
Справа № 310/1227/21
2/310/1265/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2021 рокум. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Троценко Т.А.
при секретарі Мудрак І.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит -Капітал», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Бердянського міськрайонного суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 03.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис № 12302, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. відкрито виконавче провадження № 64170636 від 18.01.2021 року.
В рамках зазначеного виконавчого провадження, з неї стягнуто основну винагороду від 18.01.2021 року та звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Вказаний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню оскільки заборгованість не є безспірною, крім того на її адресу не надходила вимога про усунення порушень договору та виконання зобов`язань у добровільному порядку, у зв`язку з чим просила визнати виконавчий напис вчинений 03.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. за № 12302 про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 16.02.2021 задоволено заяву позивачки про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі спірного виконавчого напису.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Боденко Д.О. не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, обставини, викладені в позові, не спростував.
Третя особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав.
Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За таких підстав, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявними матеріалами.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що виконавчим написом № 12302, вчиненим 03.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. з позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ ФК «Кредит капітал» заборгованість в розмірі 14632 гривень.
18.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64170636 на підставі зазначеного виконавчого напису.
18.01.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 1463, 20 грн.
18.01.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка направлена для виконання за місцем роботи позивача до Приватного акціонерного товариства «Каучук».
Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 Закону України «Про нотаріат» та гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш як 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більш як один рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок).
Відповідно до пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
Згідно з п.п.2.1 п.2 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку №296/5).
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку).
Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис, як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 16.05.2018 року у справі №320/8269/15-ц, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа № 161/6092/18-ц.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що з документів, поданих ТОВ ФК «Кредит-Капітал» до приватного нотаріуса вбачається спірність вимог кредитора, зокрема, щодо нарахування процентів та штрафних санкцій, тому виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону та має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, у оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, в яку постановою КМУ №662 від 26 листопада 2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Одночасно з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 03.12.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, а тому є наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису № 12302, виданого 03.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит капітал» суми 14632 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
Пунктом 1.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви не майнового характеру справляється судовий збір, ставка якого дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В даному випадку, підлягає сплаті судовий збір у сумі , що складає 908,00 гривень.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, складає 02 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривень
На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню понесені останньою витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 908 грн. та подання заяви про забезпечення позову - 454 грн., а всього в сумі 1362 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит -Капітал», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №12302, виданий 03.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит капітал» суми 14632 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у загальному розмірі 1362 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит -Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018 м. Львів вул. Смаль-Стоцького буд. 1 корпус 28).
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович (01034 м. Київ пров. Георгіївський буд. 63 А каб. 2-7)
Повний текст рішення суду складено 09.11.2021 року.
Суддя: Т. А. Троценко
Судове рішення № 101431114, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 29.10.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 310/1227/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: