Рішення № 101413678, 26.11.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1745/21

Провадження № 2-а/617/25/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року м. Вовчанськ Харківська область

Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Сербіненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пінчук К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вовчанську Харківської області адмі ністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якому просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 297973205 від 03.06.2021 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП винесену відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.06.2021 року інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради Остроглядовим П.В. винесено постанову серії РАП № 297973205 від 03.06. 2021 року про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 200 грн. Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 28.04.201 року в 10 год. 44 хв. транспортним засобом Мерседес -Венц 300 СЕ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою вул. М. Грушевського, в рійоні будинку № 1, м. Дніпро, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більше як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушив вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 року №1342, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Фотозьомка здійснювалась за допомогою технічного засобу Login Instrument Fieldbook K 80V2.

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону. 28.04.2021 року він дійсно перебував в м. Дніпро та близько 10 годин рухався по вул. М. Грушевського в м. Дніпро. За необхідності здійснював зупинку біля кафе «Пузата хата» на декілька хвилин.

27.09.2021 року за адресою проживання, в поштовій скринці виявлено конверт з постановою від 14.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього на користь держави штрафу у розмірі 400 грн. на підставі постанови серії РАП № 297973205 від 03.06.2021 року виданої інспектором з паркування Дніпропетровської міської ради.

Копія постанови від 03.06.2021 року йому не направлялась і ним не отримувалась. 12.10.2021 року була отримана копія постанови від 03.06.2021 року та копія заяви стягувача про відкриття провадження.

Дії інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради ввжає незаконними, та такими, що не відповідають вимогам закону.

Крім того, 17.05.2021 року набрало законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року, справа № 160/10500/21 про визнання протиправним та нечинним пунту 3 рішення Дніпропетровської міської ради від 02.09.2020 року № 90,/60 «Про деякі питання щодо організації паркування транспортних засобів м. Дніпрі», яким скасовано оплату за паркування в м. Дніпро.

Відповідач надав до суду засобами електронного зв`язку 05.11.2021 року (зареєстровано судом 08.11.2021 року за вх. № ЕП-2713/21) і поштовим зв`язком 05.11.2021 року (зареєстровано канцелярією суду 09.11.2021 року за вх. № 7003/21) відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що дії інспектора з паркування були вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною. Крім того, за твердженнями відповідача, позивачем не було надано жодних доказів, які б спростовували наявність правопорушення. Водночас ст. 77 КАС України передбачає, в тому числі і обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Більш того, ті обставини, з яких позивач просить суд скасувати постанови, не можуть вплинути на законне рішення відповідача.

Також відповідач зазначив, що за загальним правилом моментом припинення календарної дії приписів закону в цих випадках є момент набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Тобто відповідний акт визнається нечинним на майбутнє. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 460/10500/20 про визнання протиправним та нечинним 3 пункту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02.09.2020 року № 90/60 набрало законної сили 15.06.2021 року на час виникнення спірних правовідносин рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 02.092020 року № 90/60 «Про деякі питання щодо організації паркування транспортних засобів у м. Дніпрі» було діючим і таким, що підлягало обов`язковому виконню.

Тому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити у повному обсязі.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У позовній заяві позивач просив розглядати справу без його участі з причини виїзду за межі району у відрядження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити. Клопотань та заяв до суду не надано.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Клопотань та заяв не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.06.2021 року відповідачем було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 297973205 до повідомлення серії ІД № 00365800, особа, стосовно якої розглядається справа, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . У постанові відповідачем було встановлено, що 28.04.2021 року о 10:44 годині транспортним засобом MERCEDES-BENZ 300SE, р.н. НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: Д1029 вул. Михайло Грушевського (вул. Карла Лібкнехта) в районі буд. № 1 м. Дніпро, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1342, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. При цьому в постанові зафіксовано, що фотозйомка здійснювалась за допомогою технічного засобу Logic Instrument Fieldbook K80V2. Вказаною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та застосувано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200,00 грн (а.с.9).

На підтвердження факту фіксації місця та часу розташування транспортного засобу позивача, відповідачем було надано суду копії: фотознімків транспортного засобу, де зафіксовано, що 28.04.2021 року транспортний засіб MERCEDES-BENZ 300SE, державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходився на паркувальному майданчику за адресою: Д1029 вул. Михайло Грушевського (вул. Карла Лібкнехта) в районі буд. № 1 м. Дніпро; час вчинення 28.04.2021 року з 10:27:27 до 10:45:11. При цьому зі вказаних фотознімків кольорового зображення чітко видно розташування транспортного засобу MERCEDES-BENZ 300SE, державний номерний знак НОМЕР_1 , на паркувальному місці, яке позначено білими смугами та блакитною смугою на бордюрі (а.с.51,52).

