Рішення № 101426690, 29.11.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/11423/20

Провадження № 2/521/138/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Леонова О.С.,

секретаря - Філозофенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-б, ЄДРПОУ 39861924) про розірвання кредитного договору та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-б, ЄДРПОУ 39861924) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

20.07.2020 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - відповідач) про розірвання кредитного договору.

Згодом, 11.09.2020 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - позивач за зустрічною позовною заявою) із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач за зустрічною позовною заявою) про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 02 березня 2020 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АЕЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено договір позики № 6433578 про надання грошових коштів у розмірі 11 325,00 (одинадцять тисяч триста двадцять п`ять) гривень на умовах строковості, платності та поворотності, строком до 01 квітня 2020 року зі сплатою 0,56 % від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитними коштами, що становить загальну суму сплати 13 227,60 (тринадцять тисяч двісті двадцять сім грн. 60 коп.) грн. Згодом, 01 квітня 2020 року між нею та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1708859 до договору позики № 6433578 від 02.03.2020 року про продовження строку користування кредитом до 30 календарних днів, а саме до 01.05.2020 року Відповідно до умов додаткової угоди, сукупна вартість кредиту склала 15 130,20 (п`ятнадцять тисяч сто тридцять грн. 20 коп.) грн. Однак, на момент підписання договору, позивач не розраховувала на те, що обставини значно зміняться. В результаті загальнодержавного карантину, що спричинені пандемією, що спричинені пандемією COVID-19, у неї виникли суттєві труднощі з виплатою коштів позики, у зв`язку з тим, що Уряд постановою № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» заборонив деякі види діяльності, зокрема, й відвідування закладів освіти її здобувачами. А саме, дитячий садок № 197 м. Одеси, в якому вона працює вихователем, з 12.03.2020 року по 26.05.2020 року знаходився на карантині, відповідно вона була переведена на 50 % оплати праці від мінімальної заробітної плати. Наразі, вона отримує заробітну плату за мінімальною ставкою, без нарахування премій та надбавок, додаткових засобів для існування не має. Таким чином вона втратила суттєвий дохід, на який розраховувала при сплаті суми боргу. На даний момент в неї не має можливості сплачувати загальну суму позики з урахуванням передбачених процентів та ряду комісій. Крім того, вона одна виховує, шестирічного сина ОСОБА_2 , 2014 року народження, з яким вони разом проживають на найманій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Для укладення договору основне значення мають істотні умови. За загальною нормою цивільного права, договір вважається укладеним в належній формі тільки якщо сторони домовилися з приводу всіх суттєвих умов договору (ч. 1 ст. 638). Так, договором позики № 6433578 від 02.03.2020 року не передбачена така умова, як форс-мажор (обставини непереборної сили). За загальним правилом договору позики № 6433578 від 02.03.2020 року передбачена фіксована процентна ставка 0,56 % в день, що складає річну процентну ставку за кредитом 204,40 %. Розмір процентів на прострочену позику в день становить 2,70 %, що складає розмір річної ставки 985,50 %. На думку позивача зазначений розмір процентної ставки має суттєвий дисбаланс договірних відносин стосовно прав та інтересів позичальника, що є порушенням п. 5 ч. 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Відповідно до ст. 18 вище вказано Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Згідно приписам ч. 5 ст. 18 даного Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, розмір підвищеної процентної ставки - 985,50 % (2,70 % х 365 днів = 985,50 %) річних за кожен день прострочення позики перевищує розумну межу плати за послугу, яка встановлена законом та є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. ч. 1,2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як процент за користування кредитом спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання процентна ставка та пеня за кожен прострочений день сплати позики перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Оскільки між сторонами по справі даний спір не можливо було урегулювати до судового розгляду шляхом переговорів між сторонами, позивач змушена була звернутися до суду із захистом своїх порушених прав та інтересів.

