Рішення № 101431559, 26.11.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1638/21

2-а/323/19/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

26.11.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Фісун Н.В., при секретарі Мірошниченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження

адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції №4 Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Тат`яненка Євгена Вікторовича, Пологівського регіонального відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2021 року Оріхівським районним судом Запорізької області винесено рішення у справі № 323/1638/21, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4379643 від 20.06.2021 року відносно ОСОБА_1 . Стягнуто витрати на сплату судового збору в розмірі 454,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, повернути ОСОБА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , надміру сплачений судовий збір в розмірі 454,00 грн., сплачений згідно квитанції №N1EKZ4090M від 02.07.2021 року на р/р UA958999980313181206000008397 , отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Оріхів/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37941997.

Судом встановлено, що під час винесення даного рішення не у повному обсязі вирішено питання про стягнення судових витрат.

В матеріалах справи наявна заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.

Відповідачі до судового засідання не з`явилися, з невідомих суду причин, належним чином повідомлялися про слухання справи, до суду не надали відзив на адміністративний позов, що згідно із ч.3 ст.252 КАСУ не перешкоджає розгляду заяви без їхньої участі.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, вивчивши матеріали справи, 0приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав суду копії: договору, додаткової угоди, детального опису робіт (наданих послуг), рахунок, квитанції, акт приймання-передачі наданих послуг.

За правилами частини п`ятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20 червня 2021 року, Акт прийому-передачі виконаних робіт (на підставі договору про надання правової допомоги від 20.06.2021 року) від 23 червня 2021 року, договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 24 червня 2021 року, Акт прийому-передачі виконаних робіт (на підставі договору про надання правової допомоги від 24.06.2021 року) від 05 липня 2021 року, квитанції до прибуткового касового ордера№ 45 та № 52.

Долученими до клопотання документами позивачем доведено надання йому адвокатом правничої допомоги у суді першої інстанції.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт ( на підставі договору про надання правової допомоги від 20.06.2021 року) від 23 червня 2021 року позивачу було надано наступні послуги, а саме:

1)консультування клієнта у неробочій час з приводу неправомірних дій працівників поліції та можливих шляхів їх оскарження- 400 грн.;

2)повторне консультування клієнта у неробочій час з приводу неправомірних дій працівників поліції та звернення клієнта на «гарячу лінію 102»-400грн.;

3)складання від імені клієнта скарги до відділу документального забезпечення ГУНП в Запорізькій області на незаконні дії працівників поліції-700грн.

Загальна суму наданих послуг професійної правничої допомоги за договором від 20.06.2021 року складає 1500,00грн.

Крім того, відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт ( на підставі договору про надання правової допомоги від 24.06.2021 року) від 05 липня 2021 року позивачу було надано наступні послуги, а саме:

1)консультування клієнта з приводу винесення постанови та можливих шляхів їх оскарження- 200грн.;

2)складання адміністративного позову, у тому числі уточненого-4300грн.

Загальна суму наданих послуг професійної правничої допомоги за договором від 24.06.2021 року складає 4500,00грн.

Відповідач по справі не скористався правом, передбаченим ч.6 та 7 ст.134 КАС України та не надав суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судом встановлено, що рішенням суду від 05 листопада 2021 року позов задоволено, але питання про судові витрати вирішено не в повному обсязі, а саме не вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 4500 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордера №52.

Беручи до уваги відсутність клопотання від відповідача про зменшення суми витрат на правничу допомогу, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, відтак належить стягнути на користь позивача суму сплачених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 241 247, 252 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду м. Дніпро шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2021 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В.Фісун