Рішення № 101431044, 10.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/412/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 листопада 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі - Курбатова Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами спрощеного позовного провдження за позовною заявою Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку суми боргу за договором кредиту - поруки, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року позивач - Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я» звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку суми боргу за договором кредиту - поруки.

Позовну заяву мотивує тим, що 22.01.2008 року між Ужгородською філією №1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» та позичальником ОСОБА_1 , поручителями - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був укладений договір кредиту-поруки №34/1, згідно якого спілка надала ОСОБА_1 , а останній отримав суму кредиту у розмірі 25000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 45 % річних, строком на 24 місяці, з 22.01.2008 року по 22.01.2010 року, з погашенням суми кредиту та сплати процентів у терміни передбачені умовами кредитного договору.

Вказаним Договором кредиту-поруки №34/1 від 22.01.2008 року передбачені умови забезпечення виконання зобов`язань з повернення кредитних коштів, а саме умови поруки. Так, згідно вказаного договору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 поручилися за належне виконання позичальником умов Договору кредиту - поруки №34/1 від 22.01.2008 року.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 08.01.2020 р. заборгованість по договору кредиту-поруки становить 26237,06 грн., з них: по тілу кредиту - 18218,45 грн. , по відсотках за користування кредитом, з врахування планової дати закриття 22.01.2010 р. - 8018,61 грн., яку Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я» просила стягнути на її користь із відповідачів в солідарному порядку.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

28.01.2020 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду залишено позовну заяву без руху.

26.02.2021 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Позиція сторін справи :

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач по справі ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за №8800026629573, №8801500911419, №8800027240645, №8800027829479, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за №8800026601873, №8800027240610, №8800027876230 та рекомендованим повідомленням яке повернулося на адресу суду із відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» за №8800027876230, про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач по справі ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за №8800026718576, №8800027240718 та рекомендованим повідомленням яке повернулося на адресу суду із відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» за №8800027876299, про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно - процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на викладене, суд розглянув справу у відсутності відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, докази поважності причин неявки не надали, мали можливість подати відзив на позовну заяву, проте не скористалися наданими їм процессуальними правами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, наякі вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власноїініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Фактичні обставини справи:

Судом встановлено, що 22.01.2008 року між Ужгородською філією №1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» та позичальником ОСОБА_1 , поручителями - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був укладений договір кредиту-поруки №34/1, згідно якого спілка надала ОСОБА_1 , а останній отримав суму кредиту у розмірі 25000,00 грн. для споживчих потреб, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 45 % річних, строком на 24 місяці, з 22.01.2008 року по 22.01.2010 року на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, визначені договором, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виступили поручителями по вказаному договору.

Умовами договору кредиту-поруки №34/1 від 22.01.2008 року передбачено, зокрема, що: за користування кредитом сплачуються відсотки, зазначені в розрахунку (п. 2.3 договору) із розрахунку 45 % річних, а також інші відсотки у випадках, передбачених договором або законом (п. 1.3); розрахунок зазначається у даному пункті або у додатку «А» до договору (п. 2.3); додаткові відсотки за користування кредитом нараховуються і сплачуються і після закінчення строків, визначених у п. 2.3 договору, у разі, якщо у позичальника існує прострочена заборгованість з відповідного платежу (п. 2.4); зобов`язання за даним договором припиняються після сплати в повному обсязі: додаткових відсотків (у разі настання випадків, визначених договором), відсотків за користування кредитом та повернення суми кредиту (п. 3.2); поручитель поручається перед спілкою за виконання позичальником обов`язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов`язань у повному обсязі солідарно терміном на 10 років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов`язань за ним (п. 5.1); поручитель зобов`язується здійснювати постійний та систематичний контроль за виконанням позичальником зобов`язань за договором (п. 5.2) і має право самостійно виконати зобов`язання позичальника з отриманням у цьому разі права зворотної вимоги до позичальника та звільненням від сплати штрафних санкцій, додаткових відсотків, упущеної вигоди, викликаних невиконанням позичальником своїх зобов`язань, які за цих умов покладаються на позичальника (п. 5.3); позовна давність за договором сторонами встановлена у 10 років (п. 8.1).

