Ухвала суду № 101429376, 23.11.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/9698/21

Провадження № 1-кс/185/1909/21

23 листопада 2021 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., за участі секретаря судового засідання Величко А.О., з участю прокурора Підшивайло М.В., слідчого Козелецького Б.О., захисника – адвоката Цибань Р.Ю., в присутності підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Підшивайло М.В., клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Козелецького Б.О. про застосування до підозрюваного, у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041370000973 від 21 листопада 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, який не працює, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , -

В С Т А Н О В И В :

Подане на розгляд слідчому судді клопотання вмотивовано тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041370000973 від 21 листопада 2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення та у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому з проникненням у сховище.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України повністю обґрунтована та підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, оскільки в сукупності всі зібрані фактичні дані про обставини злочину у кримінальному провадженні, та наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України, а також наявність ризиків, серед яких – можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання тим самим кримінальному провадженню, можливість незаконного впливу на свідків, враховуючи, що менш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

21 листопада 2021 року о 11:45 годині ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочинів.

22 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України.

23 листопада 2021 року о 10:30 годині ОСОБА_1 вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання слідчий та прокурор з приводу підстав зазначених в ст. 177 ч. 1 КПК України підтвердили вищенаведене та наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 оспорюючи обґрунтованість підозри, та своєї провини у вчинені зазначеного кримінального правопорушення, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник висловив позицію узгоджену зі своїм підзахисним, зазначив, що ризики, зазначені органом досудового розслідування є аналогічними і до інших співучасників.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час судового розгляду, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Також слідчий суддя приймає до уваги правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90 р., відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Перевіряючи доводи клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний: перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; оцінити наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК; оцінити в сукупності обставини, зазначені законодавцем в ч.1 ст. 178 КПК; виконати всі дії при розгляді клопотання, передбачені ст.193 КПК; встановити доведеність неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів (п.3 ч.1 ст.194 КПК).

З метою забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність, що гарантується ст. 5 ЄКПЛ, доцільно застосовувати (враховувати) правову позицію ЄСПЛ, яка викладена в рішенні ЄСПЛ «Навальний проти Росії (№ 2)» (Navalnuyy v. Russia №2) , № 43734/14, від 09 квітня 2019 року при оцінці пропорційності інкримінованого особі кримінального правопорушення відносно запобіжного заходу про застосування якого просить сторона обвинувачення.

Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв`язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швеи?царіі?» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такии? и?ого незначнии? ступінь, якии? не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, и?ого моральні переконання, маи?новии? стан і зв`язки з державою, в якіи? він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.

На виконання вимог ст..ст.177-178 КПК України, враховуючи ймовірну тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі підозрюваного ОСОБА_1 , у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи тяжкість злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на користь зазначеного ризику свідчать слабкі соціальні зв`язки підозрюваного, а саме: відсутність родини, місця роботи.

Вказані обставини, як можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства, та перешкоджатимуть ефективному, повному, всебічному та неупередженому розслідуванню за участю підозрюваного, що з урахуванням ставлення підозрюваного до інкримінованих йому кримінальних правопорушень дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку.

Крім того, враховуючи також той факт, що ОСОБА_1 не має місця роботи, як постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, є підстави вважати, що останній може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Крім того, підозрюваному ОСОБА_1 відомі дані потерпілих по кримінальному провадженню, в зв`язку з чим останній може незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

Приймаючи зазначене рішення, слідчим суддею враховуються також і вимоги, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України, згідно з якими запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, оскільки прокурором і слідчим не зазначено в клопотанні та не доведено необхідність застосування тримання під вартою без визначення розміру застави.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, а саме, що він не працює, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється та обставини його вчинення, вважаю за необхідне визначити йому заставу в розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 113 500 грн.

На переконання слідчого судді, застава в такому розмірі буде здатна запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та не є завідомо непомірною для підозрюваного.

Крім того, застосовуючи альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Козелецького Б.О., погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Підшивайло М.В. про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання - з 11 години 45 хвилин 21 листопада 2021 року.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 113500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, або заставодавцем у будь-який момент до закінчення строку дії цієї ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ТУ ДСА України в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКС України в м. Київ) та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали – до 19 січня 2022 року до 11 години 45 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя І.С. Шаповалова