Постанова № 101433495, 29.11.2021, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/958/21

Провадження № 3/353/414/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученої, пенсіонерки, гр. України, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

01.11.2021 року близько 12 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 прийшла до своєї доньки гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , та вчинила відносно неї домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, зокрема нецензурно обзивала доньку, погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, заяв та клопотань не надходило.

При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала. Вказала, що 01.11.2021 року вона знаходилась у себе вдома та до неї зайшов її колишній чоловік та вимагав половину належного їй будинку віддати доньці ОСОБА_2 . В результаті цього в них виник конфлікт, в ході якого вона, будучи ображеною, направилась до своєї доньки ОСОБА_2 , яка проживала разом з чоловіком та дітьми по АДРЕСА_1 . Коли вона прийшла до доньки, вони почали обзивати одна одну, проте які саме слова говорила в сторону доньки не пам`ятає. При цьому донька штовхала її, шарпала за одяг та бажала їй смерті. Проте, жодних доказів на спростування обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення суду не надала та з заявами щодо неправомірних дій доньки не зверталась.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердила, що її мати ОСОБА_1 постійно переслідує її та погрожує. Так, показала, що вона проживає разом з чоловіком, дітьми та свекрухою по АДРЕСА_1 . 01.11.2021 року до них додому прийшла мати ОСОБА_1 , яка почала кричати, штовхати та бити її по обличчю в присутності дітей. При цьому ОСОБА_1 виражалась в її сторону нецензурними словами, погрожувала фізичною розправою. Такі дії матері є систематичними, завдають їй психологічних та фізичних страждань. Оскільки матір ОСОБА_1 не припиняла свої протиправні дії, її свекруха ОСОБА_3 викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що вона проживає по АДРЕСА_1 та разом з нею проживають син з дружиною ОСОБА_2 та онуками. Так, 01.11.2021 року до них додому увірвалась ОСОБА_1 та почала бити свою доньку ОСОБА_2 , тягнула її за волосся, кричала та виражалась в її сторону нецензурними словами в присутності дітей. Невістка ОСОБА_2 та неповнолітні діти були налякані, та щоб їх припинити вона викликала поліцію та надала відповідні свідчення поліцейським. Вказала, що такі дії зі сторони ОСОБА_1 є систематичними.

За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Не зважаючи на невизнання вини самою ОСОБА_1 , її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 754338 від 01.11.2021 року (а.с. 2), у якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно своєї доньки ОСОБА_2 ; протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.11.2021 року (а.с. 4-5), в якому відображено повідомлення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 вчинила відносно неї домашнє насильство; письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 від 01.11.2021 року (а.с. 6, 7), у яких вони засвідчили факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно своєї доньки ОСОБА_2 . Свої письмові свідчення потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 підтвердили в судовому засіданні.

В протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за якою складено протокол.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вона 01.11.2021 року вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Відповідно до вказаного протоколу, при його складанні ОСОБА_1 роз`яснювалися її права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить її особистий підпис та відмова від дачі пояснень.

Таким чином, вважаю, що під час судового розгляду справи судом досліджено достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які є належними, достатніми та допустимими і сумнівів не викликають.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не встановлено.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідчення потерпілої та свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена повністю, а тому із врахуванням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, характеру вчиненого правопорушення, ступеня її вини та інших обставин, передбачених ст. 33 КУпАП, відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.

На підставі ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та керуючись статтями 23, 40-1, 245, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.

СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА