Рішення № 101417410, 19.11.2021, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1013/21

Провадження № 2/293/621/2021

19 листопада 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 , доручення про надання безоплатної вторинної

правової допомоги № 1075 від 05.10.2021.

представника відповідача - Нестерчук С.С., ордер серії ЖТ № 089539 від 05.07.2021 (у с/з

від 09.11.2021)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Черняхів цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до

Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1"

про визнання права на майновий пай та земельну частку (пай)

Процесуальні дії по справі.

Позивач звернувся з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1", відповідно до змісту якого просить:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право на майновий пай у колективному сільськогосподарському підприємстві «Україна-Черняхів-1" та земельну частку (пай), без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" (код ЄДРПОУ 00487155, адреса: Житомирська область, смт Черняхів, вул. Мельнична, 6) в порядку спадкування за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ;

- зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 майновий сертифікат померлої ОСОБА_3 в КСП "Україна-Черняхів-1";

- зобов`язати відповідача включити ОСОБА_1 у список осіб, які мають право на земельну частку (пай) із земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1".

Ухвалою від 17.05.2021 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

25.05.2021 за вх. 3221 на адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали від 17.05.2021 надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою від 31.05.2021 суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження по справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження . Підготовче судове засідання суд призначив на 05.07.2021.

Пунктом 7 даної ухвали суд у порядку ст. 84 ЦПК України витребував у відповідача протокол загальних зборів членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" від 23.06.2020.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст.259 ЦПК України, від 05.07.2021 суд постановив відкласти підготовче судове засідання на 21.07.2021.

За результатами підготовчого судового засідання від 21.07.2021, суд постановив ухвалу, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, якою у порядку ст. 84 ЦПК України повторно витребував у Колективного сільськогосподарського підприємства « Україна-Черняхів-1» протокол загальних зборів членів від 23.06.2020; продовжив строк підготовчого судового засідання на 30 днів; підготовче судове засідання відклав на 05.08.2021.

Ухвалою від 05.08.2021 суд застосував відносно Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів, підготовче судове засідання відклав на 21.09.2021.

06.08.2021 за вх. 4801 на адресу суду від Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1", на запит суду, надійшла копія протоколу № 05/06/20 загальних зборів Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" від 23.06.2020 (а.с.107,108-112).

21.09.2021 за вх.5531 на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору (а.с.115-118).

За результатами підготовчого судового засідання від 21.09.2021, суд постановив ухвалу, яка у порядку ч.5 ст.259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання, якою оголосив в підготовчому судовому засіданні перерву до 29.09.2021 для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом.

29.09.2021 за вх.5744 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на пояснення відповідача та додаткові докази по справі (а.с.127-130, 132-157).

Ухвалою від 29.09.2021 суд закрив підготовче судове засідання та призначив судовий розгляд справи по суті на 20.10.2021.

29.09.2021 за вх.5783 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, за змістом якого остання просила долучити до матеріалів справи копію списку (а.с.166,167).

29.09.2021 за вх. 5786 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову у порядку ст.49 ЦПК України та копія протоколу №3 загальних зборів членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" (а.с. 168-170,171-174).

11.10.2021за вх. 6036 на адресу суду від позивача надійшла заява про повернення в підготовче провадження та прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову (а.с.177-179).

Ухвалою від 20.10.2021, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 09.11.2021.

За результатами судового засідання від 09.11.2021, суд постановив ухвалу, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання, якою відмовив позивачу в поверненні до підготовчого провадження та в прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову, та оголосив в судовому засіданні перерву до 19.11.2021.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_3 за заповітом.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що його мати - ОСОБА_3 , в період часу з 24.02.1961 по 27.09.1984 працювала в навчально-дослідному господарстві "Україна", яке у подальшому було перейменовано у ДП "Україна" , звідки у зв`язку з досягненням пенсійного віку вийшла на пенсію.

Відповідно до постанови КМУ від 12.05.2015 № 271" Про проведення прозорої конкурентної приватизації" у 2015-2017 роках" ДП "Україна" включено до переліку об"єктів, які підлягають приватизації.

Зазначає, що починаючи з 2015 року проводились збори працівників та складались списки осіб, які будуть мати право на пай, які в подальшому повинні були надати відповідні підтверджуючі документи.

Зазначає, що в зв`язку з хворобою матері, остання не мала можливості занести відповідні документи до контори, тому від її імені дані документи надав позивач.

Вказує, що у 2018 почалась видача майнових сертифікатів на пай реформованого ДП "Україна", однак його матір не було включено у списки громадян, які мають право на пай.

Зазначає, що звернувся з письмовою заявою до голови правління КСП "Україна-Черняхів-1" про причини відмови позивачу як спадкоємцю у отриманні свідоцтва про право власності на пай.

Проте, отримав відповідь про те, що на зборах затверджені списки членів КСП "Україна-Черняхів-1", однак на ці збори не надано документів, які б підтверджували право на включення до списків членів КСП "Україна-Черняхів-1" та у разі надання відповідних документів її членство в КСП та право на отримання паю буде розглянуто.

Звертає увагу, що повторно у 2018 направив цінним листом підтверджуючі документи до правління КСП "Україна-Черняхів-1" для його, як спадкоємця, у списки на отримання майнового паю.

Проте,будь-якої відповіді з КСП "Україна-Черняхів-1" щодо вирішення питання про включення його у списки пайовиків так і не отримав.

Зауважує, що неодноразово звертався з цього приводу до Прем`єр-міністра України та до Президента України, однак відповідь на його звернення надала Житомирська обласна державна адміністраця, де було зазначено, що його мати померла і через це не включена до списку пайовиків.

Доводить, що наступними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" прийнято рішення прийняти в члени КСП "Україна-Черняхів-1" спадкоємців померлих осіб, які звернулись із заявами до правління та підтвердили документально спадкові відносини з померлими. Однак, у списки осіб, які матимуть право на майновий пай та земельну частку пай позивача також не включено.

Проте, від голови КСП "Україна-Черняхів-1" позивач отримав відповідь у якій зазначалось, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому під час створення КСП "Україна-Черняхів-1" 07.02.2018 не була включена у члени КСП "Україна-Черняхів-1".

Доводить, що його мати як пенсіонерка, яка до виходу на пенсію працювала в НДГ "Україна" мала право на пай, а після її смерті таке право набув позивач як спадкоємець.

Позивач вказує, що у зв`язку з неможливістю вирішення питання про визнання за ним права на майновий та земельний пай померлої матері ОСОБА_3 в позасудовому порядку, тому для захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду за місцем знаходження спадкового майна.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечила проти позовних вимог, з підстав, зазначених у поясненнях.

Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначає, що вказані позовні вимоги вважає безпідставними.

Вказує, що КСП "Україна-Черняїів-1" створено з метою приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Україна" на підставі рішення Загальних зборів працівників та прирівняних до них осіб державного підприємства «Україна» та засновниками КСП "Україна-Черняхів-1" виступили працівники та прирівняні до них особи Державного підприємства "Україна".

Зазначає, 19.10.2018 рішенням загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1" затверджено список осіб, які мають право на майновий пай з визначенням розміру майнової частки (паю) КСП "Україна-Черняхів-1", на підставі яких Великогорбашівською сільською радою Черняхівського району виписувались та видавались свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати).

Вказує, що мати позивача ОСОБА_3 не була включена до вказаних списків, у зв`язку із її смертю на час створення КСП "Україна-Черняхів-1" та відповідно не набула право на майновий пай за свого життя.

Зазначає, що рішенням загальних зборів членів КСП «Україна-Черняхів-1» від 23.06.2020 виключено з членів КСП «Україна-Черняхів-1» померлих на той час осіб та прийнято в члени КСП "Україна-Черняхів-1" спадкоємців цих осіб, які звернулись з заявами до правління та підтвердили документально спадкові відносини із померлим. Однак, на даних зборах не вирішувалось питання про включення у список позивач як спадкоємця члена КСП "Україна-Черняхів-1", який має право на майновий пай.

Вказує, що членам КСП "Україна-Черняхів-1" свідоцтва про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) оформлялись та видавались на підставі затвердженого рішенням загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1" списку осіб, які мають право на майновий пай - Великогорбашівською сільською радою, яка вела книгу обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Тому вважає, що у правовідносинах видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена підприємства у порядку спадкування КСП "Україна-Черняхів-1" не є належним відповідачем.

Звертає увагу, що КСП "Україна-Черняхів-1" не передавались у колективну власність землі на території Черняхівської селищної ради, а перебувають на праві постійного користування як правонаступника державного підприємства «Україна».

За викладених обставин, представник відповідача вважає, доводи позивача необґрунтованими.

У відповіді на пояснення, поданій до суду 29.09.2021 позивач зазначає, що доводи представника відповідача надумані та не відповідають нормативно-правовому законодавству, яке регулює правовідносини, які є предметом спору.

Вказує, що його мати ОСОБА_3 працювала в навчально-дослідному господарстві "Україна", звідки у зв`язку з досягненням пенсійного віку вийшла на пенсію, тому повинна була бути включена до списку осіб, які мають право на майновий пай, оскільки відповідно до Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, за пенсіонерами зберігається право на майновий пай.

За вказаних обставин вважає, що після смерті матері до списку осіб, які мають право на майновий пай мав бути включений позивач , як спадкоємець померлої.

Звертає увагу, що неодноразово звертався з заявою та підтверджуючими документами про включення у списки осіб, які мають право на майновий пай як до Державного підприємства "Україна", так і до колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1". Проте, у списки осіб, які мають право на пай, а після створення колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" у члени КСП "Україна-Черняхів-1" позивача не включено.

Звертає увагу, що відповідно до п.7 Порядку про право на майновий та земельний пай залежить від трудового внеску та відповідачем не оспорюється той факт, що ОСОБА_3 працювала в Державному підприємстві "Україна".

Таким чином вважає, що не включення ОСОБА_3 , а в наступному і його як спадкоємця у списки осіб на отримання майнового і земельного паю є незаконним.

Також зазначає, що доводи представника відповідача про те, що КСП "Україна-Черняхів-1" у справі є неналежним відповідачем, посилаючись на те, що свідоцтва на майновий пай видається сільською, селищною або міською радою, не відповідають законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

Вказує, що сільська, селищна або міська рада видає свідоцтво на майновий пай на підставі списків, які зобов`язане передати підприємство.

Тому вважає, що оскільки список осіб, які мають право на майновий пай формувався комісією із врегулювання майнових відносин КСП "Україна-Черняхів-1" та затверджувався загальними зборами цього підприємства належним відповідачем у справі є КСП "Україна-Черняхів-1", оскільки саме незаконними діями цього підприємства порушено права позивача щодо включення у списки осіб, які мають право на майновий пай.

Позивач вказує, що на його запит, Великогорбашівська сільська рада повідомила, що комісія КСП "Україна-Черняхів-1" передавала до сільської ради список членів КСП "Україна-Черняхів-1", які отримали майновий пай; уточнений перелік не оборотних активів майна пайового фонду; уточнену структуру пайового фонду КСП "Україна-Черняхів-1"; акт розрахунку уточненого пайового фонду КСП "Україна-Черняхів-1"; протокол засідання КСП "Україна-Черняхів-1" №6; акт прийому-передачі документів.

За вказаних обставин вважає, що вказана відповідь є підтвердженням того, що списки осіб, які мають право на майновий пай, формувалися та затверджувалися КСП "Україна-Черняхів-1", яке є відповідачем щодо спірних правовідносин у даній справі.

Також зазначає, що не відповідають фактичним обставинам і твердження представника відповідача щодо вирішення питання про розпаювання землі.

Вказує, що на загальних зборах, які відбулись 23.06.2020 затверджено Положення про розпаювання землі та Положення про комісію з питань розпаювання землі ДП «Україна».

Зазначає, що КСП "Україна-Черняхів-1" звернулось до Черняхівської селищної ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення ДП "Україна", до клопотання долучити списки членів підприємства, які мають право на отримання земельної частки (паю). Вказує, що списки формувались і затверджувались КСП "Україна-Черняхів-1" та завірені печаткою цього підприємства.

Звертає увагу, що Черняхівською селищною радою розглянуто клопотання КСП "Україна-Черняхів-1" та прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 4790,4934 га. ДП "Україна" на території Черняхівської селищної ради Черняхівського району Житомирської області, що в черговий раз доводить те, що списки осіб, які мають право на земельний пай формуються відповідачем КСП "Україна-Черняхів-1".

