Рішення № 101422545, 22.11.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/131/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2021 Справа № 908/2678/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

До відповідача: Комунального підприємства “Готель “Україна” Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 162-А, код ЄДРПОУ 05907549)

Про стягнення 51 290,11 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кіктенко О.В., довіреність №656 від 24.12.2020

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

17.09.2021 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до Комунального підприємства “Готель “Україна” Запорізької обласної ради про стягнення 51 290,11 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2021 справу №908/2678/21 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 22.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2678/21 в порядку спрощеного позовного провадження, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.10.2021 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 20.10.2021 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 22.11.2021 о 12 год. 00 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 22.11.2021 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі “Акорд”.

Суд продовжив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 22.11.2021 представник позивача підтримав доводи викладені у позовній заяві зазначивши, що 04.07.2007 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі – позивач/ОСП) та Комунальним підприємством«Готель «України» Запорізької обласної рад (далі – відповідач/КП «Готель «Україна» ЗОР») укладено договір про постачання електричної енергії за №1614. В подальшому, про приєднання відповідача до договору про розподіл свідчить фактичне споживання е/енергії відповідачем на його об`єкті. ПАТ «Запоріжжяобленерго», згідно з умовами вказаного договору та додатку № 4 «Порядок розрахунків» виставляло КП «Готель «Україна» ЗОР рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а сасме: рахунок № 1614/2 від 29.02.2020 на суму 34 672,54 грн., рахунок № 1614/2 від 30.04.2020 на суму 9 540,13 грн., рахунок № 1614/5 від 31.05.2020 на суму 6 980,58 грн., рахунок № 1614/5р від 31.05.2020 на суму 47,98 грн. Уповноважений представник споживача отримував рахунки під розпис у Журналі видачі рахунків за реактивну енергію за послуги з розподілу, та попередження про заходи, що будуть застосовані у випадку несплати. У зв`язку із порушенням умов договору, у відповідача виникла заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за період лютий, квітень, травень 2020 року на загальну суму 51 193,25 грн. За послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період квітень, травень 2020 року сума заборгованості становить 96 грн. 86 коп. Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає 51 290,11 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, запропонований письмовий відзив на позовну заяву до суду не направив.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2021 до господарського суду Запорізької області повернулась ухвала від 22.09.2021 № 908/2678/21 яка надіслана на адресу Комунального підприємства “Готель “Україна” Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 05907549): 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 162-А з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17).

З урахуванням викладеного суд вважає, що Комунальне підприємство “Готель “Україна” Запорізької обласної ради належним чином повідомлене про дату, час та місце наступного судового засідання.

Згідно положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2007 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (позивач/ОСП) та Комунальним підприємством«Готель «України» Запорізької обласної рад (відповідач/КП «Готель «Україна» ЗОР») укладено Договір про постачання електричної енергії за №1614 (Договір).

Згідно з розділом 1 Договору «Предмет Договору», позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком №2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Відповідно до положень п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 01.01.2019 вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

У разі відокремлення, оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

На виконання п. 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, зі споживачами електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж укладались договори до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання, сплатою рахунка оператора системи розподілу та/або документального підтвердження споживання е/енергії.

Згідно з п. 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі – Правила або ПРРЕЕ) фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу е/енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу е/енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання е/енергії.

Згідно з п. 6 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Пунктами 1, 2 Постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 «Про видачу ПАТ«Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» видано ПАТ«Запоріжжяобленерго» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності та анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензію направо провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Пунктом 4 цієї Постанови зазначено, що ця Постанова набирає чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набирають чинності з 01.01.2019.Отже, з 01.01.2019 відповідач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі – договір), який розміщено на офіційному сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» і є у загальному доступі. Приєднання відбулося на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 04.07.2007 за № 1614 щодо індивідуальних характеристик об`єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо згідно п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312.

В підтвердження приєднання відповідачем до договору про розподіл свідчить фактичне споживання е/енергії відповідачем на його об`єкті, яке підтверджується документальними доказами, зокрема, Актами про спожиту е/енергію та Актами про обсяги перетікання реактивної енергії із мереж постачальника в мережі споживача за лютий, квітень, травень 2020 року, які скріплені печаткою та підписані відповідачем без зауважень.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно п 1.1. договору про розподіл, цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі – договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі – споживач) як послуги оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Відповідно до п. 12.9 договору (перехідні положення): Перехідні положення визначені для споживачів, які на 01.01.2019 мали укладені договори про постачання електричною енергією.

Сторони узгодили, що укладанням цього договору вони визнають зміст додатків № 3,5, 8, 9, 12 до договору про постачання електричної енергії та Акту екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за наявності їх в договорі про постачання електричної енергії), як додатків до цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору про розподіл, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі – КСР), за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в «Паспорті точки розподілу» за об`єктом споживача, який є додатком №2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

У відповідності до п. 2.3. договору, споживач оплачує за розподіл (передачу)електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком №4 «Порядок розрахунків».

Згідно з п. 5.3. договору, тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку №4 «Порядок розрахунків».

Додатком № 4 «Порядок розрахунків» (далі – додаток №4) до договору визначені наступні умови:

п. 1.5. – споживач не пізніше 14-00 годин третього календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до оператора системи для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою (за наявності такої) «Акта про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період» за формою додатка № 6;

п. 1.7. – за підсумками розрахункового періоду оператор системи виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу остаточного розрахунку визначається, виходячи з тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та фактичного обсягу спожитої електричної енергії згідно даних «Акта про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період» («Акта про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період ОСР») та з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

п. 1.8. – рахунки, виставлені оператором системи відповідно до умов договору для оплати послуг з розподілу електричної енергії (попередньої оплати, остаточного розрахунку, тощо), надаються, як правило, уповноваженому представнику споживача під його розпис на екземплярі рахунка, що залишається у оператора системи.

п. 1.9. – споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка (якщо інший термін не встановлений умовами договору для конкретного виду платежів), здійснити оплату рахунка, що надається йому оператором системи.

У відповідності до ч. 1 п. 6.2. договору, споживач зобов`язується виконувати умови цього договору, в тому числі, своєчасно проводити розрахунки відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 п. 5.1.1. Правил, оператор системи має право отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Відповідно до ч ч. 1, 2 п. 5.5.5. Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому оператором системи (додаток №4 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії).

ПАТ «Запоріжжяобленерго» згідно з умовами вказаного договору, додатку № 4 «Порядок розрахунків» виставляло КП «Готель «Україна» ЗОР рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а саме: рахунок №1614/2 від 29.02.2020 на суму 34 672,54 грн., рахунок №1614/2 від 30.04.2020 на суму 9 540,13 грн., рахунок №1614/5 від 31.05.2020 на суму 6 980,58 грн., рахунок №1614/5р від 31.05.2020 на суму 47,98 грн.

Уповноважений представник споживача отримував рахунки під розпис у Журналі видачі рахунків за реактивну енергію, за послуги з розподілу, та попередження про заходи, що будуть застосовані у випадку несплати.

У зв`язку із порушенням умов договору, у відповідача виникла заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за період лютий, квітень, травень 2020 року на суму 51 193,25 грн. та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період квітень, травень 2020 року на суму 96,86 грн.

За лютий, квітень, травень 2020 року розрахунок суми боргу за надання послуг з розподілу електричної енергії на загальну суму 51 193,25 грн. виконано у відповідності до зафіксованих показів приладу обліку з урахуванням даних, узгоджених сторонами у п. 6 додатку №5 до договору про постачання №1614 (згідно з п. 12.9 договору про розподіл додаток № 5 вважається додатком № 3 до договору про розподіл), а саме:

- відповідачем зафіксовано покази приладу обліку у поданому позивачу Акті про спожиту електроенергію за лютий 2020, де за приладом обліку зазначено попередні та поточні покази, різниця таких показів та загальні втрати електричної енергії:

період з 01.02.2020 по 29.02.2020 - Загальне споживання е/енергії = 44703кВт*год*0.64635 = 34 672.54 грн. з ПДВ;

- відповідачем зафіксовано покази приладу обліку у поданому позивачу Акті про спожиту електроенергію за квітень 2020, де за приладом обліку зазначено попередні та поточні покази, різниця таких показів та загальні втрати електричної енергії:

період з 01.04.2020 по 30.04.2020 - Загальне споживання е/енергії = 12300кВт*год*0.64635 = 9 540.13 грн. з ПДВ;

- відповідачем зафіксовано покази приладу обліку у поданому позивачу Акті про спожиту електроенергію за травень 2020, де за приладом обліку зазначено попередні та поточні покази, різниця таких показів та загальні втрати електричної енергії:

період з 01.05.2020 по 31.05.2020 - Загальне споживання е/енергії =9000кВт*год*0.64635=6 980.58 грн. з ПДВ.

За квітень, травень 2020 року розрахунок суми боргу за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 96,86 грн. виконано у відповідності до зафіксованих показів приладу обліку з урахуванням даних, узгоджених сторонами в п. 6 додатку №5 до договору про постачання №1614 (згідно з п. 12.9 договору про розподіл додаток № 5 вважається додатком № 3 до договору про розподіл), а саме:

- період з 01.04.2020 по 30.04.2020 - сума боргу 48,88 грн. з ПДВ;

- період з 01.05.2020 по 31.05.2020 - сума боргу 47,98 грн. з ПДВ.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за період лютий, квітень, травень 2020 на суму 51 193,25 грн. та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період квітень, травень 2020 року у розмірі 96,86 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Також, ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням п. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 ГК України).

Частиною 7 ст. 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Між сторонами виникли договірні відносини.

Факт надання позивачем послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії підтверджується матеріалами справи.

Загальна сума заборгованості відповідача складає 51 290,11 грн. та підлягає стягненню з відповідача. Доказів сплати суми боргу відповідачем у добровільному порядку суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Готель “Україна” Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 162-А, код ЄДРПОУ 05907549) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) заборгованість за надання послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 51 193 (п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто три) грн. 25 коп., заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 96 (дев`яносто шість) грн. 86 коп. та судові витрати на суму 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2021.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.