Ухвала суду № 101428044, 22.11.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/7759/20

Номер провадження 1-кп/201/409/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

суддів - Демидової С.О., Наумової О.С.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Онішка Я.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - Колєсніка С.В., Горб Ю.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Авраменко О.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Коваленка С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Туманова С.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Завгороднього О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката Іванової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора Онішка Я.А. про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в рамках кримінального провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України.

В ході судового розгляду прокурором Онішко Я.А. подані клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування доводів клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор Онішко Я.А. посилався на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393 КК України, а саме готуванні до злочину - втечі з-під варти, особи, яка перебуває в попередньому ув`язненні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому організованою групою.

Так, за матеріалами досудового розслідування, відповідно до розробленого обвинуваченим ОСОБА_1 плану, співучасники злочину, а їх повинно б було бути щонайменше четверо, зокрема й обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , використовуючи формений одяг Національної поліції та підроблені посвідчення працівників ГУНП в Дніпропетровській області, підроблену вимогу на етапування підозрюваного ОСОБА_1 зі слідчого ізолятору до органу досудового розслідування, використовуючи автотранспорт, оснащений спеціальними реєстраційними номерами, які використовуються на службовому автотранспорті Національної поліції України, повинні були вивезти підозрюваного ОСОБА_1 з території слідчого ізолятора під приводом начебто етапування підозрюваного до органу досудового розслідування - СУ ГУНП в Дніпропетровській області для проведення слідчих дій, й звільнити його, вчинивши таким чином втечу ОСОБА_1 з під варти.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується в організації, спільно із обвинуваченим ОСОБА_1 , вчинення 18 лютого 2020 року, організованою групою, за співучасті ще чотирьох співучасників - обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , нападу на ОСОБА_8 , з метою заволодіння її майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої (розбій), вчиненому, особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, а також в організації незаконного позбавлення волі та викрадення людини - потерпілої ОСОБА_8 , вчиненому з корисливих мотивів та в організації незакінченого замаху на вимагання - вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілою ОСОБА_8 , обмеженням її свобод, вчиненому повторно, з погрозою вбивства потерпілої, що завдало б потерпілій майнової шкоди в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України.

На думку прокурора Онішко Я.А. метою обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підтвердження заявленого у клопотанні ризику можливих спроб ОСОБА_2 переховуватися від суду, прокурор Онішко Я.А. посилається на те, що у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, обвинуваченому може бути призначено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Поряд із цим, підтвердженням обґрунтованості ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення, на переконання прокурора, є наявність факту притягнення ОСОБА_2 в минулому до кримінальної відповідальності та засудження у 2013 році за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, за примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, що, з огляду на відсутність будь-яких інших позитивних характеристик, створює обвинуваченому відповідну негативну репутацію.

На думку прокурора, наведені обставини достатньою мірою підтверджують обґрунтованість та доведеність ризику того, що ОСОБА_2 , у разі відсутності обраного запобіжного заходу, може здійснити подальші правопорушення та порушувати громадський правопорядок, тобто ризику визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У той же час, прокурор у своєму клопотанні вказує на те, що в рамках кримінального провадження №12020040030000622 від 20.03.2020 року, яке перебуває на розгляді в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська, обвинуваченому ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із застосуванням, як виконання обов`язку та засобу здійснення контролю за останнім, електронного засобу контролю. В подальшому, ухвалою суду від 16.03.2021 року зазначений запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту судом було змінено на особисте зобов`язання.

Разом з тим, приймаючи рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання суд, зокрема, виходив з того, що судовий розгляд зазначеної справи перебуває у стадії завершення з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами, та у справі вже допитані потерпілий та свідки.

В той же час, прокурор зазначає, що судовий розгляд справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12020040000000095, який є предметом даного судового розгляду, лише тільки розпочинається. Справа перебуває на стадії початку судового розгляду і у ній тільки буде оголошено прокурором обвинувальний акт.

Тому, на думку сторони обвинувачення, це потребує обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу, який стане відповідним запобіжником спробам незаконного впливу на потерпілу та свідків саме у цьому кримінальному провадженні та забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків саме у цій справі, зокрема, прибувати до суду, а за необхідності до прокурора, не відлучатись з місця свого мешкання, утримуватись від спілкування із потерпілою, іншими обвинуваченими та свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон.

При цьому, прокурор у клопотанні посилався на те, що застосування іншого більш м`якого запобіжних заходів стосовно ОСОБА_2 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.

