Ухвала суду № 101426223, 29.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 523/19021/21

Провадження № 2/947/5319/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29.11.2021 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2021 року до Суворовського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана представником позивача адвокатом Байгуш О.Ю., до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка мотивована тим, що 24.09.2021 року позивач через мережу Інтернет замовив у ФОП ОСОБА_2 автомобільні чохли, 25.09.2021 року після отримання товару, позивач перерахував відповідачу кошти, що підтверджується копіями електронних квитанцій, однак при розпакуванні виявилось, що позивачу було продано чохли іншого кольору, та не такий був зовнішній вид товару як на фото, про який була домовленість, на претензії з приводу введення позивача в оману щодо неякісного товару, сторона відповідача не відповідає, не вирішено питання щодо повернення коштів, оскільки позивач відмовляється від придбаного товару та не бажає його обмінювати на інший, внаслідок чого він змушений звернутись з позовом до суду, при цьому посилається на норми Закону України «Про захист прав споживачів» та просить стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , грошові кошти в сумі 3500,00 грн. сплачені в рахунок виконання нікчемного правочину; стягнути на користь ОСОБА_1 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 3500 ,00 грн.; стягнути на користь ОСОБА_1 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок відшкодування майнової шкоди в сумі 226,00 грн.; стягнути на користь ОСОБА_1 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок відшкодування судових витрат в сумі 3500 ,00 грн.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси від 26.10.2021 року матеріали за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів направлено до Одеського апеляційного суду для визначення підсудності в порядку частини 1 статті 26 ЦПК України/а.с.36/.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.11.2021 року визначено підсудність справи № 523/19021/21 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів - Київському районному суду м.Одеси./а.с.40/.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 року справу за вказаним позовом було розподілено судді Гниличенко М.В.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ст.187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Проте, пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України з огляду на наступне.

Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позову не надано документу, підтверджуючого сплату судового збору, при цьому, в мотивувальній частині позову, представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Байгуш О.Ю., зазначено про те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір – це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» із змінами на час розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Положеннями статті 5 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

На підставі Закону України № 484-VIII від 22.05.2015 року частина перша статті 5 ЗУ «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав) виключено.

За змістом Закону України «Про судовий збір» зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України "Про захист прав споживачів", вбачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивача на положення Закону України"Про захист прав споживачів" не можуть бути взяті до уваги.

Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має стаття 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів» та є підстави від звільнення від сплати судового збору.

Статтею 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача при придбанні товару належної якості, зокрема споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків /дефекту/ продукції, тобто саме на споживача покладається обов`язок довести обставини наявності в товарі істотного недоліку /дефекту/ продукції, вказана обставина має бути підтверджена належними та допустимими доказами. При цьому, ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає різні види та відповідальність за придбання товару неналежної якості/ст.8 /, за придбання товару належної якості/ст.9/, та відповідальність за шкоду, завдану внаслідок недоліків /дефекту/ продукції/ст.16/, яка передбачає розірвання договору та відшкодування збитків. Саме позивач повинен довести у позові підстави звільнення його від сплати судового збору за відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок істотного недоліку/дефекту/ продукції.

Системний аналіз положень ЗУ «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, що дають право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Однак, в даному випадку, виходячи із предмета та обставин справи, позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до положень статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно із частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01.01.2021 року, визначено, що ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб /908,00 грн./ та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за вимогу про відшкодування моральної шкоди - в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становить 2270, 00 гривень.

При цьому, позовна заява містить три вимоги, перша з яких стягнення грошових коштів в сумі 3500 гривень сплачених в рахунок виконання нікчемного правочину; друга про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 3500 грн., третя стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування майнової шкоди в сумі 226 грн.

Однак, в порушення наведених норм, вищевказані вимоги позивачем при зверненні до суду не виконано та не сплачено судовий збір згідно до Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року станом на 01.01.2021 року.

На підставі викладеного, за пред`явлення вказаного позову, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за три вимоги майнового характеру, що становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб /908,00грн./ та складає суму 2724,00 грн. та надати до суду оригінал документу про сплату.

Судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Київський район/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) -37607526; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA758999980313171206000015756 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої заяви - п`ять днів з дня отримання копії ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гниличенко М. В.