Рішення № 101426773, 24.11.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3067/2021 Справа № 490/2401/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Волошиній Я.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2021 року представник позивача адвокат Гуменюк І.Л. звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 19135 від 03.02.2021 року вчинений ПН ЖМНО Гораєм О.С. В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржуваний припис нотаріусом вчинено з порушення вимог чинного законодавства. Відповідно до вимог чинного законодавства, виконавчий напис має вчинятися на підставі оригінала нотаріально посвідченої угоди. Також позивач вказав на те, що сума заборгованості, яка зазначена у виконавчому записі, не є безспірною.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

02.04.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою від 02.04.2021 року відкрито провадження по справі та ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.04.2021 р. заяву позивача про забезпечення позову задоволено шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 19135, вчиненого 03.02.2021 року ПН ЖМНО Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія « Профіт Капітал» грошові кошти у розмірі 15519,00 грн. до набрання судовим рішенням по справі законної сили.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, згодний на заочний розгляд справи.

Від представника відповідача в справі наявний відзив на позовну заяву, вимоги не визнає, проти позову заперечує та просить відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду справу розглянуто у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

26.07.2021 року від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачем не було доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав внаслідок виконання виконавчого напису. Також позивачем не спростовано факт існування заборгованості за кредитним договором № L7640782 від 18.08.2018 року на суму 15519,00 грн. Окрім того представник відповідача заперечує проти задоволення вимог, щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів понесення останнім витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2021 року витребувано у приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. належним чином завірені копії документів на підставі яких 03.02.2021 року вчинено виконавчий напис № 19135 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості за кредитним договором в сумі 15 519 грн.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов таких висновків.

03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 19135, щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість в сумі 15519 грн. 00 коп.

На примусове виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області постановою від 17.03.2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 64859875.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст.88 ЗУ «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною .

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 частини 1ст. 34 Закону України «Про нотаріат»виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, м ожуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимогстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Також відповідачем не було надано виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення та жодних інших документів, які б відображали розрахунок заборгованості, а отже нотаріус при вчиненні виконавчого напису не врахував відсутність взагалі доказів на підтвердження безспірності вимог - чим не виконав вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі за № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду підтверджує висновок, викладений у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, що норми частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення спірних виконавчих написів) слід застосовувати разом з нормами частини другої статті 88 цього Закону та статті 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зі змісту оскаржуваного у цій справі виконавчого напису слідує, що підставою для винесення оскаржуваного виконавчого напису є: кредитний договір № L7640782 (AG9530972) від 18 серпня 2018 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 , договір відступлення прав вимоги за кредитним договорами, в тому числі і за кредитним договором № L7640782 (AG9530972) від 18 серпня 2018 року, укладений між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» .

Слід зазначити, що кредитний договір від 18 серпня 2018 року № № L7640782 (AG9530972) укладений у простій письмовій формі, про що свідчить його копія, наявна в матеріалах справи. Відтак, оскаржуваний у цій справі виконавчий напис вчинено з порушенням Порядку.

Стосовно безспірності сум які були стягнуті за виконавчим написом, що оспорюється, суд зазначає таке.

Зі змісту виконавчого напису слідує, що стягнення за ним проводиться за період з 31 липня 2019 року по 06 січня 2021 року у сумі 15519,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 6800 грн. та простроченою заборгованістю по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 2293 грн., строкової заборгованості за штрафами та пенею в розмірі 6426 грн. та плати нотаріусу за вчинення виконавчого напису.

За приписами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано доказів на підтвердження існування за період з 31 липня 2019 року до 06 січня 2021 року заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» у сумі 15519 грн. 00 коп.

Відтак сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 31 липня 2019 року по 06 січня 2021 року у сумі 15519 грн. 00 коп. не є безспірною, тому не може бути стягнута на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 19135 від 03.02.2021 року вчиненого приватним нотаріусом ЖМНО Гораєм О.С. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість в розмірі 15519 грн. 00 коп. таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 908, 00 грн. (за позовну заяву) та 454 грн. 00 коп. (за заяву про забезпечення позову), а всього 1362 грн.

Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року справа № 72/1010/16-ц, провадження № 61-3416 св 18 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження обставин щодо оплати послуг по наданню правової допомоги позивачем надано суду довідку від 17 березня 2021 року, яка не є платіжним документом та матеріали справи не містять переліку послуг адвоката, які надавалися позивачу. За такого суд приходить до висновку, що щодо стягнення правових витрат з відповідача на користь позивача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 03.02.2021 р., зареєстрований в реєстрі за № 19135, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 15519 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1362 грн.

В частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гуденко О.А.