Рішення № 101416001, 18.11.2021, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/879/21

Провадження № 2/503/410/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кодимська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на ті обставини, що його батькові - ОСОБА_2 за життя належало право на земельну частку (пай), яка розташована на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області, на підставі сертифікату (дублікат) на право на земельну частку (пай) серії РН № 695490 від 06.03.2001 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті спадщину фактично прийняла його дружина - матір позивача ОСОБА_3 , якій за життя також належало право на земельну частку (пай), яка розташована на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 695489 від 06.03.2021 року. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким ссе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, зокрема сертифікат РН 695489, і взагалі все те, що буде їй належати та на що вона за Законом матиме право, заповіла позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Позивач зазначає, що спадщину після смерті матері прийняв, оскільки був зареєстрований на момент її смерті разом із нею. Однак, нотаріусом у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено у зв`язку із тим, що ним не надано документів, що підтверджують право власності на спадкове майно. Позивач вказує, що фактично відмова нотаріуса зводилась до того, що батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сертифікат про право на земельну частку (пай) серії РН № 695490 видано 06.03.2021 року. Однак, згідно архівної довідки ОСОБА_2 відповідно до розпорядження Кодимської РДА від 15.08.1996 року № 526 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 № 0213972 на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області, а 06.03.2021 року відповідно до розпорядження Кодимської РДА від 23.01.2001 року № 34 на ім`я ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 695490 на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області, який є дублікатом. У зв`язку з цим на теперішній час позивач змушений пред`явити до відповідача відповідний позов шляхом подання позовної заяви, в якій просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай) розташовану на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області, площею 3,90 умовних кадастрових гектар, право на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 695490 від 06.03.2001 року та право власності на земельну частку (пай) розташовану на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області, площею 3,90 умовних кадастрових гектар, право власності на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 695489 від 06.03.2001 року, в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину, проте не оформила свої спадкові права після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

20.07.2021 року ухвалою суду (а.с.23-24) позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня вручення ухвали.

06.08.2021 року ухвалою суду (а.с.30-31) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у загальному позовному провадженні, а також витребувано докази з Кодимської районної державної нотаріальної контори Одеської області, архівного відділу Подільської районної державної адміністрації, відділу у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Кодимської міської ради Одеської області.

29.09.2021 року ухвалою суду (а.с.52-53) було відмовлено у прийнятті заяви відповідача Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання позову, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

17.11.2021 року позивачем ОСОБА_1 до суду було подано клопотання від 05.11.2021 року про уточнення позовних вимог (а.с.71) до якого додано позовну заяву (доповнену позовну заяву) від 05.11.2021 року (а.с.72-76), в якій позивач зазначив додаткові підстави заявлених позовних вимог, а саме те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 695489 виданий Кодимською РДА 06.03.2001 року на ім`я ОСОБА_3 втрачений. Однак, суд не приймає до розгляду дану позовну заяву (доповнену позовну заяву), оскільки остання була подана позивачем ОСОБА_1 вже після закінчення підготовчого засідання, що суперечить положенням ч.3 ст. 49 ЦПК України, а до самої даної заяви не додано доказів направлення її копії та доданих до неї документів іншим учасникам справи, що в свою чергу не відповідає вимогам ч.5 ст. 49 ЦПК України.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.3 ст. 128 ЦПК України за адресою зазначеною самим позивачем в своїй позовній заяві, що підтверджує рекомендоване поштове відправлення № 6600000937281 із судовою повісткою-повідомленням (а.с.66-68), яке повернуто відділенням поштового зв`язку з довідкою ф.20, згідно якої відправлення не вручена у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. При цьому, позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.78), в якій також зазначив про підтримання заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача - Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-6 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить відповідна розписка представника від 29.10.2021 року (а.с.65). При цьому, відповідач надав до суду клопотання від 08.11.2021 року № 02-17/1866 (а.с.69) про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кодимської районної державної нотаріальної контори Одеської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-6 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить відповідна розписка представника від 03.11.2021 року (а.с.64). При цьому, третя особанадала до суду клопотання від 05.11.2021 року № 957/02-14 (а.с.70) про розгляд справи за відсутності її представника у зв`язку з виробничим навантаженням. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що 19.02.1968 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Лабушненською сільською радою Кодимського району Одеської області від 19.02.1968 року (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Лабушненською сільською радою Кодимського району Одеської області від 03.11.1978 року (а.с.9).

