Рішення № 101422588, 24.11.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/15/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2021 Справа № 908/2850/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача – Кравцов А.В., ордер ЗП № 095678 від 09.07.2021

від відповідача – не з`явився

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2850/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Югпромкомплект” (пр. Будівельників, буд. 7, оф. 132, м. Енергодар, Запорізька область, 71503)

до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 52, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, а/с № 306)

про стягнення 250 726,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

01.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Югпромкомплект” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 29-09/21 від 29.09.2021) про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” 248053,50 грн. вартості поставленої за договором № 20/05/50 від 01.04.2019, реєстраційний номер НАЕК № 53-143-01-19-01288 від 05.04.2019 продукції, 2426,17 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.06.2021 по 27.09.2021, 247,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з червня по серпень 2021. Позов обґрунтований ст.ст. 3, 11, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 181, 184, 222 ГК України, умовами договору № 20/05/50 від 01.04.2019.

Згідно з позовною заявою, за умовами договору № 20/05/50 від 01.04.2019, реєстраційний номер НАЕК № 53-143-01-19-01288 від 05.04.2019, позивачем була здійснена поставка продукції на суму 248053,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 34 від 31.03.2021. Відповідна податкова накладна була зареєстрована позивачем в ЄРПН. Відповідач поставлену продукцію не оплатив, заборгованість склала 248053,50 грн. Згідно з п. 4.1 договору, прострочення оплати продукції склало 119 днів з 01.06.2021 по 27.09.2021. Позивач нарахував 2426,17 грн. 3% річних та 247,06 грн. інфляційних втрат.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Останнім днем строку для подання відзиву на позовну заяву було 26.10.2021.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 01.10.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2850/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.10.2021 суддею Ярешко О.В. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі № 908/2850/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 02.11.2021.

Ухвалою суду від 23.10.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Югпромкомплект” про проведення судового засідання у справі 908/2850/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалено здійснювати проведення судового засідання 02.11.2021 о/об 11 год. 00 хв. у справі 908/2850/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача - програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua (EasyCon).

Ухвалою суду від 02.11.2021 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.11.2021.

Ухвалою суду від 02.11.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Югпромкомплект” про проведення судового засідання 24.11.2021 об 11 год. 00 хв. у справі 908/2850/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалено здійснювати проведення судового засідання 24.11.2021 о/об 11 год. 00 хв. у справі 908/2850/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua (EasyCon).

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки відповідача суду невідомі. Про дату, час і місце судового слухання справи повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі та призначення справи до судового розгляду отримана представником відповідача 11.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України"). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (рішення Суду від 21.10.2010 у справі "Білий проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" Європейським судом з прав людини наголошено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді.

Згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача. Суд також враховує, що строк розгляду даної справи спливає 03.12.2021 та явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалася.

У судовому засіданні 24.11.2021 судом справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Югпромкомплект” (постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” (покупець, відповідач у справі) укладений договір поставки № 20/05/50 від 01.04.2019, НАЕК № 53-143-01-19-01288 від 05.04.2019.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити в передбачені договором строки покупцю продукцію, що зазначена у договорі, на загальну суму 1843009,92 грн. з ПДВ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

Умовами п. 5.1 договору сторони визначили, що поставка продукції за цим договором здійснюється до 31.12.2019 партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки.

У подальшому сторонами укладалися додаткові угоди № 1 від 27.12.2019, № 2 від 16.09.2020, № 3 від 25.01.2021, якими змінювався (продовжувався) строк поставки продукції. Так, відповідно до додаткової угоди № 3 від 25.01.2021 сторони продовжили строк поставки продукції до 05.04.2021.

Згідно з п. 5.3, за пропозицією постачальника строк поставки, визначений відповідно до пункту 5.1 договору, може бути змінений за згодою покупця шляхом направлення постачальнику заявки з новим строком поставки.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна сума договору складає 1843009,92 грн., у т.ч. ПДВ 307168,32 грн.

Згідно з п. 4.1, оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом двох місяців після отримання покупцем партії продукції.

У випадку, якщо постачальником податкова накладна не буде зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строк, визначені чинною редакцією ПК України, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену пунктом 3.1 цього договору, на суму ПДВ, на яку не було зареєстровано податкову накладну (пункт 4.2).

Відповідно до п. 6.1, покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлену продукцію відповідно до умов цього договору.

У випадку порушення покупцем строків оплати продукції, він на вимогу постачальника сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п. 7.4).

Згідно з п. 10.1, договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки.

Відповідач направив позивачу лист (заявку) вих. № 2295/14 від 25.03.2021, відповідно до якої на підставі пункту 5 договору від 05.04.2019 № 53-143-01-19-01288 (№ 20/05/20 від 01.04.2019) просив поставити вуглекислоту ДСТУ 4817:2007 у кількості 12 тон у строк до 01.04.2021. Просив вважати цей лист частиною договору.

Із матеріалів даної справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору постачальник поставив, а покупець прийняв продукцію: вуглекислоту ДСТУ 4817:2007 у кількості 13,85 тон на суму 248053,50 грн. з ПДВ на підставі видаткової накладної № 34 від 31.03.2021. Продукція була прийнята 31.03.2021 представником відповідача згідно з довіреністю № 1/37 від 29.03.2021. Поставка продукції підтверджується також товарно-транспортною накладною № Р34 від 31.03.2021.

У матеріалах справи наявна копія посвідчення якості № 50 на діоксин вуглецю ДСТУ 4817:2007.

Позивач склав податкову накладну № 13 від 31.03.2021, яку зареєстрував в ЄРПН 14.04.2021, що підтверджується квитанцією № 1.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки товару.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Продукція на суму 248053,50 грн. була поставлена відповідачу та прийнята останнім 31.03.2021, відтак кінцевим строком оплати з урахуванням суми ПДВ було 31.05.2021.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд приймає до уваги, що видаткова накладна підписана уповноваженим представником відповідача без зауважень та заперечень, відтак продукція прийнята відповідачем.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки склала суму 248053,50 грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 248053,50 основного боргу, позов у цій частині визнається судом обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та визнає їх правильними. Відповідач контррозрахунків та будь-яких заперечень не надав.

З відповідача на користь позивача слід стягнути 2426,17 грн. 3% річних та 247,06 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позов у цілому судом задовольняється повністю.

У позовній заяві позивач просив зазначити в рішенні про нарахування 3% річних на суму основного боргу з 28.09.2021 до моменту остаточного виконання такого рішення відповідачем з вказівкою на правила розрахунку остаточної суми таких платежів.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне, враховуючи вказані приписи процесуального законодавства та клопотання позивача, зазначити в рішенні про здійснення нарахування 3% річних на суму основного боргу, починаючи з 28.09.2021 до моменту остаточного виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д : 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення.

6. Розподіл судових витрат

Згідно з п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 3760,90 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Позивач у судовому засіданні 24.11.2021 заявив, що відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України докази понесення позивачем судових витрат надасть суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи викладене, суд при ухваленні рішення не здійснює розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 52, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, а/с № 306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Югпромкомплект” (пр. Будівельників, буд. 7, оф. 132, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, код ЄДРПОУ 33466301) 248053 (двісті сорок вісім тисяч п`ятдесят три) грн. 50 коп. вартості поставленої за договором № 20/05/50 від 01.04.2019, реєстраційний номер НАЕК № 53-143-01-19-01288 від 05.04.2019 продукції, 2426 (дві тисячі чотириста двадцять шість) грн. 17 коп. 3% річних, 247 (двісті сорок сім) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 3760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн. 90 коп. судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу, починаючи з 28.09.2021 до моменту остаточного виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д : 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3- розмір процентів; Д - кількість днів прострочення.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 29 листопада 2021.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко