Рішення № 101414489, 23.11.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/10172/21

Провадження №2/243/2923/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.

за участю секретаря Бочарової М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 17 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК» Дінеро», третя особа Приватний нотаріус Київського міського округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

21.09.2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 05.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис № 16183 щодо стягнення з нього на користь відповідача заборгованості у розмірі 23 245,00 грн. 07.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. було відкрито виконавче провадження № 66723991. Вважає, що виконавчий напис, який оскаржується, вчинено з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами та з порушеннями законодавства, а саме: виконавчий надпис було вчинено без належної перевірки та встановлення безспірності боргу; не перевірено строки позовної давності, позивача не було повідомлено належним чином про виникнення заборгованості та необхідності її погашення, а також про факт вчинення виконавчого напису нотаріусом. У зв`язку з зазначеним просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 22 вересня 2021 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі вищевказаного виконавчого напису.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача та приватний виконавець до судового засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду неодноразово повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладання розгляду справи суду не надали.

Нотаріус Бригіда В.О. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позовних вимог не заперечував.

Суд розцінює поведінку представника відповідача, як небажання брати участь у розгляді справи та вважає можливим, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис № 16183, відповідно до якого стягувачем є ТОВ «ФК» Дінеро», боржником ОСОБА_1 . Сума заборгованості складає 23 245,00 грн.

Згідно копії кредитного договору № AG5970247 від 03.02.2020 року вбачається, що домовленості між позивачем та фінансовою установою про стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, відсутність.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. № 66723991 від 07.09.2021 року відкрито виконавче провадження за оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса. (а.с. 9)

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ст. 39 Закону «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (надалі Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 Перелік доповнено розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 набрала чинності 10.12.2014 року.

Таким чином, з 10.12.2014 року нотаріуси мали право вчиняти виконавчі написи на документах, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема, за кредитними договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».)

Колегія суддів апеляційного суду в цій справі прийшла до висновку про те, що позивачами доведено факт застосування до них оскаржуваного нормативно-правового акту, оскільки запропоновані оскаржуваною постановою КМУ зміни у процедуру вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних і іпотечних договорах створюють можливість при наявності злого умислу, недбалості чи з інших причин кредитору та/чи його посадовим особам або пов`язаним із ними третім особам, незаконно заволодіти коштами або майном, як позивачів так і інших громадян України, шляхом введення в оману нотаріуса, який керуючись спірним актом буде вимушений вчинити виконавчий напис на підставі документів, що не є належними доказами безспірності заборгованості, та згодом стягнення майна чи коштів виконавчою службою на підставі такого виконавчого напису

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14.

З огляду на викладене, пункт 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку втратив чинність з 22 лютого 2017 року, а тому з цієї дати нотаріуси не мають права вчиняти виконавчі написи на документах, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема, на підставі кредитних договорів та виписок з рахунку боржника.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно підпунктів 1.1.-1.3 п. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення, на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють безспірну заборгованість на підставі документів, затверджених Переліком, зазначений перелік документів є вичерпним, та у разі надання стягувачем документів не передбачених Переліком, нотаріус відмовляє у вчинені виконавчого напису, стягнення такої заборгованості повинно здійснюватися виключно на підставі рішення суду.

Як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису, останній вчинений на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, тобто пункту, який втратив чинність з 22.02.2017 року, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідачем не доведено, що оскаржуваний напис був вчинений у відповідності до вимог закону або на підставі інших документів, передбачених Переліком.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. та 454 грн. за подання позивачем заяви про забезпечення позову.

На підставі ч. 7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 131, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ФК» Дінеро», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 05.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 16183 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФК» Дінеро» у розмірі 23 245,00 грн., а також стягнути судові витрати у розмірі 1362 грн. з ТОВ «ФК» Дінеро» (код юридичної особи: 41350844) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков