Ухвала суду № 101434118, 22.11.2021, Тетіївський районний суд Київської області

22.11.2021 Справа № 940/755/21

Провадження по справі № 2/940/381/21

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2021 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

з участю прокурора: Защитинської Т.І.

адвоката: Неживка І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів та договорів оренди земельних ділянок,

встановив :

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Київській області № 10-1150/15-15-сг, № 10-1148/15-15-сг та № 10-1152/15-15-сг від 09.02.2015 року про затвердження документації із землеустрою та передачу ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами 3224685300:06:006:0029, 3224685300:07:007:0018, 3224685300:07:008:0022, а також визнати недійсними відповідні договори оренди даних земельних ділянок від 04.08.2015 року та від 28.09.2015 року.

В підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявила відвід головуючій у справі судді Косович Т.П. в зв`язку з тим, що її відношення до відповідача викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а також вона прийняла даний позов до розгляду за відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Неживок І.В. заявлений відвід підтримав.

Прокурор Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Защитинська Т.І.проти заявленого відводу заперечила.

Розглянувши подану заяву про відвід судді Косович Т.П. та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначенні підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

ОСОБА_1 в своїй заяві про відвід судді вказує на те, що суддя Косович Т.П. не є безсторонньою та неупередженою при розгляді даної справи, що відчувається у веденні нею судових засідань, в яких ОСОБА_1 виступала на стороні позивача та стороні відповідача, а також прийняла справу в порушення вимог п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Проте, з таким твердженням погодитися не можна, оскільки прихильність чи не прихильність судді до відповідача у вигляді ведення нею судових засідань є оціночним твердженням. Доказів того, що суддя виявляє свою не прихильність до сторони відповідача суду не надано. А прийняття позову до розгляду за відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави не є підставою для відводу судді в розумінні ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов?язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Тому з метою недопущення виникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді у розгляді справи, суд вважає за доцільне заявлений відвід задовольнити, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 41 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40,41, 258 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Косович Тетяни Петрівни в цивільній справі за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів та договорів оренди земельних ділянок - задоволити.

Справу передати до канцелярії Тетіївського районного суду Київської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 41 ч. 1 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П.Косович