Вирок № 101433117, 29.11.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1673/21

Провадження №: 1-кп/0343/144/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Керніцького І. І.,

секретаря судових засідань - Оленюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Долина матеріали кримінального провадження № 12021096160000085 від 27.05.2021 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , неодруженої, на утриманні має двох малолітніх дітей, без постійного місця роботи, не судимої,

за ч.1 ст.185, ч.1 ст.361 КК України,

з участю: прокурора - Романіва М.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачена ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, що призвело до витоку інформації.

Кримінальні правопорушення вчинено при наступних обставинах:

11 листопада 2020 року, у вечірній час, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_2 , переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері електронно-обчислювальних машин (функції якого має мобільний телефон), усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у формі витоку та блокування інформації та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи раніше добровільно наданий мобільний телефон «XIOMI Redmi 6» із номером НОМЕР_1 оператора зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», держателем якого є потерпіла ОСОБА_2 та який є її фінансовим номером як клієнта ПрАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 без відома останньої встановила на вказаний телефон мобільний додаток «Приват 24», який діє на підставі банківської ліцензії № 22 від 05.10.2011, авторські права на який належать ПрAT КБ «ПриватБанк», після чого у вказаному додатку здійснила несанкціоновану реєстрацію в особистому кабінеті від імені ОСОБА_2 , шляхом введення в якості логіну фінансового номеру НОМЕР_1 і паролю реєстрації, який надійшов в СМС-повідомленні та після введення якого отримала вхідний дзвінок зі службового номеру «3700», видаючи себе за ОСОБА_2 за допомогою голосового меню підтвердила реєстрацію та вхід у мобільний додаток «Приват 24», у результаті чого отримала повний доступ до банківських рахунків ОСОБА_2 , що призвело до несанкціонованого витоку інформації, яка відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею.

Крім цього, ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою заволодіння грошовими коштами потерпілої, шляхом вільного

доступу, перебуваючи за вищевказаною адресою у будинку № 82 на вул.Шептицького в м.Долина Долинської територіальної громади, з корисливих мотивів, попередньо авторизувавшись в особистому кабінеті в додатку «Приват 24», який діє на підставі банківської ліцензії № 22 від 05.10.2011, авторські права на який належать КБ «ПриватБанк», завантажений та встановлений на мобільний телефон з номером оператора зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , маючи єдиний умисел на заволодіння коштами потерпілої в період з 11.11.2020 до 24.05.2021 в результаті несанкціонованого втручання до автоматизованої системи мобільного додатку «Приват 24», шляхом отримання повного доступу до всіх рахунків ОСОБА_2 , що призвело до витоку інформації, здійснила 21 операцію з переказу грошових коштів з карткового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 у ПрАТ КБ «ПриватБанк», на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в ПрАТ КБ «ОщадБанк», викравши таким чином кошти потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 41180,80 гривні та спричинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та пояснила, що в потерпілої вдома в листопаді 2020 встановила на її телефон додаток «Приват 24» і час від часу з її телефону переводила на свій рахунок кошти. Потерпіла про це знала. Цей додаток вона встановлювала кожного разу, а після перерахування коштів, видаляла. Двічі вона перераховувала суму в розмірі по 10 000,00 гривень. Інші суми були меншими. Ій було відомо, що потерпіла є інвалідом. Гроші їй були потрібні для забезпечення, утримання власних дітей. В даний час вона повернула потерпілій кошти в сумі 6 000, 00 гривень і має намір поступово повернути решту коштів.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, від неї поступила заява про розгляд справи за її відсутності, оскільки не може прибути за станом здоров`я.

Обвинувачена ОСОБА_1 не заперечували проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з`ясувавши правильне розуміння зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що в такому разі вони будуть позбавленні права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченої, а також дослідженням матеріалів провадження, що характеризують особу обвинуваченої.

На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 1 ст. 361 КК України - несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, що призвело до витоку інформації.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Зокрема, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, те, що вона раніше злочинів не вчиняла, на обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, на утриманні має двох малолітніх дітей.

Судом встановлено, що обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , передбаченою ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю, особи яка перебуває у безпорадному стані.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». В судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 перебуває в декретній відпцстці по догляду за дитиною, має на утриманні двох малотітніх дітей на утримання яких отримує адресну державну допомогу, інших джерел доходу в обвинуваченої невстановлено, тому призначення їй покарання у вигляді штрафу, про застосування якого вказує державний обвинувач, може слугувати для останньої надмірним тягарем та в подальшому утрюнювати виконання вироку суду.

На підставі викладеного та з урахуванням конкретних обставин справи та особи винної, суд дійшов висновку, що її перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши обвинувачену від покарання з іспитовим строком, із покладенням на неї відповідних обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Саме таке покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, визначеному ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст.361 КК України та призначити покарання:

-за ч.1 ст.185 КК України - 1 рік обмеження волі;

-за ч.1 ст.361 КК України - 2 роки обмеження волі.

Згідно ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання - 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає наступні покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон «XIOMI Redmi 6» - повернути власнику ОСОБА_2 ;

- CD-R диск ємністю 700 м, марки «My MEDIA» із маркувальним позначенням (червоного кольору) «вх.-1935-ВБ» 14.06.2021, на якому наявні файли, - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- CD-R диск на якому наявні файли та паперова роздруківку руху коштів по рахунках ОСОБА_1 , яка у електронному вигляді наявна на диску - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя