Вирок № 101415012, 18.11.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/180/21 1-кп/335/409/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Новік Л.О., прокурора Юзько Н.А., захисника Кадуліної І.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинувальним актом №12020080060000884 від 25.03.2020 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2020 року, приблизно об 11-30 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, прибув на територію гаражного кооперативу «Міраж», що розташований по вул. Верхня в м. Запоріжжя. В подальшому ОСОБА_1 , знаходячись біля залізничних рейок, за допомогою заздалегідь підготовленої лопати викопав із землі 15 метрів кабелю АВВГ 4х50 кв. мм, що належить АТ «ЗАлК», вартістю згідно висновку експерта № 1984/20 від 14.05.2020 року 416 гривень 25 копійок. Після чого, ОСОБА_1 за допомогою пилки розрізав його на 5 фрагментів довжиною по 3 метри та сховав їх у мішок, після чого був зупинений працівниками поліції. Таким чином, ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро покаявся у скоєному, підтвердив вчинення кримінального правопорушення при викладених обставинах. Пояснив суду, що він дійсно 25.03.2020 року намагався викрасти кабель, з метою збагачення. При допиті обвинувачений пояснив, що коли проходив повз гаражний кооператив, побачив кабель та вирішив повернутись для його викрадення. Вранці 25.03.2020 року, неподалік від хлібозаводу, на території гаражного кооперативу, заздалегідь підготувавши інструменти, він відкопав кабель лопатою, після чого перерізав його на частини і сховав у мішок. Одразу після цього, був зупинений співробітниками поліції. Спричинена матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення майна потерпілому.

Представник потерпілого АТ «ЗАлК» у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних про особу обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

За таких обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії проступків, відсутність тяжких наслідків, відшкодування завданої шкоди шляхом повернення майна.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, перебував на консультативному обліку у лікаря - нарколога з 07.09.2009 року по 20.10.2010 року та з 22.08.2018 року по 20.08.2019 року, з 1994 року двічі перебував на стаціонарному обстеженні у лікаря-психіатра за направленням РВК, востаннє - з 11.04.2006 року по 26.05.2006 року, офіційно не працевлаштований, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має постійне місце проживання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд також враховує індивідуальні особливості особистості обвинуваченого, його вік, соціальний стан, спосіб життя, поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та судового розгляду.

З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого, негативного ставлення обвинуваченого до скоєного, тяжкості вчиненого злочину, а також предмета посягання, характеру діяння, способу, місця та часу скоєння злочину, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують обвинуваченого, а також позиції прокурора, який вважав за доцільне призначити покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства, суд приходить до висновку, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів, є покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства, у зв`язку з чим, суд вважає доцільним призначити покарання у вигляді обмеження волі у розмірі, наближеному до мінімального, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовано.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- 5 фрагментів кабелю АВВГ 4х50 кв. мм., довжиною по 3 метри, що знаходяться в мішку, який переданий на відповідальне зберігання директору ДЗР АТ «ЗАлК» ОСОБА_2 - повернути власнику;

- лопату та пилку, передані до камери схову Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам судового провадження.

Суддя В.В. Калюжна