Рішення № 101417124, 19.11.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/394/21

Провадження № 2/324/382/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.,

при секретарі Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пологи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

До Пологівського районного суду Запорізької області надійшов вказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач у справі ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню свого малолітнього сина, оскільки вона не задовольняє його потреб, безвідповідально ставиться до його благополуччя та розвитку, не піклується про його фізичний та духовний розвиток. Крім того, відповідач не забезпечує належних та безпечних умов проживання сина, оскільки в їхньому будинку виникла пожежа внаслідок загорання мішків із соломою, а дитина ходила по вулиці роздягнена. На момент відвідування родини комісією ОСОБА_2 перебувала у стривоженому стані через пожежу і плакала, її співмешканець ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а дитина знаходилася у сусідки ОСОБА_4 , яка повідомила про пожежу. У будинку було брудно, речі були розкидані. На момент виявлення малолітній ОСОБА_1 був дуже брудний, одягнений у тоненькі штани, легку весняну куртку, без спідньої білизни, дитина не відповідала віковим нормам за розвитком, не розмовляла, а лише видавала певні звуки.

У зв`язку з цим позивач просить постановити судове рішення про відібрання малолітнього ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, але разом з висновком служби у справах дітей Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 09 листопада 2021 року, наданого на виконання ухвали суду від 26 жовтня 2021 року, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та без фіксування судового засідання технічними засобами, в якій позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та без фіксування судового засідання технічними засобами, в якій позовні вимоги визнала, відзив на позов не подала, будь-яких клопотань, усних або письмових доказів суду не надала.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України справа розглядається за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечать вимогам законодавства України і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Тому суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, визнання позову відповідачем, дослідивши письмові докази, вважає позов доведеним і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05 січня 2017 року судом встановлено, що відповідач у справі є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як встановлено судом з копії акта проведення оцінки рівня безпеки дитини від 03 березня 2021 року, за дитиною доглядає мати, яка, зі слів односельців, страждає на розумові розлади, та її співмешканець, який на момент відвідування комісією перебував у стані алкогольного сп`яніння. Дитина не розмовляє на рівні її віку, поруч з дитиною відчувався неприємний запах, одяг дитини був брудний і не відповідав віку та сезону, дитина була брудна та занедбана. Помешкання, де проживає родина, перебувало в антисанітарному стані, там сталася пожежа. Дитина була виявлена у зв`язку зі зверненням сусідів після виявлення ними пожежі. Крім того, у вказаному акті зазначено, що на момент відвідування дитину було дуже небезпечно залишати за місцем її постійного проживання. У зв`язку з цим комісія дійшла висновку про необхідність негайного вилучення хлопчика, проти чого не заперечували його мати та її співмешканець.

З копій довідок виконавчого комітету Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 03 березня 2021 року №234 та від 03 березня 2021 року №218 судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстровані син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та співмешканець ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії характеристики на ОСОБА_2 , виданої виконавчим комітетом Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 03 березня 2021 року №219, судом встановлено, що відповідач у справі за місцем проживання характеризується негативно як жінка, яка немає ніяких навиків до господарювання, як несамостійна і безвідповідальна мати, яка нездатна самостійно приймати коректні рішення і зважувати свої вчинки, не має жодних засобів до існування.

Як встановлено судом з копії акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 03 березня 2021 року, в результаті обстеження помешкання було виявлено наслідки пожежі: в одній кімнаті пропалена підлога, приміщення задимлене, але осередків вогню вже ніде не було. Дитина перебувала у сусідів, які забрали її під час пожежі. Мати знаходилася у стресовому стані, їй була надана психологічна допомога. Співмешканець ліквідовував наслідки пожежі у приміщенні. Умови проживання на час огляду були незадовільні.

З копії акта з надання соціальної послуги кризового та екстреного втручання від 03 березня 2021 року судом встановлено, що 03 березня 2021 року у період з 14.00 год. до 19.00 год. у зв`язую з пожежею у будинку родині ОСОБА_2 було надано психологічну підтримку і малолітню дитину ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області №21 від 03 березня 2021 року «Про негайне вилучення дитини із сім`ї громадянки ОСОБА_2 » було тимчасово влаштовано до КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР.

Згідно висновку служби у справах дітей Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 09 листопада 2021 року №01-14/54 служба дійшла висновку про доцільність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від його матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення її батьківських прав. До такого висновку служба дійшла у зв`язку з тим, що, як зазначено у висновку, після негайного вилучення малолітньої дитини ОСОБА_1 з сім`ї ОСОБА_2 , остання не змінила свого ставлення до своїх батьківських обов`язків, оскільки комісією служби у справах дітей від час чергового обстеження умов проживання родини ОСОБА_2 07 жовтня 2021 року було встановлено, що сім`я знову не дотримується правил пожежної безпеки: на підлозі стоїть саморобний електрообігрівач; пластикове вікно плавилося від того, що на підвіконні користувалися електроплиткою. Під час перебування малолітнього ОСОБА_1 в КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР спеціалістом-урологом обласної дитячої лікарні м.Запоріжжя 30 березня 2021 року був зроблений консультаційний висновок, згідно якого дитина потребує лікування. Службою у справах дітей ОСОБА_2 була надана згода для супроводу її сина ОСОБА_1 до м.Запоріжжя на госпіталізацію в обласну дитячу лікарню. ОСОБА_2 потрібно було пройти флюорографію і здати тест на COVID-19, чого до цього часу ОСОБА_2 не зробила. На даний час потреба в лікуванні малолітнього ОСОБА_1 є актуальною.

Судом враховано, що згідно із ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно із абз.1 і абз.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 берехня 2007 року №3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З аналізу досліджених у судовому засіданні письмових доказів, судом встановлено, що відповідач самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та належного утримання свого малолітнього сина, матеріально належним чином не утримує його; не піклується про стан його здоров`я, бо не забезпечує необхідного медичного догляду і лікування дитини, хоча в цьому є нагальна потреба; не піклується про його духовний та фізичний розвиток; не цікавиться ним, у побуті та спілкуванні з оточуючими веде себе неадекватно; не здатна приймати зважені рішення.

Проаналізував добуті докази в їх сукупності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню свого малолітнього сина, залишення дитини у матері є небезпечним для здоров`я дитини, і що в інтересах малолітньої дитини відповідно до п.2 ч.1 ст.164 та ч.1 ст.170 СК України це є підставою для відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав.

При цьому, застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав, суд відзначає, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її матір`ю, суд за заявою ОСОБА_2 може постановити рішення про повернення їй дитини відповідно до положень ч.3 ст.170 СК України.

Окрім того, судом враховано, що відповідно до ч.4 ст.170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Судом також враховано положення абз.4 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, в якому наголошується, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач до ухвалення рішення у даній справі не була зобов`язана судовим рішенням сплачувати аліменти на утримання свого сина ОСОБА_6 , тому відповідно до вимог ч.4 ст.170 СК України вбачаються підстави для стягнення на користь піклувальника (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновлювачів) або установи (закладу), в якому буде перебувати дитина і який буде виконувати функції її державного опікуна, із відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання її малолітньої дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду позовної заяви, тобто з 10 березня 2021 року, і до повноліття дитини.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі суд керувався положенням п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір не справляється за подання, зокрема, заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11-13, 81, 247, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги служби у справах дітей Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав задовольнити.

Відібрати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у його матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без позбавлення її батьківських прав.

Передати дитину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 службі у справах дітей Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 44045957, адреса: Запорізька область, Пологівський район, с.Федорівка, вул.Шкільна,47) з метою забезпечення інтересів дитини та подальшого її влаштування.

Стягнути на користь піклувальника (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновлювачів) або установи (закладу), в якому буде перебувати дитина і який буде виконувати функції її державного опікуна, з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання її малолітньої дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду позовної заяви, тобто з 10 березня 2021 року, і до повноліття дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Кацаренко І. О.