В обґрунтування доводів клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор Онішко Я.А. посилався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується в організації вчинення 18 лютого 2020 року, організованою групою, за співучасті ще п`яти співучасників - обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , біля будинку АДРЕСА_8 нападу на ОСОБА_8 , з метою заволодіння її майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, а також в організації незаконного позбавлення волі та викрадення людини - потерпілої ОСОБА_8 , вчиненому з корисливих мотивів та в організації незакінченого замаху на вимагання - вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілою ОСОБА_8 , обмеженням її свобод, вчиненому повторно, з погрозою вбивства потерпілої, що завдало б потерпілій майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, в рамках даного кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується також в організації готування до злочину - втечі з під варти, особою, яка перебуває в попередньому ув`язненні, вчиненому організованою групою.

Так, за матеріалами досудового розслідування, відповідно до розробленого ОСОБА_1 плану, співучасники злочину, а їх повинно б було бути щонайменше четверо, зокрема й обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , використовуючи формений одяг Національної поліції та підроблені посвідчення працівників ГУНП в Дніпропетровській області, підроблену вимогу на етапування підозрюваного ОСОБА_1 зі слідчого ізолятору до органу досудового розслідування, використовуючи автотранспорт, оснащений спеціальними реєстраційними номерами, які використовуються на службовому автотранспорті Національної поліції України, повинні були вивезти підозрюваного ОСОБА_1 з території слідчого ізолятора під приводом начебто етапування підозрюваного до органу досудового розслідування - СУ ГУНП в Дніпропетровській області для проведення слідчих дій, й звільнити його, вчинивши таким чином втечу ОСОБА_1 з-під варти.

При цьому, прокурор у клопотанні звертає увагу на те, що за результатами досудового розслідування, злочини щодо ОСОБА_8 були організовані ОСОБА_1 під час його перебування у попередньому ув`язненні, в камері ДУВП № 4 в Дніпропетровській області, тобто під час перебування під вартою відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2019 року про застосування до нього запобіжного заходу, строк дії якого в подальшому продовжено, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні № 12019040030002329, тобто у кримінальному провадженні, яке на цей час перебуває на стадії судового розгляду у цьому ж Жовтневому районному суді.

Отже, на переконання прокурора, вказана обставина достатньою мірою підтверджує обґрунтованість та доведеність ризику того, що ОСОБА_1 у разі перебування на волі, за відсутності запобіжного заходу, який забезпечує його надійну ізоляцію, може здійснити подальші правопорушення та порушувати громадський правопорядок, тобто ризику визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підтвердження цього ризику також свідчить факт наявності в обвинуваченого попередніх судимостей за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі, за ч. 1 ст. 390 КК України, а саме за ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі - самовільне залишення місця обмеження волі, що дає достатні підстави вважати, що, з огляду на попередню поведінку обвинуваченого, будь який інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду.

Більш того, ОСОБА_1 звільнився від відбування покарання в травні 2019 року і вже 6 жовтня 2019 року знову був затриманий та арештований. При цьому, вчинення першого злочину за наявними обвинуваченнями ОСОБА_1 інкримінується 22 липня 2019 року, тобто через 2 місяці після звільнення, і це є додатковим підтвердженням обґрунтованості ризику здійснення ним подальших правопорушень.

Так, на даний час в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська під головуванням судді Мельниченка С. П. перебуває кримінальне провадження № 12019040030002329 від 23.09.2019 року (справа № 932/2545/20) за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в організації озброєної банди, з метою нападу на окремих осіб та участі у вчинюваних нею нападах, а саме у вчиненні 06.08.2019 року, у складі банди, за співучасті ще трьох співучасників розбійного нападу на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за місцем їх мешкання на території домоволодіння по АДРЕСА_9 , з метою заволодіння їх майном, поєднаного із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я осіб, які зазнали нападу, а саме погрозою застосування холодної та вогнепальної зброї, якою члени банди були озброєні, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою та заволодінні в результаті розбійного нападу майном потерпілих, а також у незаконному поводженні зі зброєю - незаконному придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів, а саме пістолетів EKOL «Gediz» калібру 9 мм та НОМЕР_1 серії ТОЗ калібру 9 мм, без передбаченого законом дозволу й патронів до них, судовий розгляд якого триває.

Також в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська під головуванням судді Шелестова К. О. перебуває кримінальне провадження № 12019040640001656 від 22.07.2019 року (справа 932/1279/20) за обвинуваченням цього ж ОСОБА_1 , у вчиненні за попередньою змовою, зокрема за співучасті ще трьох співучасників, що є обвинуваченими у вищенаведеній справі, злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, а саме у вчиненні 22 липня 2019 року, розбійного нападу на ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу та поєднаного із проникненням у житло потерпілих - будинок по АДРЕСА_10 , судовий розгляд якого триває.