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні від 19.11.2021 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Черняхів Черняхівського району Житомирської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що його мати - ОСОБА_3 в період часу з 24.02.1961 по 27.09.1984 працювала в науково-дослідному господарстві "Україна", правозаступником якого є КСП "Україна-Черняхів-1", що підтверджується копією трудової книжки (а.с.9-12).

06.11.1990 ОСОБА_3 склала заповіт, за яким на випадок своєї смерті все майно, яке буде належати їй на день її смерті, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те на що за законом вона буде мати право, заповіла своїм дітям ОСОБА_5 і ОСОБА_1 в рівних частинах. Даний заповіт посвідчено державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Еверт В.І 06.11.1990 та зареєстровано в реєстрі №1903 (а.с.50).

07.02.2018 року відбулись загальні збори працівників і прирівняних до них осіб Державного підприємства "Україна", оформлені протоколом N 1 від 07.02.2018 року, на яких вирішили створити Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1"; прийняли статут КСП "Україна-Черняхів-1"; обрали правління КСП, голову правління та ревізійну комісію; затвердили списки на приватизацію і включення працівників і прирівняних до них осіб в члени КСП в кількості 360 чоловік (згідно Списків N 1, N 2).

Зокрема у список членів КСП "Україна-Черняхів-1 " не була включена мати позивача - ОСОБА_3 .

Дана обставина визнається позивачем та не заперечується відповідачем, що було з"ясовано судом у ході вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників

Відповідно до пункту 1.1 статуту КСП "Україна-Черняхів-1" останнє є добровільним об`єднанням громадян для спільного виробництва сільськогосподарської та іншої продукції і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

КСП "Україна-Черняхів-1" створено з метою приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Україна" згідно Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" на підставі рішення загальних зборів працівників та прирівняних до них осіб державного підприємства "Україна" (протокол від 07.02.2018 року N 1) та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 19.12.2017 року N 836 "Про припинення шляхом перетворення державного підприємства "Україна" шляхом перетворення Державного підприємства "Україна" та є його правонаступником.

Засновниками КСП "Україна-Черняхів-1", є працівники та прирівняні до них особи Державного підприємства "Україна".

КСП "Україна-Черняхів-1 " стає правонаступником державного підприємства "Україна" з моменту укладення Договору безоплатної передачі державного майна єдиного майнового комплексу державного підприємства "Україна" та Акту приймання-передачі.

Відповідно до пунктів 4.5, 4.6 статуту КСП "Україна-Черняхів-1" засновниками КСП є працівники та прирівняні до них особи Державного підприємства "Україна" згідно Списку N 1, Списку N 2, які є невід`ємною частиною протоколу про створення КСП "Україна-Черняхів -1".

Засновники після його державної реєстрації набувають статусу членів КСП "Україна-Черняхів -1".

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статуту членами КСП "Україна-Черняхів-1" можуть бути громадяни України, які досягли 16-річного віку, визнають та виконують статут КСП і виявили бажання брати участь у здійсненні його діяльності. Прийняття в члени КСП проводиться правлінням КСП в присутності особи, яка подала письмову заяву з послідуючим затвердженням на загальних зборах. В члени КСП не приймаються громадяни, які залучаються для виконання тимчасових та сезонних робіт.

Відповідно до п. 6.2 Статуту порядок визначення розміру паю кожного члена КСП "Україна-Черняхів-1" встановлюється додатково загальними зборами членів КСП "Україна-Черняхів-1».

За приписами п. 6.5 Статуту, право членів КСП "Україна-Черняхів-1" на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Пунктом 7.1 статуту визначено, що майно у КСП "Україна-Черняхів-1" належить на праві спільної часткової власності його членам.

Відповідно до пункту 13.2 статуту, вищим органом управління КСП "Україна-Черняхів-1" є загальні збори членів КСП "Україна-Черняхів-1". У період між зборами справами КСП "Україна-Черняхів-1" управляє правління "Україна-Черняхів-1".