За життя ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 № 0213972, виданого на підставі розпорядження Кодимської районної державної адміністрації від 15.08.1996 року № 526, що підтверджується архівною довідкою № 135 від 01.06.2021 року, виданою архівним відділом Подільської районної державної адміністрації (а.с.20). 06.03.2001 року відповідно до розпорядження Кодимської районної державної адміністрації від 23.01.2001 року № 34 на ім`я ОСОБА_2 був виданий дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 695490 на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області, що підтверджується вищезазначеною архівною довідкою, а також копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 695490 від 06.03.2021 року (а.с.13).

В свою чергу на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 695489, виданого Кодимською районною державною адміністрацією виданого на підставі розпорядження від 23.01.2001 року № 34 ОСОБА_3 належало право на земельну частка (пай), розташовану на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області, що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №695489 від 06.03.2021 року (а.с.14).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X «Перехідні положення» ЗК України).

Згідно листа-повідомлення відділу № 3 Управління у Подільському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11.08.2021 року № 9-15-0.263-44/44-21 (а.с.43), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 державні акти на право приватної власності на земельну ділянку, взамін сертифікатів серії РН № 695490 та РН №695489 не видавалися.

При цьому, факт видачі сертифіката на ім`я особи свідчить, що останнього було включено до переліку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що є обов`язковим додатком до акта (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18-ц (провадження № 61-19801св19).

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Лабушненською сільською Радою Кодимського району Одеської області 19.02.1999 року, актовий запис № 03 від 19.02.1999 року (а.с.12).

За життя, а саме 03.07.2002 року, ОСОБА_3 , яка проживала в с. Лабушне Кодимського району Одеської області, склала заповіт, згідно якого заповіла ОСОБА_1 , житловий будинок з господарськими пристройками, сертифікат РН № 695489 і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті та на що вона за Законом матиме право, про що свідчить копія відповідного заповіту посвідченого посадовою особою виконавчого комітету Крутівської сільської ради Кодимського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за № 128 (а.с.15). Зазначений заповіт не скасовувався та не змінювався, що підтверджується довідкою Кодимської міської ради Одеської області від 09.09.2021 року № 12 (а.с.50).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що в свою чергу підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Крутівською сільською радою Кодимського району Одеської області 05.07.2002 року, актовий запис № 13 (а.с.11).

Спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , прийняв її син - ОСОБА_1 , який був зареєстрований та проживав разом з нею, що підтверджується довідкою Кодимської міської ради Одеської області від 02.02.2021 року № 47 (а.с.17).

Відповідно до листа-повідомлення Кодимської районної державної нотаріальної контори від 29.07.2020 року № 658/02-14 (а.с.21), після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою позивача ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 198/202, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку із тим, що ним не було надано документів, що підтверджують право власності на спадкове майно.

Висновки суду

- щодо доведеності факту прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року, норми цього кодексу застосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року. Правила Книги 6 цього кодексу застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим кодексом чинності.

Згідно абзацу 3 пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах по спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР, якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.

Таким чином, строк прийняття спадщини як після смерті ОСОБА_2 так і після смерті ОСОБА_3 закінчився до набуття чинності Цивільним кодексом України, а тому застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу УРСР (1963 року), який втратив чинність з 01 січня 2004 року, але був чинним на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 525 та 526 ЦК Української РСР (1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем її відкриття - останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Згідно ч.1 ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

За змістом положення пункту 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. При цьому, ч.2 ст. 549 ЦК УРСР передбачала, що такі дії мають бути вчинені протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця.

На підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 позивач надав лише довідку Кодимської міської ради Одеської області від 02.02.2021 року № 49 (а.с.19), в якій зазначено, що ОСОБА_2 10.06.1948 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_1 та дружиною ОСОБА_3 , що саме по собі не може свідчити про фактичний вступ ОСОБА_3 в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_2 .

Отже, позивачем не доведено, що до складу спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 увійшло право на земельну частку (пай) площею 3,90 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області, що належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 695490, виданого 06.03.2001 року відповідно до розпорядження Кодимської районної державної адміністрації від 23.01.2001 року № 34.

- щодо вимоги позивача про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. В свою чергу ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Водночас із цим ч.1 ст. 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до довідки Кодимської міської ради Одеської області від 02.02.2021 року № 47 (а.с.17) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що саме по собі не може свідчити про фактичний вступ ОСОБА_1 в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого була заведена спадкова справа № 198/2020, про що свідчить лист-повідомлення Кодимської районної державної нотаріальної контори від 29.07.2020 року № 658/02-14 (а.с.21).

Однак, у зв`язку із ненаданням ним правовстановлюючих документів на спадкове майно, нотаріусом було відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, що також підтверджується змістом листа-повідомлення Кодимської районної державної нотаріальної контори від 29.07.2020 року № 658/02-14 (а.с.21).

В свою чергу, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 не вказує причину неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , а саме на право на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серії РН № 695489.

Крім того, позивачем до позовної заяви додано копію сертифікату про право на земельну частку (пай) серії РН № 695489, виданого Кодимською районною державною адміністрацією виданого на підставі розпорядження від 23.01.2001 року № 34 ОСОБА_3 (а.с.14), яку він 16.07.2021 року особисто завірив, вказавши «копія згідно оригіналу», а також в змісті самої позовної заяви позивачем зазначено, що у нього наявні всі оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Таким чином суд не вбачає перешкод для одержання позивачем ОСОБА_1 в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, зокрема стосовно право на земельну частку (пай) належного спадкодавцеві ОСОБА_3 згідно сертифікату про право на земельну частку (пай) серії РН № 695489, за умови надання нотаріусу оригіналу відповідного сертифікату.

Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

- щодо належності відповідача в частині визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Відповідно до листа-повідомлення Кодимської районної державної нотаріальної контори від 29.07.2020 року № 658/02-14 (а.с.21), у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку із тим, що ним не було надано документів, що підтверджують право власності на спадкове майно.

У відповідності до положень абзацу 3 пункту 23 вище згаданої постанови Пленуму, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, згідно пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої палати Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пункт 41).

Однак, позивачем позов пред`явлено виключно до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (висновок Великої палати Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пункт 40).

Таким чином суд вважає, що позов у зазначеній вище частині пред`явлений позивачем ОСОБА_1 до неналежного відповідача, а тому задоволенню не підлягає.

- щодо вимоги позивача про визнання за ним саме права власності на земельні частки (паї)

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином обсяг прав, які спадкоємець успадковує внаслідок прийняття спадщини є таким самим як той, що належав спадкодавцеві за життя.

Суд звертає увагу позивача ОСОБА_1 на ті обставини, що згідно змісту сертифікатів на право на земельну частку (пай) РН №695489 і серії РН № 695490, виданих 06.03.2001 року відповідно до розпорядження Кодимської районної державної адміністрації від 23.01.2001 року № 34, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (кожному з них) належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Зоря», розміром 3,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

У зв`язку з чим позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги про визнання за ним саме «права власності» на земельні частки (паї), так як у спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 увійшло виключно «право» на відповідні земельні частки (паї), які належали останнім за життя.

Ураховуючи вище викладене суд вважає, що заявлений позивачем позов є повністю необґрунтований, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 223, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 , до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області; місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, вул. Соборна, 106; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04527342, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кодимська районна державна нотаріальна контора Одеської області; місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, вул. Соборна, 22; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02899698, про визнання права власності в порядку спадкування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко