Ухвала суду № 101417893, 26.11.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3160/21

Провадження № 2/553/1438/2021

У Х В А Л А

Іменем України

26.11.2021м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Тимчук Р.І. розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач 24 листопада 2021 року звернувся до суду за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З 15.12.2017 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)» № 2147-VIII від 3.10.2017 року.

Під час вирішення питання про відкриття провадження судом встановлено наступне.

Позивач при подачі позову не сплатив судовий збір.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить, що становить 908,00 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 вважає себе звільненим від сплати судового збору з підстав, передбачених Законом України "Про захист прав споживачів".

Разом з тим, вказані твердження суперечать чинному законодавству.

Як встановлено в ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" N 5 від 12 квітня 1996 року, до відносин, які регулюються Законом України "Про захист прав споживачів", належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Разом з тим, предметом спору є вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором. При цьому, жодних доказів того, що вказаний спір виник з правовідносин, пов`язаних зі споживчим кредитуванням, позивачем у позові не зазначено та до позову не приєднано.

Враховуючи викладене, посилання позивача на положення Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставними, тим паче, що вказаним законом урегульовані відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, у зв`язку з задоволенням побутових потреб (ст. 1).

Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (оплатити).

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн та надати до суду оригінал квитанції.

Окрім того, позивачем не вказано на чиїй стороні виступають треті особи та чи наявні у них самостійні вимоги щодо предмету спору.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вважаю, що при наявності зазначених недоліків розгляд справи по суті неможливий, в звязку з чим позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України (в ред. 15.12.2017 року), суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- залишити без руху.

Надати позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженою не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Р. І. Тимчук