Уподальшому, 19.10.2018 рішенням загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1", оформленого протоколом №3 (а.с.171-174) затверджеий список осіб, які мають право на майновий пай з визначенням розміру майнової частки (паю) КСП "Україна-Черняхів-1", на підставі якого видавались майнові сертифікати членам підприємства, що підтверджується вказаним списком, до якого включено 295 осіб, однак ОСОБА_3 до такого списку не включено.

26.10.2018 ОСОБА_1 звернувся з заявою до голови правління КСП "Україна-Черняхів-1" Ромашко С.П. з метою отримання відповіді щодо підстав відмови у видачі свідоцтва про право власності на пай члена реформованого ДП "Україна" ОСОБА_1 як спадкоємцю ОСОБА_3 (а.с.15).

За відомостями, що містяться у листі КСП "Україна-Черняхів-1" № 140 від 20.11.2021 убачається, що складання списків членів КСП "Україна-Черняхів-1" відбувалось 15.10.2017. Зазначено, що 07.02.2018 списки членів КСП "Україна-Черняхів-1" були винесені на розгляд зборів КСП "Україна-Черняхів-1", де і було їх затверджено. Також зазначено, що документи підтверджуючі її законність включення в списки, а саме: паспорт, код, трудову книгу ОСОБА_3 та її спадкоємці не представили, внаслідок чого ОСОБА_3 не була включена в списки (а.с.16).

За даними позивача 16.06.2020 він звертався із заявою у якій просив включити його у списки членів КПС "Україна-Черняхів-1". Додатком до вказаної заяви були документи на підтвердження прав спадкоємця померлої ОСОБА_3 (а.с 150-152).

Рішенням загальних зборів членів КСП «Україна-Черняхів-1» від 23.06.2020, оформленого протоколом №05/06/20 (а.с.108-112), виключено з членів КСП «Україна-Черняхів-1» померлих на той час осіб та прийнято в члени КСП «Україна-Черняхів-1» спадкоємців цих осіб, які звернулися із заявами до правління та підтвердили документально спадкові відносини із померлими.

Однак позивач як спадкоємець після померлої ОСОБА_3 не включений до списку членів КСП "Україна-Черняхів-1" (а.с.167).

Позивач вказує, що оскільки його мати ОСОБА_3 працювала в навчально-дослідному господарстві "Україна", позивач як спадкоємець мав бути включений в списки осіб спадкоємців померлих членів КСП «Україна-Черняхів-1», однак його до вказаного списку включено не було, тому за захистом своїх право звернувся до суду з даним позовом і просить захистити порушено право шляхом визнання права власності на майновий пай та земельну частку (пай).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України)

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом даного спору є визнання за позивачем права на майновий пай та земельну частку (пай) у КСП "Україна-Черняхів-1" в порядку спадкування за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Розглядаючи вимогу про визнання права на майновий пай у КПС "Україна-Черняхів-1" суд зазначає про наступне.

Порядок виділення майнового паю передбачено Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року № 2114-XII (далі - Закон № 2114-XIІ), указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29 січня 2001 року №62/2009, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки".

Відповідно до положень ст.9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Указом Президента України від 29.01.2001 №62/2001 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" та Постановою КМУ від 28.02.2001 № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" визначено, що до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також, особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий, зокрема, пенсіонери, спадкоємці померлих осіб, які мали право на такий пай.

Згідно з Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 (далі - Методика), майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Разом з тим, пунктом 2 Методики визначено, що співвласники - члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", що працівникам підприємства (організації), що приватизується та прирівняним до них відповідно до частини першої статті 3 цього Закону особам безоплатно надається частка державного майна (акції).

Згідно п.1 та п.2 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177 (з наступними змінами та доповненнями) відповідно до цього Порядку визначаються розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), у тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, а також уточнення розмірів паїв у тих підприємствах, де майно призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.

Для визначення розмірів майнових паїв членів підприємств необхідно:

- затвердити Положення про порядок паювання майна;

- скласти список осіб, які мають право на майновий пай;

- визначити індивідуальні майнові паї.

Відповідно до п.13 та п.14 вказаного Порядку майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Членство в колективному сільськогосподарському підприємстві, яке є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство, ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів (частина 1 статті 1 та стаття 5 Закону України Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року № 2114-ХІІ).

Отже, членство у колективному сільськогосподарському підприємстві не виникає автоматично, воно може виникнути лише внаслідок волевиявлення особи стати членом такого підприємства та оформлення в установленому статутом порядку свого статусу.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року № 2114-ХІІ, трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.

Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу, відповідно до пункту 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 № 310 "Про трудові книжки колгоспників", є трудова книжка колгоспника.

Таким чином, питання набуття та припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві регулюється статутом підприємства. Список громадян, які мають право на земельну частку (пай), як додаток до державного акту, формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.

У спірних правовідносинах основою набуття статусу члена й виникнення відповідних права, пов`язаних з членством у колективному підприємстві, є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства та його трудова участь у діяльності цієї організації.

Таким чином визначальним для отримання права на майновий пау у даному випадку у КСП "Україна-Черняхів-1" є включення особи в члени КСП та до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Однак, матеріали справи не містять та позивачем не доведено, що його мати - ОСОБА_3 чи безпосередньо позивач як спадкоємець були включені у члени КСП "Україна-Черняхів-1" під час приватизації ДП "Україна" та відповідно у подальшому і у списки осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Щодо посилань позивача,що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою включити його до членів КСП "УКраїна-Черняхів-1" та до списку осіб,які мають право на майновий пау підприємства, то суд зазначає, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів такого звернення з метою вирішення даного питання на загальних зборах КСП. Такі доводи позивача грунтуються на його усних заявах, що не можуть бути взяті судом до уваги.

Єдиним підтвердженням щодо такого звернення є звернення позивача від 16.06.2020 (а.с 150-152), однак матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження отримання відповідачем такої заяви.

Також у матеріалах справи міститься звернення до відповідача з метою отримання інформації про включення до списків членів КСП та у списки осіб, які мають право на майновий пай та земельний пай від 04.09.2020 та отримане відповідачем 29.09.2020 (а.с. 41). Проте, таке звернення не містить вимоги безпосередньо про розгяд спірного питання на загальних зборах підприємства та включення позивача до списку членів КСП та у списки осіб, які мають права на майновий пай та земельний пай.

Таким чином, оскільки станом на момент звернення до суду позивач не включений до складу членів підприємства відповідача, позивач право на майновий пай у КСП "Україна-Черняхів-1" не набув.

При цьому суд зазначає, що включення до складу учасників КСП "Україна-Черняхів-1" є виключною компетенцією загальних зборів КСП "Україна-Черняхів-1" і суд не вправі вирішувати таке питання та втручатись у дискеційні повноваження загальних зборів.

Також суд зауважує, що позивач, вважаючи , що питання включення його до складу учасників КСП "Україна-Черняхів-1" мало бути вирішено на загальних зборах, які відбулисть 23.06.2020 і саме на цих зборах було порушено його право, не оскаржував такі збори у судовому порядку.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позивачем позовних вимог в частині визнання права на майновий пай у КПС "Україна-Черняхів-1", тому відмовляє у позові в цій частині.

Стосовно вимог позивача про зобов"язання відповідача видати майновий сертифікат померлої ОСОБА_3 у КСП "Україна-Черняхів-1", то суд зазначає про наступне

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року за № 177 "Про врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" та Наказом Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за № 62 "Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств" визначено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства.

Як уже зазначав суд, відповідно до п.13 та п.14 вказаного Порядку майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

За викладених правових норм та встановлених судом обставин щодо того що ні померла ОСОБА_3 ні її спадкоємець - позивач не були включені у списки членів КСП "Україна-Черняхів-1", які відповідно мають право на майновий пай у підприємстві відповідача, вказана вимога позича є передчасною та безпідставною.

До того ж, вимога про видачу свідоцтва про право власності на майновий пай члена підприємства заявлена до неналежного відповідача, оскільки правом на видачу такого свідоцтва відповідно до норм чинного законодавства наділена відповідна сільська, селищна або міська рада.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Винятки становлять справи, вирішення яких є неможливим без участі усіх співвідповідачів у зв`язку із характером спірних правовідносин.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання, в якому позивач повинен обґрунтувати необхідність такої заміни або залучення співвідповідача, а суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких зазначив позивач.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Враховуючи те, що позов у цій справі пред`явлений до неналежного відповідача, а також зважаючи на те, що позивач і не набув права на отримання свідоцтва на майновий пай у КСП "Україна-Черняхів-1", суд дійшов виснвку про відмову у задоволені позову і в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги у частині зобов"язання відповідача включити позивача у список осіб, які мють право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП "Україна-Черняхів-1" та визнання за позивачем права на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП "Україна-Черняхів-1" в порядку спадкування за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , то суд дійшов слідуючого висновку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року за № 177 "Про врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" та Наказом Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за№ 62 "Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств" визначено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства.

Пунктом 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України № 720 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Зі змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта.

Право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" судам слід враховувати, що згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N720/95 має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено правовий статус відповідних підприємств, порядок їх реорганізації, перетворення та членства у них громадян.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 599/1833/15-ц, згідно якого право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження таких списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

Так, у суду відсутні відомості про видачу КСП "Україна-Черняхів-1" державного акту на право колективної власності на землю. Таким чином, не отримавши у колективну власність землю КСП "Україна-Черняхів-1" , такого права і не набули члени КСП.

За наведених обставин вимога позивача про визнання права на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП "Україна-Чкрняхів-1" є такою що заявлена без відповідних правових підстав, оскільки відповідач станом на момент зверненян до судду не набув права колективної влансості за землю, яка підлягає паюванню між ччленами КСП.

До того ж, суд наголошує, що вирішувати питання щодо включення особи у список осіб, які мають право на земельну частку пай відноситься до виключної компетенції загальних зборів підприємтсва і суд позбавлений права втручатись у дискреційні повноваження загальних зборів підприємства.

Судом також встановлено, що за життя спадкодавець - ОСОБА_3 працювала на державному підприємстві "Навчально дослідне господарство "Україна" Державного агроекологічного університету», правонаступником якого є КСП "Україна-Черняхів-1", що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_3 (а.с.9-12), однак до списку членів КСП «Україна-Черніхів-1» не була включена, відтак без включення у списки членів КСП позивач як спадкомець не може бути і включений списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 20.05.2019, справа 140/1113/17-ц, зверненню до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) має передувати вирішення питання про включення особи (в даному випадку спадкодавця) до списку членів КСП, які мають право на земельну частку (пай).

Позивач доводить, що звертався зі зверненням до Голови правління КСП "Україна-Черняхів-1" ОСОБА_6 про включення його як спадкоємця в списки осіб, які мають правао на розпайоване майно і землі реформованого підприємства «Україна», однак в матеріалах справи міститься лише копія звернення без відмітки про реєстрацію його в КСП "Україна-Черняхів-1" (а.с.150-151).

Крім того, позивач вказує, що був присутнім на зборах членів колективного сільськогосподарського підприємства " Україна-Черняхів-1" від 23.06.2020, де було прийнято рішення прийняти в члени КСП "Україна-Черняхів-1" спадкоємців померлих осіб, які звернулись із заявами до правління та підтвердили документально спадкові відносини з померлими. Однак,позивача у члени КСП "Україна-Черняхів-1" не включено та у списки осіб, які матимуть право на земельну частку пай позивача також не включено, проте позивач рішення загальних зборів від 23.06.2020 не оскаржував.

При цьому, суд зауважує, що зі сміту протоколу загальних зборів КСП "Україна-Черняхів-1", що відбулись 23.06.2020 не убачається, що взагалі виріщувались будь-які питання, що стосуються позивача та його прав як спадкоємця.

В силу принципу змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь, зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення за їх допомогою обставин цивільної справи. Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями частини 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно з частиною 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, учасник справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 2 та 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вказано, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Також слід відмітити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Таким чином, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов виснову про відмову у задоволені позову за його недоведеністю.

Будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов`язувались матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які ОСОБА_1 та його представник посилаються, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для визнання за позивачем права на за зазистом якого звернувся позивач , виходдячи із заявленого предмету позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Розподіл судових витрат

У відповідності до норм ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13,79,81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1" (адреса: вул. Мельничка, 6, смт Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 00487155).

Повний текст судового рішення складений та підписаний: 29.11.2021.

Суддя Л.В.Лось