Ухвала суду № 101431765, 16.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8799/21

Провадження № 1-в/461/163/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2021 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі

головуючого судді Радченка В.Є.,

за участі:

секретаря- Степаненко Ю.

прокурора - Грабовського В.

засудженого- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_1 про звільнення від покарання і пом`якшення покарання, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2021 року до суду надійшла заява засудженого ОСОБА_1 , в якому останній просив змінити термін відбування покарання, так як стаття 185 КК України по новому законодавству немає кримінальної відповідальності, а рахується адміністративним правопорушенням.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав та просив задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Представник Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» в судове засідання не з`явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. До суду надіслали копії з особової справи засудженого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Заслухавши прокурора, засудженого, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 засуджений вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до одного року чотирьох місяців позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили 29.03.2021 року. Тобто початок строку відбування покарання ОСОБА_1 являється 28.04.2021 року.

Відповідно до протоколу затримання особи від 28.04.2021 року ОСОБА_1 затриманий на підставі ч.4 ст.208 КПК України 28.04.2021 року о 13 год. 20 хв.

Згідно з положеннями п.12 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.

Як вбачається з заяви засудженого ОСОБА_1 , останній просить «поміняти термін відбуття покарання», так як по новому законодавству статті 185 ч.1, 185 ч.2 КК України «не мають кримінальної відповідальності і мають адміністративні правопорушення».

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до ст.5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Статтею 74 КК України передбачає, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Останні зміни до ст. 185 КК України були внесенні 22.11.2018 року. Тобто, жодних змін до законодавства, які б визначали дії ОСОБА_1 як такі, що підпадають під адміністративну відповідальність - на момент скоєння злочину, його засудження і до цього часу не було.

Таким чином, заява ОСОБА_1 є необґрунтована та така, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про звільнення від покарання і пом`якшення покарання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її оголошення до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова.

Суддя В.Є. Радченко