Ухвала суду № 101432415, 24.11.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15473/21

Категорія 129

2-а/295/237/21

УХВАЛА

24.11.2021 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області в особі поліцейського взводу № 2 роти ТОР УПП в Житомирській області ДПП Петрівського Вячеслава про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ГАБ №078009 по справі про адміністративне правопорушення від 01.11.2021, винесену поліцейським взводу № 2 роти ТОР УПП в Житомирській області ДПП Петрівським В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження та поновити строк на оскарження постанови.

Ознайомившись із поданим адміністративним позовом та доданими до неї документами вважаю, що позов не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами позовної заяви, позивачем оскаржується постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Однак відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 відступила від попередньої правової позиції визначивши, що за оскарження адмінпостанов необхідно платити судовий збір. Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу про скасування постанови про адміністративне правопорушення в сумі 454,00 грн. за наступним реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA738999980313131206000006831

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету:

Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Оригінал квитанції про сплату судового збору позивачу слід надати суду.

За наявності визначених законом підстав, позивач може надати до суду докази, які підтверджують можливість його звільнення від сплати судового збору.

Окрім цього, відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Всупереч вищевказаним законодавчим нормам надані позивачем копії письмових доказів не засвідчені належним чином, а саме не містять слів "Згідно з оригіналом", особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КУпАП ).

Згідно із ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 3 ст. 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпокладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналогічна правовапозиція уподібних правовідносинахвикладена упостановах Верховного Судувід 17.09.2020 у справі №742/2298/17, від 09 квітня 2020 року у справі № 181/581/17 (2-а/181/17/17).

Однак позивач, в порушення зазначених вимог, звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області в особі поліцейського взводу № 2 роти ТОР УПП в Житомирській області ДПП Петрівського Вячеслава, який є неналежним відповідачем у даній справі.

Таким чином, позивачу роз`яснюється право уточнити або залучити належного відповідача.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, наведена обставина унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області в особі поліцейського взводу № 2 роти ТОР УПП в Житомирській області ДПП Петрівського Вячеслава про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала в частині розміру судових витрат може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Перекупка