Рішення № 101417201, 23.11.2021, Горохівський районний суд Волинської області

Пр.№ 2/155/667/21

Справа № 155/1222/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Адамчук Г.М.

при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до Горохівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Горохівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , а також право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», земельної ділянки площею 0,05 га, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, та 0,50 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, що були передані ОСОБА_2 у приватну власність згідно рішення Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області від 27.12.1993 року №279/01.29, як на спадкове майно померлого власника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , а також право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», земельної ділянки площею 0,05 га, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, та 0,50 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, що були передані ОСОБА_2 у приватну власність згідно рішення Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області від 27.12.1993 року №279/01.29.

ОСОБА_2 залишила на користь позивача та ОСОБА_3 заповіт на вказане вище майно. Однак ОСОБА_3 померла, тому позивач є єдиним спадкоємцем майна померлої за законом та заповітом, прийняв спадщину належним чином, однак у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно, нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі йому свідоцтва про право на спадщину та просить позовні вимоги задовольнити.

У підготовче судове засідання представник відповідача Горохівської міської ради не з`явився, однак до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги визнає повністю.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак скерував клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Із витягу з погосподарської книги Скобелківської сільської ради №6 від за 1996 - 2000 роки вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 , будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Із архівного витягу з рішення Скобелківської сільської ради народних депутатів Горохівського району від 27.12.1993 року №14/1 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян» та довідки Скобелківської сільської ради № 96 від 27.01.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 передано у приватну власність безоплатно земельну ділянку, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства площею 0,50 га та 0,05 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Скобелківською сільською радою Горохівського району Волинської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Бистровиця Волинської області і після її смерті відкрилася спадщина (а.с.22).

З 1 січня 2004 року набрав чинності новий Цивільний Кодекс України (далі - ЦК України) в новій редакції.

Відповідно до п.п.4,5 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати законодавство, що діяло на час відкриття спадщини, тобто Цивільний Кодекс 1963 р.(далі - ЦК 1963 р.), обговорюючи питання про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з ч.1 ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно з ст.527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно з ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно ч.1 ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно ст..537 ЦК УРСР частина майна, що залишилась незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку статей 529-533 цього Кодексу.

До числа цих спадкоємців входять і ті спадкоємці за законом, яким інша частина майна була залишена за заповітом, якщо в заповіті не передбачено інше.

Згідно ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п.7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

На підставі абз.2 п.1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Як вбачається із заповіту, посвідченого 23 грудня 1992 року секретарем виконавчого комітету Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області (а.с.17), ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно, в тому числі належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в с.Бистровиця Горохівського району, в рівних частинах своїм дітям: дочці ОСОБА_3 і сину ОСОБА_1 .

Із довідки Скобелківської сільської ради №97 від 27.01.2020 вбачається, що ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_1 , одна. Заповіт посвідчувався у сільській раді 23.12.1992 року №17. Спадкоємцем по закону після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьком є ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_5 .

Матеріалами спадкової справи № 139, заведеної 04 березня 2008 року Горохівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 стверджується, що крім позивача, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , зверталася ОСОБА_3 . Окрім того, позивач та ОСОБА_3 отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові заощадження.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Привітне Локачинського району Волинської області.

Із інформаційних довідок зі спадкового реєстру № 67377242 та № 67377255 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заведена, заповіт не посвідчувався.

Таким чином судом встановлено, що інший спадкоємець майна померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла, не оформивши спадщини належним чином, при цьому спадкоємці після смерті останньої відсутні, тому позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за заповітом та законом, який прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном. Осіб, які б мали право на обов`язкову частку в спадщині судом не встановлено.

Наявність майна в натурі підтверджується технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна, інвентарний номер б/н, реєстровий номер 1601 (а.с. 8-13).

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.07.2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.23).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України у випадку визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення в порядку встановленому статтею 206 цього кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець померлої ОСОБА_2 за заповітом та законом, прийняв спадщину в установленому порядку, набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останній, включно із правом на завершення приватизації земельних ділянок, але у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та відмовою нотаріуса не може оформити спадщину в нотаріальному порядку, а тому, суд визнає за позивачем право власності на Ѕ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 та Ѕ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , а також право на завершення приватизації і реєстрацію права власності на його ім`я відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,05 га, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, та 0,50 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, що були передані ОСОБА_2 у приватну власність згідно рішення Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області від 27.12.1993 року №279/01.29, як на спадкове майно померлого власника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264-265 ЦПК України, ст.ст. ч.1 ст.524, ст.ст.527, 529, 548, 549 ЦК УРСР ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на Ѕ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на Ѕ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право на завершення приватизації і реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», земельної ділянки площею 0,05 га, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, та 0,50 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, що були передані ОСОБА_2 у приватну власність згідно рішення Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області від 27.12.1993 року №279/01.29, як на спадкове майно померлого власника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий