Рішення № 101427988, 29.11.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/6043/21

Провадження № 2-а/211/70/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного відділі поліції ГУНП в Миколаївській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Баштанського районного відділі поліції ГУНП в Миколаївській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.

Свої вимоги мотивує тим, що вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Підставою складення постанови стало відсутність номерного знаку на передньому бампері автомобіля позивача. З даною постановою він не згоден, оскільки вона винесена з порушенням КУпАП, без всебічного та повного з`ясування всіх обставин справи, які потрібні для об`єктивного розгляду справи. На момент винесення постанови він 09.09.2021 року, рухаючись транзитом до м. Кривого Рогу, заїхав до м. Новий Буг Миколаївської області, де в нього відклеївся передній державний номерний знак, оскільки перебував на клею, після чого він зупинився з метою закріпити номерний знак та знайти магазин для купівлі-необхідного обладнання. Проте поліцейським СРПП Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області Петрушенко С.А. без отримання та зібрання доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП України та встановлення всіх складових складу адміністративного правопорушення, які підлягають встановленню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено оскаржувану постанову.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідач відзиву на позов не надав.

Представник позивача адвокат до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, на позовних вимогах наполягає.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови винесеної поліцейським сектору реагування патрульної поліції Баштанського районного відділу поліції УНП в Миколаївській області Петрушенко С.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,безпеки дорожнього руху, серія БАБ № 084781 від 09.09.2021 водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.

Зазначена постанова мотивована тим, що 09.09.2021 ОСОБА_1 керував автомобілем марки Ауді, державний знак НОМЕР_1 без встановленого на автомобілі переднього державного номерного знаку, чим порушив п 30.2 ПДР України ( а.с. 11).

За правилами ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення про порушенняправил дорожнього руху, зокрема, передбачених ч. 6ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 2ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

ч. 4ст. 258 КУпАП передбачає, що у випадках, передбачених частиною першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі

Аналізуючи оскаржувану постанову вбачається, що вона була постановлена безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ч. 2, 4, 5ст. 258 КУпАП.

У відповідності до п. 2.9. «в`Правил дорожнього руху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно ч. 6ст. 121 КУпАПкерування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскаржувана постанова не містить опису обставин справи, до неї не надано жодних доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також пояснень свідків, що свідчили б про наявність у позивача вини у вчинені адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Відповідно до положень ч. 1, 2ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.ч 1,4ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1ст. 74 КУпАП).

Відповідно до положень ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно достатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зстаттею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на те, що будь-яких доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП зокрема, пояснень свідків, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, тощо, матеріали справи не містять, суд вважає не підтвердженим факт здійснення позивачем вказаного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному прав, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи те, що Баштанським районним відділом поліції ГУНП в Миколаївській області не було надано до суду відзив на позовну заяву та жодних належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірної у цій справі постанови.

Враховуючи правову позицію ВС висловлену у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 490/843/15-а від 01.03.2021 про те, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу, або ж суду у передбачених ст. 221 КУпАП випадках та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд, відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч.1ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 420,40 грн., вказаний судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області.

Крім того, адвокат Максимов Р.І. звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну допомогу в розмірі 2270,00 грн.

За ч. 1, ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 61-3416св18.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до ст.30 Закону України №5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

На підтвердження витрат на правову допомогу під час розгляду даної справи, позивачем до суду надано: договір від 16.09.2021 року про надання правової допомоги, додаток № 1 до договору від 16.09.2021 року, акт здачі прийняття наданих послуг від 20.09.2021 року, товарний чек щодо сплати позивачем адвокату 2270 грн..

Зі змісту акта приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги встановлено, що ряд послуг, які надавалися позивачу пов`язані з розглядом справи, є співмірними, обґрунтованими та пропорційними до предмета та складності спору, документально підтверджені та доведені, тривалість розгляду справи, відповідач клопотання щодо зменшення судових витрат до суду не надав. Враховуючі вище викладені обставини суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача щодо розподілу судових витрат, понесених на правничу допомогу, та стягнення на користь позивача суми сплачених витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 2270,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5,9,19,73,74,77,241-246,286 КАС України,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Баштанського районного відділі поліції ГУНП в Миколаївській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження - задовольнити частково.

Скасувати постанову винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області Петрушенко Сергієм Анатолійовичем від 09 вересня 2021 року серії БАБ № 084781 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень.

В частині позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області ( Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5, код ЄДРПОУ 40108735) судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору розмірі 420 ( чотириста двадцять ) гривень 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2270 ( дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. О. Сарат