Ухвала суду № 101431758, 23.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8017/21

Провадження № 1-кп/461/665/21

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

23.11.2021 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі

Головуючого судді Романюка В.Ф.

з участю:

секретаря судового засідання Цюпака В.І.

прокурора Зеніна Г.К.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бобровнікова В.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Зеніна Г.К., про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22021140000000068 від 02.07.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №22021140000000068 від 02.07.2021 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Ухвалою суду від 24.09.2021 р. у справі призначено підготовче судове засідання. /а.с.75/

Ухвалою суду від 27.09.2021 р. застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк 60 діб, тобто до 25 листопада 2021 року включно.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Зенін Г.К. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів. Покликається на те, що 29.06.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням ГВ КР УСБУ України у Львівській області щодо виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України від 13.01.2021; протоколом огляду інтернет мережі від 12.02.2021; протоколом огляду мобільних з`єднань ОСОБА_1 ; протоколом огляду інформації отриманої в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.06.2021; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 02.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 17.06.2021; протоколом проведення впізнання із ОСОБА_2 від 17.06.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 04.06.2021; протоколом проведення впізнання із ОСОБА_3 від 04.06.2021; іншими матеріалами кримінального провадження.

У зв`язку з тим, що кримінальне правопорушення вчинено на території Луганської області, обвинувальний акт скеровано до вищестоящого суду для вирішення питання щодо його підсудності.

Ухвалою Верховного суду від 26.10.2021 підсудність вказаного кримінального правопорушення визначено за Галицьким районним судом м. Львова.

Встановлено, що ОСОБА_1 не має сталого джерела доходів, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування. Серед іншого, обвинувачений має можливість безперешкодного виїзду за межі території України, що дає підстави вважати, що у разі необрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, наведене призведе до того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може перетнути лінію зіткнення в зоні ООС та переховуватись від органів досудового слідства та суду на непідконтрольній Україні території Луганської області та перешкоджати розслідуванню кримінального провадження, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, або вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існує наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор зазначає, що на даний час є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, тому прокурор просить клопотання задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання прокурора про продовження йому строку тримання під вартою заперечив. Просив суд обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Бобровніков В.В. просив суд обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників справи щодо поданого клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

При вирішенні питання продовження строку дії, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що судовий розгляд не розпочався, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, оскільки з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, зокрема встановленими ризиками, з огляду на високу вірогідність переховування від суду, підтверджує наведені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Також під час розгляду даного клопотання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що вчинений ОСОБА_1 злочин був спрямований на заподіяння тяжких наслідків, а саме: завдання шкоди життю і здоров`ю військовослужбовцям Збройних сил України, Національної гвардії України, а також законних військових формувань, що беруть участь у проведенні ООС та АТО на сході України, ураження військової техніки сил ООС та АТО, заподіяння шкоди життю і здоров`ю мирного населення, ураження та руйнування об`єктів життєзабезпечення та інфраструктури в зоні проведення ООС та АТО, а також інших тяжких наслідків. Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

ОСОБА_1 не має сталого джерела доходів, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування. Серед іншого, обвинувачений має можливість безперешкодного виїзду за межі території України, що може перетнути лінію зіткнення в зоні АТО та ООС, що дає підстави вважати, що він таким чином зможе переховуватись від органів досудового слідства та суду на непідконтрольній Україні території Луганської області та перешкоджати кримінальному провадження, шляхом впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність та наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Відтак, суд не вбачає доцільності у обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, тому приходить до висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника, слід відмовити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Зеніна Г.К., про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», на 60 діб, тобто до 21.01.2022 року включно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Зеніна Г.К.

Ухвала в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 25 листопада 2021 року.

Суддя: В.Ф. Романюк