У зустрічній позовній заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АЕЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в особі директора - Стензі Д.В., вказує, що з позовними вимогами не погоджується та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. Так, 02 березня 2020 року між Товариством та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 6433578 (далі - Договір), відповідно до умов якого Товариство зобов`язалося передати Позичальнику у власність грошові кошти, а Позичальник зобов`язувався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики. Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого Договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Договір було укладено згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до вищезазначеного порядку, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону - електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі. 02 березня 2020 року позичальником було підписано (акцептовано) оферту, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису Договору. Підписанням оферти одноразовим ідентифікатором Позичальник засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти. При укладанні Договору Позичальник мав обсяг цивільної дієздатності та його волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. Позичальник на момент укладення Договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та, в подальшому, прийняв надані Товариством грошові кошти. Тобто, Договір був укладений і підписаний сторонами у відповідності з умовами Закону. При цьому, Позивач через особистий кабінет на веб-сайті Товариства подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики шляхом натискання кнопки «Погоджуюсь», після чого було сформовано одноразовий ідентифікатор, який було використано для підтвердження укладення Договору. Договір містить персональні дані Позивача, зокрема його ПІБ, номер картки платника податків, контактний номер телефону, які повідають відомостям, які містяться в позовній заяві самого Позивача. Таким чином, без використання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету Договір між Позивачем та Товариством не був би укладений. Відтак, укладення Договору у пропонованій формі відповідало внутрішній волі Позивача та Позивачем було вчинено чітку сукупність дій, спрямовану на отримання позики за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Позивач ознайомився умовами Договору, після чого проявив намір вступити з Товариством в договірні відносини на умовах, визначених самим Позивачем. Позивач посилається на відсутність у Договорі істотних умов, а саме на відсутність у Договорі позики форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, - істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є вхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має досягнуто згоди. Згідно законодавства України форс-мажорні обставини не є істотними умовами, а позивач у момент підписання Договору позики не зверталася із заявою про їх включення, то керуючись ст. 638 ЦКУ форс-мажорні обставини не є істотною умовою Договору позики. Щодо посилання Позивача про те що на момент укладення Договору позики Позивач не міг передбачити введення загальнодержавного карантину, як на істотну зміну обставин, що спричинені пандемією «СОVID-19» та введений постановою Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, зазначає наступне. Розірвання договору через істотну зміну обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли залишення відповідного правочину в силі призведе до завдання шкоди стороні, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на первісних умовах. При цьому можливість розірвання договору пов`язується безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов визначених частиною другою статті 652 ЦК України, за істотної зміни обставин. Крім того, позивач у відповідності до п. 1. ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» мав право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від Договору про споживчий без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Тобто останнім днем коли позивач міг відмовитись від отримання позики є 16 березня 2020 року, а це 5 днів з моменту введення карантину. Тому, посилання позивача на зміну істотних умов є неправомірним, та таким, що підлягають розгляду. Відповідно до ч. 5 ст.11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до нього. Зокрема, п.10. оферти, закріплено посилання на Правила надання коштів у позику від 07.02.2019 року (далі - Правила). В оферті зазначено про умови надання позики, в тому числі: Сума позики -11 325, 00 грн.; Строк, на який надається позика - 30 днів; Дата повернення позики (останній день) - 01.04.2020 року; Розмір процентів акційних у день - 0,56% Базова процентна ставка за користування позикою в день - 1,6% (річна процентна ставка 204,40,00%); Процентна ставка за кожний день прострочення в день - 2,70%. 01 квітня 2020 року між Кредитором та Позичальником було укладено Додаткову угоду №1708859 до договору Позики № 6433578 від 02.03.2020 року, якою продовжено строк користування позикою до 01 травня 2020 року. Таким чином, всі істотні умови договору були надані Позичальнику до моменту підписання договору позики з Товариством у вигляді оферти та Правил, які серед іншого містили чітку інформацію про строк позики, дату повернення позики, плату за користування позикою і умови їх нарахування та окрім того містять всі істотні умови передбачені законодавством України. Жодних змін будь-яких умов договору Товариством не здійснювалося. Згідно п. 6.4. Правил проценти по Договору позики на суму позики/залишок позики нараховуються за весь час до повного виконання Позичальником зобов`язань по поверненню. Додатково, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», Товариством не нараховуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) Позичальником своїх зобов`язань, Товариство враховує ситуацію, яка склалась в країні у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби і намагається йти назустріч своїм клієнтам. У зв`язку з цим, Товариством було прийнято рішення не застосовувати проценту ставку 2,70% за користування позикою. На період дії карантину, за весь час користування позикою та до повного виконання Позичальником зобов`язань по поверненню позики застосовується базова процентна ставка 1,60% за кожен день користування позики. Відповідно до умов Договору, були здійснені наступні нарахування: - у період з 17.03.2020р. по 25.06.2020р. були нараховані проценти на позику за ставкою 0,56% у розмірі - 8942,22 грн. (11 325, 00 грн. *0,56% /1 кал. день = 63,42 грн. * * 141 кал. днів = 8 942,22 грн.); - 21.07.2020 року відбулося донарахування процентів за період з 26.06.2020р. по 20.07.2020 року на підставі п. 8.4 Правил надання грошових коштів у позику на суму - 3062,28 грн; - у період з 25.07.2020 р. по 04.09.2020 р. були нараховані проценти на позику за ставкою 1,6% у розмірі - 2 160, 00 грн. (11 325,00 грн. *1,6% /1 кал. день = 181,2 грн. * 45кал. днів = 8 154,00 грн.). Крім того, Позичальнику у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, нараховані санкції у вигляді трьох відсотків річних: Сума санкції = 11 325,00 х 3 х 45 / 365 / 100 = 41,77 грн. Позичальником у період з 02.03.2020 року по 04.09.2020 року було проведено наступні оплати: 01.04.2020 року - на суму 1 902,60 грн; 01.05.2020 року - на суму 1 902,60 грн; 29.05.2020 року - на суму 1 839,18 грн; 25.06.2020 року - на суму 1 648,92 грн. Таким чином, станом на 04.09.2020 р. заборгованість Позичальника складає - 24 231,97 грн. (двадцять чотири тисячі двісті тридцять одна гривня 97 копійок), з яких: 11 325,00 грн. - заборгованість за тілом позики, 12 865,20 грн. - заборгованість за процентами, 41,77 грн - три відсотки річних. На даний час Позичальник продовжує ухилятись від належного виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за Договором. У зв`язку з чим представник відповідача просить у задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання договору відмовити та стягнути з останньої суму заборгованості за Договором позики № 6433578 від 02.03.2020 року в розмірі 24 231,97 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять одна гривня 97 копійок), а також понесені судові витрати в розмірі 2102,00 гривень.

Заяви (клопотання, повідомлення) учасників справи.

06.08.2020 року (вхід. № 32287) до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви. (а.с. 23)

13.11.2020 року (вхід. 49133) до суду надійшла заява від представника відповідача - ОСОБА_3 про внесення персональних даних до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи. (а.с. 84)

11.11.2020 року до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без її участі та участі представника за наявними в справі матеріалами. (а.с. 92)

01.02.2021 року (вхід. ЕП-1885) до суду надійшла заява від представника відповідача - Баранецького Т.В. про розгляд справи без участі відповідача. (а.с. 95)

10.03.2021 року (вхід. ЕП-5050) до суду надійшла заява від представника відповідача - Баранецького Т.В. про розгляд справи без участі відповідача. (а.с. 105)

15.04.2021 року (вхід. ЕП-8064) до суду надійшла заява від представника відповідача - Баранецького Т.В. про розгляд справи без участі відповідача. (а.с. 119)

21.04.2021 року (вхід. № 18008) до суду надійшла заява від представника позивача про перенесення розгляду справи, у зв`язку з тим, що з відповідачем ведуться переговори з приводу укладення мирової угоди. (а.с. 126)

12.05.2021 року (вхід. ЕП-9824) до суду надійшла заява від позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. (а.с. 130)

20.07.2021 року (вхід. ЕП-14629) до суду надійшла заява від представника відповідача - Баранецького Т.В. про розгляд справи без участі відповідача. (а.с. 135)

19.10.2021 року (вхід. ЕП-19568) до суду надійшла заява від представника відповідача - Баранецького Т.В. про розгляд справи без участі відповідача, що призначено на 20.10.2021 року. (а.с. 142)

Інші процесуальні дії у справі

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 року, цивільну справу № 521/11423/20, передано на розгляд судді Малиновського районного суду м. Одеси Леонову О.С.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.07.2020 року, позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.08.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2021 року було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» про розірвання кредитного договору та вказані вимоги об`єднано в одне провадження.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.11.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У призначене судове засідання, сторони не з`явились, повідомлялись належним чином про день, час та місце слухання справи.

11.11.2020 року до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без її участі та участі представника за наявними в справі матеріалами. (а.с. 92)

01.02.2021 року (вхід. ЕП-1885) до суду надійшла заява від представника відповідача - ОСОБА_3 про розгляд справи без участі відповідача. (а.с. 95)

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» є юридичною особою та діє на підставі Статуту, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансових послуг. (а.с. 45)

02 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 6433578, а також підписано (акцептовано) оферту (далі - Договір). (а.с. 46)

У п. 1 Договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язувався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Умови, порядок і графік повернення позики та сплати процентів передбачений у п. 2 Договору, за яким: Сума позики - 11 325, 00 грн.; Строк, на який надається позика - 30 днів; Дата повернення позики (останній день) - 01.04.2020 року; Розмір процентів акційних у день - 0,56% Базова процентна ставка за користування позикою в день - 1,6% (річна процентна ставка 204,40,00%); Процентна ставка за кожний день прострочення в день - 2,70%.

Пунктом 3 Договору передбачено, що проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики та у випадку дострокової її повернення, підлягають відповідному перерахунку.

Відповідно до п. 5 Договору, цей Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписаного накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

У п. 4 Договору, позичальник підтверджує, що підписанням цього Договору він ознайомився на сайті https:mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того, позичальник підтверджує, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https:mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору зрозумілі.

Інші умови укладеного Договору регулюються Правилами, які є невід`ємною частину Договору. (а.с. 49-66)

Згодом, позивач повторно звернулась до відповідача та 01 квітня 2020 року між ними було укладено Додаткову угоду № 1708859 до договору Позики № 6433578 від 02.03.2020 року, якою було продовжено строк користування позикою до 01 травня 2020 року. (а.с. 48)

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість за вказаним Договором станом на 02 вересня 2020 року складає - 24 231,97 грн. з яких: 11 325,00 грн. - заборгованість за тілом позики; 12 865,20 грн. - заборгованість за процентами; 41,77 грн - три відсотки річних. До вказаної заборгованості застосовувались ставки відсотків: - промо відсоток - 0,56%; - відсоток - 1,60 %. (а.с. 67-70, 72)

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , актовий запис 209, у позивача є дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 32)

Як на підставу того, що у позивача немає можливості сплачувати загальну суму позики з урахуванням процентів надано договір оренди квартири від 14.02.2020 року. Відповідно до якого розмір місячної орендної плати складає 4000 гривень. (а.с. 33-34)

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

В силу ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону - електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Комерційні електронні повідомлення поширюються лише на підставі згоди на отримання таких повідомлень, наданої особою, якій такі повідомлення адресовані.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним, Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України Про електронну комерцію).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Розірвання договору через істотну зміну обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли залишення відповідного правочину в силі призведе до завдання шкоди стороні, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на первісних умовах.

При цьому можливість розірвання договору пов`язується безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов визначених частиною другою статті 652 ЦК України, за істотної зміни обставин.

Судом встановлено, що договір про отримання позики було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи. Тобто, Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону.

Таким чином, 02 березня 2020 року позивачем було підписано (акцептовано) оферту, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису Договору.

Крім того, підписанням оферти одноразовим ідентифікатором позивач засвідчила, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти. При укладанні Договору позивач мала обсяг цивільної дієздатності та її волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. На момент укладення Договору з боку позивача не заявлялись додаткові вимоги щодо умов позики та в результаті чого вона отримала грошові кошти.

З викладеного вбачається, що укладення договору позики без прийняття пропозиції з боку позивачки було б неможливим.

Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті позичальника, про що зазначено у пункті 4.2 Договору.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Тобто, позивачка перед укладенням договору була ознайомлена з усією інформацією про умови кредитування, як того вимагає стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, звернувшись до відповідача із заявкою на отримання позики та, підписавши договір, позивачка засвідчила той факт, що вона обізнана з Правилами, які включають в себе і умови кредитування.

Отже, суд вважає, що при укладенні та підписанні Договору кредиту, позивачка діяла свідомо, її волевиявлення було направлено на укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів.

Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Стаття 19 Закону встановлює, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Переконливих та істотних доводів щодо несправедливості умов кредитного договору, існування суттєвого дисбалансу між договірними правами і обов`язками сторін на шкоду споживачеві, позивачем не наведено.

В ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов Договору позики вимогам законодавства та про несправедливість його умов.

Оскільки, кредитний договір був укладений сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним та відповідало їх внутрішній волі. Позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому не виконала їх. Договір містить повну інформацію щодо умов кредитування: строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки фіксованого платежу, а також права та обов`язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов`язань.

Що стосується посилань позивачки на труднощі, що виникли у неї з погашенням кредиту в зв`язку з введенням загальнодержавного карантину, спричиненого пандемією СОVID-19, суд вважає, що позивачка не довела належними доказами ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування позову.

Оскільки, позивач у відповідності до п. 1. ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» мала право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від Договору про споживчий без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів. Однак, позивач не скористалась своїм правом, не відмовилась від наданого кредиту та продовжувала користуватися кредитними коштами та укладала нові додаткові угоди, серед яких і збільшення суми кредиту.

А так само, позивач мала право відповідно до п. 8.12 Правил узгодити індивідуальний графік реструктуризації та погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не зверталась до відповідача з заявою про відмову від договору та повернення коштів, отриманих за Кредитним договором або про можливість розробити для неї індивідуальний графік реструктуризації.

Тому, відсутність фінансової можливості виконувати умови Кредитного договору не є підставою для його розірвання.

Крім того, слід зазначити, що позивачкою було надано договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до наданої відповіді на запит суду з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області міститься інформація, із зазначенням місця реєстрації позивачки, а саме: АДРЕСА_1 .

Тобто, позивач маючи реєстрацію у зазначеній квартирі, уклала договір про оренду квартири.

Також, у позовній заяві позивач посилалась на те, що вона працює у дитячому садку № 197 м. Одеси, вихователем та з 12.03.2020 року по 26.05.2020 року знаходився на карантині, відповідно вона була переведена на 50 % оплати праці від мінімальної заробітної плати. У зв`язку з чим вона отримує заробітну плату за мінімальною ставкою, без нарахування премій та надбавок, додаткових засобів для існування не має.

Однак, доказів на підтвердження того, що позивачка дійсно працює у дитячому садку № 197 м. Одеси та у зв`язку з встановленням карантину вона отримує заробітну плату за мінімальною ставкою не надано та судом не встановлено.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні, оскільки позивачкою не було доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, до підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому, з урахуванням того, що ОСОБА_1 у встановлені строки договором позики не повернула кошти та зазначена відповідачем заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики № 6433578 від 02 березня 2020 року в розмірі 24 231,97 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст.1046 ЦК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням зустрічної позовної заяви та з урахуванням ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, витрати по сплаті якого понесені відповідачем за первісним позовом і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжного доручення № 4588 від 07.09. 2020 року (а.с. 73) відповідачем було сплачено 2102,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні первісної позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-б, ЄДРПОУ 39861924) про розірвання кредитного договору - відмовити у повному обсязі.

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-б, ЄДРПОУ 39861924) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (код ЄДРПОУ: 39861924, Юридична адреса: 01010, м. Київ, Площа Арсенальна, будинок 1-Б. р/р НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк») суму заборгованості за Договором позики № 6433578 від 02 березня 2020 року в розмірі 24 231,97 грн. (двадцять чотири тисячі двісті тридцять одна гривня 97 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» понесені судові витрати в розмірі 2 102,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 2911.2021 року.

Суддя О.С. Леонов

29.11.21