Ухвала суду № 101433656, 26.11.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/9915/20

Провадження №2-з/359/207/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засідання Рожковій Ж.Р.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Садівниче товариство «Тополька-1», ОСОБА_2 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними та скасування рішення позачергових загальних зборів, скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою та посилається на те, що ним пред`явлений позов до ГО СТ «Тополька-1», ОСОБА_2 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними та скасування рішення позачергових загальних зборів, скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування поданої ним заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що оскільки предметом позову по даній справі є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів членів ГО СТ «Тополька-1», оформлене протоколом №2/2020 від 5 вересня 2020 року, то, як вбачається з вищевикладеного, станом на сьогодні, наявна ймовірність здійснення державної реєстрації новообраного голови Правління СТ «Тополька-1» (за наслідками проведених 12.12.2021 року загальних зборів членів СТ «Тополька-1»).Така дія призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду по даній справі та ефективного захисту/поновлення порушених прав позивача, а тому ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони проведення загальних зборів ГО СТ «Тополька-1» та заборони державним реєстраторам Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державним реєстраторам будь-яких інших органів державної реєстрації, нотаріусам та будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи –ГО СТ «Тополька-1» реєстраційні дії щодо державної реєстрації зміни керівника, змін до відомостей про керівника юридичної особи та/або інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, дослідивши подану заяву про забезпечення позову, дійшов до наступного.

Згідно вимог ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. п. 5, 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, Пленум Верховного Суду України в своїй постанов «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, а саме п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Відповідно до п. 5 вказаної постанови при розгляді справ, предметом яких є оскаржене рішення загальних зборів господарського товариства, судам необхідно враховувати, що заборона проводити такі збори порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених позивачем, оцінено подані докази і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Садівниче товариство «Тополька-1», ОСОБА_2 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними та скасування рішення позачергових загальних зборів, скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про забезпечення позову, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 29 листопада 2021 року.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду С.С. Чирка