Крім того, в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська під головуванням судді Карягіної Н.О. перебуває кримінальне провадження № 12019040640002187 від 05.10.2019 року (справа 932/636/20) за обвинуваченням ОСОБА_1 , а також ще 4-х осіб, зокрема й трьох, що є обвинуваченим у двох вищезгаданих справах, що розглядаються Жовтневим райсудом, у вчиненні 5 жовтня 2019 року, за попередньою змовою, повторно, замаху на крадіжку із проникненням до приміщення, в офісних приміщеннях по АДРЕСА_11 , судовий якого триває.

Отже, вищенаведені обставини, на переконання прокурора, достатньою мірою підтверджують обґрунтованість та доведеність ризиків того, що ОСОБА_1 , у разі відсутності обраного запобіжного заходу та перебування на волі, може переховуватися від суду та здійснити подальші правопорушення, тобто ризиків визначених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, прокурор посилався на те, що в рамках іншого кримінального провадження № 12019040030002329 (судова справа № 932/2545/20), яке перебуває в провадженні Жовтневого районного суду під головуванням судді Мельниченка С. П., судом ухвалено рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, обраного обвинуваченому ОСОБА_1 під час досудового розслідування. В ході подальшого судового розгляду тримання обвинуваченого ОСОБА_1 неодноразово судом продовжувалось.

В подальшому, в рамках зазначеного кримінального провадження у судовому засіданні 02.09.2021 року за результатами розгляду клопотання прокурора про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, ухвалою суду клопотання задоволено, однак судом визначено заставу у розмірі 237 900 гривень. 06.09.2021 року заставу внесено захисником та обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено з-під варти.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 на даний час опинився на свободі і в рамках даного кримінального провадження без будь-якого запобіжного заходу.

За наведених у клопотанні обставин, на думку прокурора, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор Онішко Я.А. підтримав подані ним клопотання, просив їх задовольнити та обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб у нічний час, обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Авраменко О.Ю. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що прокурором не підтвердженні ризики, зазначені у клопотанні, належними доказами, про що подав відповідні письмові заперечення, просив обрати відносно свого підзахисного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника - адвоката Авраменка О.Ю., просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Горб Ю.В. вважала за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність заявлених прокурором ризиків належними доказами, у свою чергу, подала відповідні письмові заперечення на клопотання прокурора, а також надала документи, які позитивно характеризують особу ОСОБА_1 та свідчать про наявність у її підзахисного міцних соціальних зв`язків, у тому числі, характеристику ТОВ «ІН ВАРД» відносно ОСОБА_1 , характеристику Харківської регіональної організації Всеукраїнського громадського об`єднання Захисту конституційних прав і свобод громадян України «ПРАВОЗАХИСТ» відносно ОСОБА_1 , довідку ГО «Товариство соціально-економічного розвитку» відносно ОСОБА_1 , копії медичних документів відносно ОСОБА_1 тощо.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Колєснік С.В. підтримав думку захисника Горб Ю.В., зазначив, що це є спільною позицією захисту, вважав за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку та позицію своїх захисників - адвокатів Горб Ю.В. та Колєсніка С.В.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Коваленко С.О., обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Туманов С.Г., обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Завгородній О.С., обвинувачений ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат Іванова В.М. та обвинувачений ОСОБА_6 , кожен окремо, підтримали думку та позицію захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатів Горб Ю.В. та Колєсніка С.В.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дослідивши заперечення сторони захисту, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких визначені такі, як тримання під вартою та домашній арешт.

Відповідно до ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 189 КК України.

В рамках даного кримінального провадження під час досудового розслідування відносно ОСОБА_2 запобіжний захід обрано не було.

Водночас, в рамках кримінального провадження №12020040030000622 від 20.03.2020 року, яке перебуває на розгляді в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська, обвинуваченому ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із застосуванням електронного засобу контролю. В подальшому зазначений запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту судом було змінено на особисте зобов`язання.

На даний час строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обраного відносно ОСОБА_2 закінчився, та в подальшому останньому запобіжний захід не обирався.

Так колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 189 КК України та у разі визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, останньому загрожує максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 15 років.

Разом з тим, колегією суддів враховується і той факт, що на даний час на розгляді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

Наведені обставини дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 є особою схильною до вчинення протиправних дій.

Тому, на думку колегії суддів, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, ступень яких є досить високим.

Відтак, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає, що ці ризики на момент розгляду клопотання існують і доведені прокурором у повній мірі.

Поряд із цим, під час розгляду клопотання, колегія суддів не може врахувати посилання прокурора у клопотанні на наявність передбачених п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_2 впливати на потерпілу та свідків по даному кримінальному провадженню, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування цих ризиків.

Окремо, колегія суддів зважає на те, що відповідним запобіжником можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, у певній мірі був застосований до останнього в рамках іншого кримінального провадження запобіжний захід, строк якого на даний час закінчився, у зв`язку із чим, з урахуванням наведених вище обставин, виникає доцільність застосування в рамках даного кримінального провадження відповідного запобіжного заходу.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 189 КК України, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який, на переконання колегії суддів, здатний запобігти існуючим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно із статтею 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи те, що за інформацією, наданою захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Авраменка О.Ю., Щеглов М.О. офіційно працевлаштований та працює підсобним робітником в ТОВ «Метспецрем», колегія суддів вважає за доцільне заборонити ОСОБА_2 залишати житло у певний період доби, а саме з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин.

Отже, за результатами оцінки сукупності встановлених під час розгляду клопотання обставин, колегія суддів вважає достатнім застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний доби за місцем постійного фактичного проживання обвинуваченого у м. Дніпрі, а тому, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні ОСОБА_2 залишати житло за адресом: АДРЕСА_3 , де останній проживає з 22-00 години до 05-00 години, а також є доцільним покласти на обвинуваченого передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки: не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду, прибувати за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування поза межами судового засідання із потерпілою ОСОБА_8 , іншими обвинуваченими та свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним обов`язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Датою закінчення дії цієї ухвали про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу слід вважати 20 січня 2022 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконання ухвали про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України на ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Копію ухвали слід направити до ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для контролю за поведінкою ОСОБА_2 , про постановку на облік останнього повідомити прокурора Онішка Я.А.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 189 КК України.

В рамках даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався.

Разом з тим, в рамках кримінального провадження № 120190400300002329 (яке перебуває на розгляді у судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - ОСОБА_14 ) ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2021 року ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 237 900 гривень.

06 вересня 2021 року за ОСОБА_1 внесено заставу та останнього звільнено з-під варти.

Таким чином, на даний час обвинувачений ОСОБА_1 знаходиться на свободі без будь-якого запобіжного заходу в рамках даного кримінального провадження.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 189 КК України та у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні зазначених злочинів, останньому загрожує максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 15 років.

При цьому, при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Отже, колегія суддів враховує особистість обвинуваченого ОСОБА_1 та його репутацію, зокрема, те, що останній у свої 24 роки є особою раніше (чотири рази) судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, в тому числі, і за злочин, передбачений ч. 1 ст. 390 КК України - ухилення від відбування покарання у вигляді обмеження волі.

При цьому, виходячи з наданих прокурором документів, обвинувачений ОСОБА_1 звільнився з місць позбавлення волі в травні 2019 року і вже 6 жовтня 2019 року знову був затриманий та арештований. При цьому, вчинення першого злочину за наявними обвинуваченнями, ОСОБА_1 інкримінується 22 липня 2019 року, тобто через 2 місяці після звільнення, і це дає колегії суддів об`єктивні та достатні підстави вважати, що останній схильний до вчинення злочинів, що безумовно створює обвинуваченому негативну репутацію.

Окрім того, зазначені обставини у сукупності із пред`явленим на даний час ОСОБА_1 обвинуваченням в організації втечі з під варти, в той саме час, коли він перебував в попередньому ув`язненні, свідчать про схильність останнього до ухилення від явки до правоохоронних органів та суду з метою уникнення можливого покарання, що, у свою чергу, є об`єктивним підтвердженням наявності ризику можливих спроб обвинуваченого переховуватись від суду.

Поряд із цим, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 не одружений, офіційно не працевлаштований, та з урахуванням наведених вище фактів стосовно наявності судимостей та відбуття покарання в кримінально-виконавчих установах, подальше після звільнення перебування під вартою у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках іншого кримінального провадження, не має міцних соціальних зв`язків.

Також, колегія суддів погоджується із заявленим прокурором ризиком можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, та вважає, що цей ризик існує і доведений стороною обвинувачення у повній мірі під час розгляду клопотання.

Так, як зазначено вище обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі, і за вчинення злочину, пов`язаного із втечею з установи відбування покарання, що підтверджується відповідною довідкою по обліках АІС.

Більш того, після звільнення з місць позбавлення волі обвинувачений ОСОБА_1 через нетривалий проміжок часу вже обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних з організацією вчинення організованою групою, за співучасті ще п`яти співучасників - обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , нападу на ОСОБА_8 , з метою заволодіння її майном, поєднаного із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої (розбій), з організацією незаконного позбавлення волі та викрадення людини - потерпілої ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, з організацією незакінченого замаху на вимагання - вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілою ОСОБА_8 , обмеженням її свобод, з погрозою вбивства потерпілої, а також з організацією готування до злочину - втечі з під варти, особою, яка перебуває в попередньому ув`язненні, вчиненому організованою групою.

При цьому, окремо, колегія суддів, враховує, що вчинення наведених вище злочинів інкримінується ОСОБА_1 під час його перебування у попередньому ув`язненні, в камері ДУВП № 4 в Дніпропетровській області, тобто під час перебування під вартою відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2019 року про застосування до нього запобіжного заходу, строк дії якого в подальшому продовжено, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні № 12019040030002329.

Більш того, в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 встановлено, що відносно останнього на даний час в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходяться: обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040030002329 від 23.09.2019 року (справа № 932/2545/20) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040640001656 від 22.07.2019 року (справа 932/1279/20) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська - обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040640002187 від 05.10.2019 року (справа 932/636/20) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Отже, на переконання колегії суддів, вищенаведені обставини у сукупності із встановленими даними про особистість обвинуваченого ОСОБА_1 та його негативною репутацією, доведеного факту втечі з місць позбавлення волі, достатньою мірою підтверджують обґрунтованість та доведеність ризику того, що останній може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, ступень яких є досить високим.

При цьому, у конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з`явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з заявленими стороною обвинувачення передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиками можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Поряд із цим, під час розгляду клопотання, колегія суддів не може врахувати посилання прокурора у клопотанні на наявність передбачених п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_1 впливати на потерпілу та свідків по даному кримінальному провадженню, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування цих ризиків.

Окремо, колегія суддів зважає на те, що відповідним запобіжником можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, у певній мірі був застосований до останнього в рамках іншого кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при продовженні строку якого судом визначено заставу і обвинуваченого звільнено з-під варти, у зв`язку із чим, з урахуванням наведених вище обставин, виникає доцільність застосування відносно ОСОБА_15 в рамках даного кримінального провадження відповідного запобіжного заходу.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, характеру кожного обвинувачення та обставин інкримінованих злочинів, особистості обвинуваченого та його негативної репутації, колегія суддів дійшла до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, колегія суддів не приймає до уваги доводи сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно наявності у останнього міцних соціальних зв`язків, роботи, позитивних характеристик, його участі у громадській організації, належної процесуальної поведінки в іншому кримінальному провадженні, що, на переконання захисника Горб Ю.В., є однією з підстав відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного, оскільки, по-перше, захисником не надано відповідних доказів на підтвердження офіційного працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_1 , по-друге, прийняття участі в громадській організації протягом досить нетривалого часу та надання цією організацією позитивної характеристики, особливо з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_1 відбував покарання в місцях позбавлення волі, а потім перебував в умовах слідчого ізолятора, викликають певні сумніви в об`єктивності такої характеристики, а належна процесуальна поведінка обвинуваченого в рамках іншого кримінального провадження має місце лише на протязі двох місяців, що, у свою чергу, не дає достатніх підстав вважати, що інший більш м`який запобіжний захід зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти існуючим ризикам в рамках даного кримінального провадження.

При цьому, колегія суддів враховує наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 рідного брата - ОСОБА_16 , 2007 року народження, який у зв`язку із смертю їх матері - ОСОБА_17 , знаходиться на даний час у дитячому будинку сімейного типу, однак ці обставини не зменшують існуючих ризиків і не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Отже, вирішуючи питання щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів, зважаючи на те, що ОСОБА_1 обвинувачується, в тому числі, і у вчиненні кримінальних правопорушень, пов`язаних із погрозою застосування насильства, з урахуванням обставин інкримінованих останньому злочинів, з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за неможливе, у даному випадку, визначати розмір застави обвинуваченому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 176-178, 181, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора Онішка Я.А. про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 20 січня 2022 року.

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , де останній проживає, з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин.

Зобов`язати ОСОБА_2 не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду, прибувати за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування поза межами судового засідання із потерпілою ОСОБА_8 , іншими обвинуваченими та свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним обов`язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу, є 20 січня 2022 року.

Виконання ухвали про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України на ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Копію ухвали направити до ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для контролю за поведінкою ОСОБА_2 про постановку на облік останнього повідомити прокурора Онішка Я.А.

Клопотання прокурора Онішка Я.А. про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 20 січня 2022 року.

ОСОБА_1 взяти під варту негайно в залі суду.

Строк запобіжного заходу рахувати з моменту взяття останнього під варту.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 20 січня 2022 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 14 годині 15 хвилин 24 листопада 2021 року.

Головуючий суддя: І.Г. Ополинська

Суддя: С.О. Демидова

Суддя: О.С. Наумова