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 договору кредит надається терміном на 24 місяці, з 22 січня 2008 року по 21 січня 2010 року, за користування яким сплачуються відсотки з розрахунку 45 % річних.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримано кредитні кошти у розмірі 25000,00 грн.

Факт отримання коштів першим відповідачем - ОСОБА_1 у розмірі 25000,00 грн. 22.01.2008 року підтверджується видатковим касовим ордером №212 та не заперечується першим відповідачем.

За умовами договору кредиту-поруки від 22.01.2008 року №34/1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 взяли на себе зобов`язання солідарно з ОСОБА_1 відповідати у повному обсязі перед позивачем за несвоєчасне виконання боржником свого обов`язку за кредитним договором.

З карточки платежів згідно з договором кредиту-поруки вбачається, що позичальник порушив свої зобов`язання за договором і спричинив виникнення боргу, що його кредитор визначив станом на 08.01.2020 р. заборгованість за договором становить: 26237,06 грн., з яких: по тілу кредиту - 18218,45 грн. , по відсотках за користування кредитом - 8018,61 грн. ( за період з 22.01.2008 року по 22.01.2010 року). Розрахунком боргу зафіксовано, що останній за часом платіж позичальник здійснив у сумі 2000,00 грн. 30.01.2009 року, після цього платежі не фіксуються.

Згідно з пунктом 8.1 договору кредиту-поруки від 22.01.2008 року №34/1 сторони домовилися про встановлення десятирічного строку позовної давності.

Отже, встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, засновані на договорі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач по справі відповідно до ст. 3 Закону "Про кредитні спілки" кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону.

За правилами ст. 5 Закону "Про кредитні спілки", кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших Законів та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", кредитні спілки належать до фінансових установ виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. 1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.1 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовий кредит - кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Як визначено в ч. 1 ст.1 Закону "Про кредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Частиною 5 ст.8 Закону "Про кредитні спілки" передбачено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та ч. 5 ст. 8 Закону "Про кредитні спілки" діяльність з надання фінансового кредиту підлягає обов`язковому ліцензуванню.

На підставі ч. 2 ст. 34 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" здійснення діяльності з надання фінансових кредитів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до норм матеріального права, що діяли під час укладення вказаного договору кредиту, КС «Тур`я» повинна була мати необхідний обсяг цивільної дієздатності для видачі кредиту на зазначених у ньому умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, підписання кредитного догоовру свідчить про те, що відповідачам всі умови цілком зрозумілі і вони вважають їх справедливими по відношенню до себе.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України регламентовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або не належне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно з п. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, які застосовуються до відносин за кредитним договором, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Договір був укладений кредитною спілкою, яка в разі його порушення позичальником має право на позов, якого не може бути позбавлена (ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 20, 80, 91, 92, 95, 96, 321, Глава 29, ст. 1054 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, інші норми законодавства).

Відповідно до картки платежів по гривневому кредиту згідно з договором кредиту-поруки від 22.01.2008 року №34/1 ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.01.2020 року (на планову дату закриття 22.01.2010 р.) має заборгованість в розмірі 26237,06 грн., з них: по тілу кредиту - 18218,45 грн. , по відсотках за користування кредитом - 8018,61 грн.

Відповідачі не спростували вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов`язок передбачений ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

Разом із тим, відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, заставою.

Зі змісту договору кредиту-поруки, а саме п 8.1 сторони домовилися про встановлення десятирічного стоку позовної давності.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку (ч. 1 ст. 553 ЦК України)

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

За загальним правилом, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. ст. 598, 599 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя; якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умови договору кредиту-поруки №34/1 від 22.01.2008 року передбачали, зокрема, що: за користування кредитом сплачуються відсотки, зазначені в розрахунку (п. 2.3. договору) із розрахунку 45% річних, а також інші відсотки у випадках, передбачених договором або законом (п. 1.3.); розрахунок зазначається у даному пункті або у додатку «А» до договору (п. 2.3.); додаткові відсотки за користування кредитом нараховуються і сплачуються і після закінчення строків, визначених у п. 2.3. договору, у разі, якщо у позичальника існує прострочена заборгованість з відповідного платежу (п. 2.4.); зобов`язання за даним договором припиняються після сплати в повному обсязі: додаткових відсотків (у разі настання випадків, визначених договором), відсотків за користування кредитом та повернення суми кредиту (п. 3.2.); поручитель поручається перед Спілкою за виконання позичальником обов`язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов`язань у повному обсязі… солідарно терміном на 10 років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов`язань за ним (п. 5.1.); поручитель зобов`язується здійснювати постійний та систематичний контроль за виконанням позичальником зобов`язань за договором (п. 5.2.) і має право самостійно виконати зобов`язання позичальника з отриманням у цьому разі права зворотної вимоги до позичальника та звільненням від сплати штрафних санкцій, додаткових відсотків, упущеної вигоди, викликаних невиконанням позичальником своїх зобов`язань, які за цих умов покладаються на позичальника (п. 5.3.); позовна давність за договором сторонами встановлена у 10 років (п. 8.1.). Додаток «А» до договору (таблиця розрахунку кредиту) передбачав графік щомісячних платежів починаючи з 22.01.2008 і закінчуючи 22.12.2009 (а.с. 13).

Отже, сторони договору кредиту-поруки №34/1 від 22.01.2008 р. узгодили, що поручителі відповідають перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов`язань у повному обсязі солідарно із позичальником терміном на 10 років з дня укладення договору (п. 5.1.), чим встановили строк поруки. Беручи до уваги, що строк дії поруки є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються (преклюзивний строк), зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у т.ч., застосування судових заходів захисту права, кредитор вчиняти не може.

Кредитор пред`явив вимогу (позов) до поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (до суду позов надійшов 15.01.2020 р.), тобто, після спливу строку дії поруки, порука відповідачів припинилася 22.01.2018, що є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові до поручителів.

Беручи до уваги, що строк дії поруки є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються (преклюзивний строк), зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі, застосування судових заходів захисту права, кредитор вчиняти не може.

Таким чином суд приходить до висновку, що порука відповідачів (поручителів) припинилася 22.01.2018 року, що є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові до поручителів.

Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 (позичальник), належним чином не виконував свої зобов`язання за договором кредиту-поруки №34/1 від 22.01.2008, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 08.01.2020 року в сумі 26237,06 грн., яка складається : 18218,45 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 8018,61 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 вказаної суми заборгованості на користь позивача відповідно до положень договору та ст. 526 ЦК України.

При дослідженні матеріалів справи суд приходить до висновку, про те що оскільки сторони встановили строк договору поруки саме 10 років з моменту укладення договору, то суд вважає, що вимоги заявлені позивачем про стягнення заборгованості за вказаним договором кредиту-поруки з поручителів є необґрунтовані, підстави для відповідальності поручителів за зобов`язаннями позичальника відсутні, виходячи зі змісту п. 5.1 договору кредиту-поруки, оскільки позов поданий поза межами строку дії договору, а відтак, суд вважає, що у задоволенні вимог позивача про солідарне стягнення заборгованості слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Щодо розподілу судових витрат :

При зверненні з розглядуваним позовом Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я» в особі Голови правління Качко В.С. подала клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відповідно змісту ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 2102,00 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 540, 554, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 76, 81, 89, 141, 259 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку суми боргу за договором кредиту - поруки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» (місце знаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Фединця, 62, код ЄДРПОУ 25438482, АТ «А-Банк» МФО 307770 р/р НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 ) суму заборгованості за договором кредиту-поруки від 22.01.2008 року №34/1 станом на 08.01.2020 року в розмірі 26237,06 грн., яка складається : 18218,45 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 8018,61 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь держави 2102,00 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я» (місце знаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Фединця, 62, код ЄДРПОУ 25438482);

Відповідачі :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ),

ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ),

ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Дата складання повного тексту судового рішення 19.11.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: К.К. Бенца