Рішення № 101413911, 22.11.2021, Харківський районний суд Харківської області

22.11.21

Справа № 635/4982/21

Провадження № 2 /635/1116/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Назаренко О.В.

за участю секретаря судових засідань Лещенко А.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус»,

третя особа - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович,

третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Варава Роман Сергійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 06 травняч 2020 року приватним нотаріусом Іванов-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем і зареєстрований в реєстрі за №953 про стягнення заборгованості, що виникла за Кредитним договором R022.07-ТЕК.008039 від 21 червня 2016 року, Договору про відступлення прав вимоги №БТ-ПВ-11/19-2, укладеного 15.11.2019 року між відповідачем та ПАТ БАНК "ТРАСТ", боржником за яким є ОСОБА_1 у розмірі 26345,64 грн.

26 жовтня 2021 року надійшла заява позивача про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича, вчинений 06 травня 2020 року та зареєстрований за № 953 про стягнення заборгованості, що виникла по Кредитному договору R022/007-NTR/0080839, укладеному 21.06.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Траст Банк»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 стягнуті за виконавчим написом від 06.05.2020, реєстраційний № 953, вчиненим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем грошові кошти в розмірі 10587,53 гривень; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 гривень.

В обґрунтування збільшених позовних вимог зазначає, що 06 травня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем здійснено виконавчий напис № 953 про стягнення заборгованості, що виникла по Кредитному договору R022/007-NTR/0080839, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «Траст Банк» 21.06.2016 року. Під час знаходження справи в суді було з`ясовано, що для здійснення виконавчого напису правонаступником ПАТ «Траст Банк» - відповідачем ТОВ «ФК «Інвест Хаус» приватному нотаріусу було надано документи, що на думку відповідача, нібито підтверджують безспірність заборгованості позивача, а саме - оригінал кредитного договору R022/007-NTR/0080839, копія договору № БТ-ПВ-11/19-2 про відступлення прав вимоги, розрахунок заборгованості за кредитним договором. За виконавчим написом з боржника стягнуто заборгованість, яка складає: за тілом кредиту - 5,37 грн.; за несплаченими відсотками - 5153,13грн., суми заборгованості по штрафам і пеням - 6432,23 грн., суми заборгованості за щомісячною комісією - 11592,00 грн., суми заборгованості за інфляційною складовою - 2862,91 грн. На виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 та протягом часу з червня по жовтень 2020 року стягнуто загальну суму 10587,53 гривні. Позивач вказує, що грошові кошти, які він отримав за кредитним договором №R022/007-NTR/0080839, укладеним між ним та ПАТ «Траст Банк» 21.06.2016 року, він повернув, заборгованості не було. Ніяких повідомлень стосовно наявності заборгованості від банка не надходило. Крім того, банк не повідомив його про укладення Договору відступлення прав вимоги з відповідачем, що позбавило його можливості перевірити наявність заборгованості та вирішити спірне питання мирним шляхом. Позивач вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а стягнуті виконавчі кошти в сумі 10587,53 гривень такими, що підлягають поверненню.

У зв`язку з вище викладеними обставинами позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2020 року позов залишено без руху.

У встановлений строк позивачем усунуто недоліки, вказані в ухвалі суду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено дату проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2020 року заяву позивача ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено повністю. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису від 06 травня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Іванов-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем і зареєстрований в реєстрі за №953 про стягнення заборгованості, що виникла за Кредитним договором R022.07-ТЕК.008039 від 21 червня 2016 року, Договору про відступлення прав вимоги №БТ-ПВ-11/19-2, укладеного 15.11.2019 року між відповідачем та ПАТ БАНК "ТРАСТ", боржником за яким є ОСОБА_1 у розмірі 26345,64 грн.

01 березня 2021 року надійшов відзив відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус» на позов, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що станом на дату написання відзиву заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус» за Договором є непогашеною, зобов`язання по виплаті кредитних коштів не виконані та не виконуються. Зазначає, що нотаріусом не було допущено порушень чинного законодавства, оскільки нотаріусу були надані документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивача, а саме оригінал кредитного договору R022.07-ТЕК.008039 від 21 червня 2016 року, копія договору №БТ-ПВ-11/19-2 про відступлення прав вимоги, розрахунок заборгованості за кредитним договором.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04 березня 2021 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню закрито. Призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до судового розгляду по суті.

26 жовтня 2021 року надійшла відповідь позивача на відзив, відповідно до якої позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що не можна вважати безспірною зазначену у виконавчому написі нотаріуса заборгованість по кредитному договору у розмірі 26345,64 грн. Позивач стверджує, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від стягувача позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його можливого погашення (платіжні документи, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус»,, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Треті особи приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Варава Роман Сергійович в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 06 травня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем здійснено виконавчий напис № 953 про стягнення заборгованості, що виникла по Кредитному договору R022/007-NTR/0080839, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «Траст Банк» 21.06.2016 року.

16 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Варава Р.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62101907 про примусове виконання виконавчого документа - виконавчого напису від 06 травня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Іванов-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем і зареєстрований в реєстрі за №953 про стягнення заборгованості, що виникла за Кредитним договором R022.07-ТЕК.008039 від 21 червня 2016 року, Договору про відступлення прав вимоги №БТ-ПВ-11/19-2, укладеного 15.11.2019 року між відповідачем та ПАТ БАНК "ТРАСТ", боржником за яким є ОСОБА_1 у розмірі 26345,64 грн.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат»(далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України(стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

Частиною першою статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до п.1 Переліку №1172, для одержання виконавчого напису щодо стягнення за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку ) подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 1.1. даної Глави встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі п.п. 2.1, 2.3. вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», суду не надано документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у нього права вимоги, тобто взагалі не надано до суду жодних документів з приводу вказаної справи, у тому числі і розрахунок заборгованості. Не надано таких документів і третьою особою - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документів згідно з Переліком, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом в травні 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Кредитний договору R022/007-NTR/0080839, укладений ОСОБА_4 та ПАТ «Траст Банк» 21.06.2016 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимогст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача чи відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду коли дізнався про вчинений відносно нього виконавчий напис нотаріуса, заперечив наявність боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

З наданих суду матеріалів не можна стверджувати про безспірність існування заборгованості позивача перед стягувачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус».

Отже, приватним нотаріусом не було отримано перелік передбачених законодавством документів і не перевірено інформацію, необхідну для вчинення відповідної нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Доказів того що приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. надавався оригінал нотаріально посвідченого договору для вчинення виконавчого напису нотаріус суду не надано.

Відтак, кредитна заборгованість, у зв`язку з наявністю якої було вчинено оспорюваний виконавчий напис, не є безспірною.

Встановлені обставини дають підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №953 вчиненого 06 травня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на його користь стягнутих за виконавчим написом від 06.05.2020, реєстраційний № 953, вчиненим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем грошових кошти в розмірі 10587,53 гривень суд зазначає наступне.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України закріплено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 08 вересня 2021 року справа № 201/6498/20.

Також, Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 року по справі №206/2212/18 зазначив, що аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі. Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Отже, положення глави 83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього. Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Оскільки під час виконання приватним виконавцем виконавчого напису нотаріуса з ОСОБА_1 утримано грошові кошти у розмірі 10587,53 гривень та рішенням суду виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, зазначені грошові кошти є безпідставно набутим майном та підлягають поверненню позивачу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича, вчинений 06 травня 2020 року та зареєстрований за № 953 про стягнення заборгованості, що виникла по Кредитному договору R022/007-NTR/0080839, укладеному 21.06.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Траст Банк».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 стягнуті за виконавчим написом від 06.05.2020, реєстраційний № 953, вчиненим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем грошові кошти в розмірі 10587,53 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 гривень.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості що не проголошуються:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ,

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ:41661563місцезнаходження: м. Львів, вул. Миколи Вороного, б. 2,

третя особа - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження: 76040, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена, б. 433 кімн. 28-29,

третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Варава Роман Сергійович, 04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, б. 9-А оф. 1.

Повний текст рішення складено 29 листопада 2021 року.

Суддя О.В.Назаренко