 від 25.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості в розмірі 8906,00 грн.

Крім того, ухвалою суду від 05 січня 2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/8572/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 25.09.2020 року №49812 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», заборгованості в розмірі 8 906 грн., який оскаржується боржником в судовому порядку, до прийняття судового рішення по даній справі.

На виконання вимог ухвали суду від 05.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. направлено до суду копії документів, які є в нотаріальній справі, на підставі яких 25 вересня 2020 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 49812.

Представником ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" також на виконання вимог ухвали суду від 05.01.2021 року направлено копії документів, які були надані приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. для вчинення виконавчого напису №49812 від 25.09.2020 року

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання подала заяву, яка зареєстрована судом за вх. № 14388 від 10 червня 2021 року про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що, зокрема, свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано представником відповідача Самофал 30.04.2021 року, причини не явки не відомі, заяви, клопотання, відзив на адресу суду не надходили.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, - відсутні.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 лютого 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № AG4743776, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 2 400 грн., строком до 14.03.2018 року, а також сплатити пеню, якщо є, в розмірі 1,5 % річних.

Поряд з цим, 06 листопада 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» був укладений договір відступлення права вимоги № 06112018-DG, за умовами якого Кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до Боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрах Боржників, укладеними між Кредитором і Боржником (Портфель заборгованості).

Як вбачається з витягу з реєстру боржників від 10.12.2018 року до Договору відступлення права вимоги № 06112018-DG від 06.11.2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» як Новому кредитору, були передані, зокрема, права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором від 12 лютого 2018 року (№ п/п 936).

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 25.09.2020 року вчинений виконавчий напис, зареєстровано в реєстрі за № 49812, відповідно до якого пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором AG4743776 від 12 лютого 2018 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 06112018/00 від 06 листопада 2018 є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

У виконавчому написі значиться, що строк платежу за кредитним договором AG4743776 від 12 лютого 2018 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 06 листопада 2018 року по 11 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 7 906,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5 000,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 431,00 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2 475,00.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 1000,00 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача.

Загальна сума, що підлягає стягненню - 8 906,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменком Д.О. від 21.12.2020 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого напису (ВП № 63955932).

Окрім того, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 30 вересня 2020 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Позивач ОСОБА_1 оспорює в судовому порядку зазначений виконавчий напис.

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріусом регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно пункту 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначається, що: «При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не отримувала. Також, позивач не була проінформована про існування заборгованості та її розміру, чим була позбавлена права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення банку.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Також, окремо судом відзначається, що з тексту оспорюваного виконавчого напису № 49812 від 25.09.2020 року вбачається, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. при вчиненні нотаріальної дії керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Відповідно Переліку (із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

У зв`язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Ухвалою від 06.03.2017 року у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Суд враховує, що касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 була відновлена.

Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 25 вересня 2020 року не врахував обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вже не чинні і повинен був відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Пункт 2 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким договір № AG4743776 від 12.02.2018 року, - не являється.

Зважаючи на те, що сам виконавчий напис містить вказівку на те, що його вчинено на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, що в свою чергу, дає суду підстави стверджувати, про те, що договір позики № AG4743776 від 12 лютого 2018 року «підписаний» електронними підписами сторін, який прошитий (прошнурований) та пронумерований з виконавчим написом № 49812, - не входять до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та, відповідно, - не можуть підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс між інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. за подачу позовної заяви, та судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп., за подачу заяви про забезпечення позову.

Окрім того, відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи, у зв`язку з чим вжиті по даній справі на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.01.2021 року заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 25.09.2020 року №49812 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», код ЄДРПОУ - 38750239, заборгованості в розмірі 8 906 грн., який оскаржується боржником в судовому порядку, до прийняття судового рішення по даній справі продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням у справі законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного вище, відповідно до Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем 25 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 49812 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , («Боржник») на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ідентифікаційний код юридичної особи: 38750239 («Стягувач») заборгованості за договором позики № AG4743776 від 12 лютого 2018 року, в розмірі 7 906,00 грн., та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису в розмірі 1000,00 грн., - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ідентифікаційний код юридичної особи: 38750239, на користь ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 1 261 грн. 20 коп.

Вжиті заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/8572/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 25.09.2020 року №49812 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», код ЄДРПОУ - 38750239, заборгованості в розмірі 8 906 грн., який оскаржується боржником в судовому порядку, до прийняття судового рішення по даній справі продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням у справі законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова