Ухвала суду № 101420384, 26.11.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/17400/20

н/п 1-кп/766/634/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Фахрієвої (Зими) А.Б.

прокурорів: Савенко Г.В.

Бєлікової М.А.

особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння: ОСОБА_1

законного представника: ОСОБА_2

захисника: Купчака С.Б.

потерпілого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Херсоні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020235020000275 від 30.08.2020, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, неповнолітніх утриманців не має, офіційно не працевлаштований, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

- суспільно-небезпечне діяння якого підпадає під ознаки кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , перебуваючи у дворі, що розташований за адресою СТ «Поляна», Ольховий Дніпро, м. Херсон, дачна ділянка №2, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, яке належить ОСОБА_3 , а саме: мобільний телефон марки «LG» моделі X220DS, чорного кольору, без комплектуючих, у робочому стані, ринкова вартість якого станом на серпень 2020 року могла становити 833 гривні 33 копійки, після чого залишив місце вчинення суспільно-небезпечного діяння з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого протиправного діяння, дав показання про те, що 30.03.2020 прийшов на дачну ділянку №2 СТ «Поляна», Ольховий Дніпро, м. Херсон, бо хотів залишити для заряджання свій мобільний телефон. В альтанці вже лежав інший телефон, але поряд нікого не було. Він забрав цей телефон «LG», який повернувшись до м. Херсона, продав на Центральному ринку.

Окрім показань самого ОСОБА_1 факт вчинення останнім зазначеного вище суспільно небезпечного діяння під час судового розгляду знайшло своє підтвердження на підставі перевірених та досліджених судом наступних доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 30.08.2020 перебував на власній дачній ділянці СТ «Поляна», Ольховий Дніпро, м. Херсон. З вечора у нього розрядився телефон, тому вранці біля 07:00 години поставив його на зарядку на альтанці на дачній ділянці сусідки. Коли повернувся біля 08:00 години ранку перевірити телефон, то виявив його відсутність. Поспілкувавшись з сусідкою, остання сказала що теж не бачила хто його забрав, але була впевнена, що він. Зазначив, що на ОСОБА_1 від сусідів поступали неодноразові скарги з приводу того, що він вчиняв дрібні крадіжки. Додав, що мобільний телефон йому було повернуто.

Так під час досудового розслідування потерпілим було долучено до матеріалів справи відомості щодо характеристик, викраденого у нього телефону. Так з протоколу огляду від 03.09.2020 вбачається, що оглянуто копії упакування від мобільного телефону «LG» моделі X220DS колір чорно-золотий, ІМЕ1: 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: 2: НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку експерта від 21.09.2020 №1951-МТ ринкова вартість мобільного телефону марки «LG» моделі X220DS, колір чорно-золотий, ІМЕ1: 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: 2: НОМЕР_2 , придбаного в 2017 році, був у справному стані, без комплектуючих, з незначними пошкодженнями у вигляді подряпин, які не впливали на справність мобільного телефону, станом на серпень 2020 року могла складати 833 гривні 33 копійки.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2020 потерпілий ОСОБА_3 серед представлених фото впізнав фото із зображенням ОСОБА_1 як особи причетної до крадіжки його мобільного телефону «LG» моделі X220DS.

Свідок ОСОБА_4 під час судового розгляду пояснила, що 30.08.2020 вона ночувала на дачі. Зазвичай у неї в альтанці сусіди користуються розеткою та заряджають мобільні телефони. Так вранці ОСОБА_3 поставив у неї свій телефон. Коли ж вийшла через пів години, то виявила відсутність телефону, проте кабель залишився. Потерпілий ОСОБА_3 повернувся пізніше, але почувши що телефону немає занервував. До неї також іноді приходить і ОСОБА_1 , тому вони одразу подумали про те, що саме він викрав телефон.

Свідок ОСОБА_5 серед представлених їй фото впізнала фото із зображенням ОСОБА_1 як особи, якій вона дозволяла користуватись розеткою на власній дачній ділянці для заряджання телефону (протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.09.2020).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2020 вбачається, що свідок ОСОБА_6 впізнав фото із зображенням ОСОБА_1 як особи, яка 01.09.2020 продала йому мобільний телефон «LG» моделі X220DS.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.09.2020 свідок ОСОБА_6 добровільно видав мобільний телефон марки «LG» моделі X220DS.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2020 вбачається, що свідок ОСОБА_7 впізнала серед представлених фото - фото із зображенням ОСОБА_1 як особи якому було продано мобільний телефон марки «LG» моделі X220DS.

Свідок ОСОБА_8 дав суду показання про те, що 30.08.2020 біля 12:00 години перебував на Центральному ринку (працював), до нього підійшов чоловік та запропонував купити мобільний телефон марки «LG», що він і зробив, придбавши його за 800 гривень. З ним також була його дружина - ОСОБА_7 , яка спостерігала за цією ситуацією.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2020 вбачається, що свідок ОСОБА_8 впізнав фото із зображенням ОСОБА_1 як особи, яка продала йому мобільний телефон.

Оцінивши здобуті органом досудового слідства докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що саме ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому суспільно-небезпечне діяння, а саме: таємно заволодів майном, належним потерпілому ОСОБА_3 .

Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта №157 від 20.10.2020 ОСОБА_1 страждав і на теперішній час страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії. У період часу, що цікавить слідство, був психічно хворим, тоді не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У теперішній час він також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станови ОСОБА_1 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру - госпіталізацію в психіатричний заклад зі звичайним наглядом. У ОСОБА_1 виявлені типові для межового варіанту шизофреничного патопсихологічного симптомокомплексу порушення психічних процесів, зміни особистості з урахуванням чого ОСОБА_1 під час вчинення інкримінованого йому правопорушення, не міг правильно сприймати досліджувані по провадженню події, не може давати відносно них правильні свідчення, не міг розуміти характер своїх дій та керувати ними. З урахуванням особливостей психічного стану ОСОБА_1 не рекомендується приймати участь у судових засіданнях.

У той же час згідно клопотання прокурора зазначено про наявність прямого умислу та корисливого мотиву в діях ОСОБА_1 , а також про усвідомлення ним протиправного характеру своїх дій, які підлягають виключенню з обсягу формулювання обставин вчиненого суспільно-небезпечного діяння, оскільки стан неосудності пов`язаний з відсутністю в особи інтелектуальної та вольової ознак, з ним несумісні наявність у свідомості особи чітко сформованих мети й мотиву як ознак суб`єктивної сторони злочину, тому встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) в діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. Юридична оцінка суспільно небезпечному діянню в такому випадку повинна надаватися з огляду на фактичні обставини вчиненого та наслідки, що настали.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

У судовому засіданні прокурор висловив думку про те, що ОСОБА_1 потребує госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Захисник та ОСОБА_1 просили призначити амбулаторне лікування.

Суд вважає, що з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини справи та наявні у справі документи, зокрема, з урахуванням даних, що містяться у зазначеному вище висновку судово-психіатричного експерта №157 від 20.10.2020 відносно ОСОБА_1 , є достатні підстави визнати, що вказане вище суспільно-небезпечне діяння останній вчинив в стані неосудності.

Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно-небезпечні діяння.

Статтею 94 того самого Кодексу встановлено вичерпний перелік видів примусових заходів медичного характеру, які можуть бути, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, застосовані судом до таких осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

За таких обставин, клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Підстав для призначення амбулаторного лікування не вбачається, оскільки суд не наділений повноваженнями на визначення стану здоров?я особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, який у свою чергу є одним з головних критеріїв при обранні того чи іншого примусового заходу медичного характеру і визначається саме шляхом проведення судово-психіатричної експертизи.

При обранні виду примусового заходу медичного характеру, який має бути заснований до ОСОБА_1 суд враховує рекомендації судового експерта з цього питання, викладені у висновку судово-психіатричного експерта, відповідно до яких останньому рекомендовано застосування примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Судові витрати у справі мають бути віднесені на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст. ст. 512-513 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення у стані неосудності суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, - звільнити від кримінальної відповідальності.

Застосувати до неосудного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Судові витрати на залучення експерта в розмірі 490 гривень 35 копійок віднести на рахунок держави.

Речові докази:

- мобільний телефон «LG» моделі «X220DS» ІМЕ1: 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: 2: НОМЕР_2 - вважати повернутим законному власнику, а саме: ОСОБА_3 ;

- копії упакування на мобільний телефон «LG» моделі X220DS - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- амбулаторну карту на ім`я ОСОБА_1 на 12 аркушах - повернути до КНП «Херсонський міський психіатричний центр» ХМР, долучивши до матеріалів кримінального провадження копію.

Ухвала може бути оскаржена протягом 30 (тридцяти) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Л.В.Валігурська