На підтвердження факту встановленої вартості послуг за паркування та щодо організації паркування транспортних засобів, організації дорожнього руху при влаштуванні майданчику для паркування транспортних засобів станом на 28.04.2021 року, відповідач надав суду копії:

- рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.07.2018 року № 779 «Про внесення змін до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі»;

- рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.10.2018 року № 1039 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 11.04.2021 року № 512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркуваня на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі;

- рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.12.2018 року № 1272 «Про впровадження у межах м. Дніпрі автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування»;

- відповідь ТОВ «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ» від 06.08.2021 року № 974 щодо встановлення та підключення до автоматизованої системи контролю оплати паркування паркомату та схему організації дорожнього руху при влаштуванні майданчику для паркування транспортних засобів;

- акт введення в експлуатацію відведеного майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розтащовується за адресою: м. Дніпро, вул. Михайло Грушевського (вул. Карла Лібкнехта) в районі буд. № 1 м. Дніпро від 17.05.2019 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-ХІІ, учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до п. 4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342 (далі - Правила № 1342), місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху; паркування транспортних засобів паркування - це розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування.

Згідно з абз. 2 п. 26 Правил № 1342, користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Частиною 1 ст. 152-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі за неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

У примітці до статті 152-1 КУпАП роз`яснено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Відповідно до примітки до статті 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною другою ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У ході судового розгляду справи було встановлено, що оскаржувана постанова містять вказівку на те, що фотозйомка була здійснена за допомогою технічного засобу Logic Instrument Fieldbook K80V2.

Суд враховує і те, що відповідач, на якого покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій та рішень, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, надав фотознімки подій, зафіксованих оскаржуваною постановою, із зображенням транспортного засобу із зазначенням місця та часу фіксації порушення. На вказаних фотознімках зафіксовано розташування транспортного засобу на паркувальному місці, яке позначено білими смугами та блакитною смугою на бордюрі, не змінювалось у зафіксовані відповідачем проміжки часу відносно нерухомих об`єктів.

Також відповідачем суду надано докази направлення позивачу ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням лист 07.06.2021 року, та отримання 02.07.2021 року повернутого поштового конверта з відміткою у довідці - адресат відмовився.

Тому доводи позивача з приводу зупинки транспортного засобу MERCEDES-BENZ 300SE в м. Дніпро, вул. М. Грушевського на декілька хвилин та не направлення йому оскаржуваної постанови від 03.06.2021 року є хибними, спростовуються матеріалами справи та не беруться судом до уваги.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оплати позивачем за послуги паркування транспортного засобу MERCEDES-BENZ 300SE, державний номерний знак НОМЕР_1 , на паркувальному майданчику за адресою: Д1029 вул. Михайло Грушевського (вул. Карла Лібкнехта) в районі буд. № 1 м. Дніпро, у вказаний в оскаржуваній постанові час.

Водночас позивач у позовній заяві зазначив, що 17.05.2021 року набрало законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року по справі № 160/10500/21 про визання протиправним та нечинним пункту 3 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 року № 90/60 «Про деякі питання щодо організації паркування транспортних засобів м. Дніпрі», яким скасовано оплату за паркування в м. Дніпрі.

Проте суд не бере до уваги такі твердження позивача, бо на момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, 28.04.2021 року, вказане рішення Дніпровської міської ради було чинним в його п. 3, яким і встановлювався тариф вартості послуг за паркування на майданчиках.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року, справа № 160/10500/20, в адміністративній справі за позовною заявою Громадської організації «Платформи Громадський Контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ» про визнання протиправними та нечинними рішень, було частково задоволено позовну заяву Громадської організації «Платформи Громадський Контроль», та визнано протиправним та нечинним пункт 3 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 року № 90/60 «Про деякі питання щодо організації паркування транспортних засобів у м. Дніпрі», у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане вище рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року, справа № 160/10500/20, оскаржувалось в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду та постановою від 15.06.2021 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради та Виконавчого комітету Дніпровської міської ради було залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року в адміністративній справі № 160/10500/20 - залишено без змін. Своєю чергою, ухвалою Верховного Суду від 09.08.2021 року, справа № 160/10500/20, касаційну скаргу виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 року, справа № 160/10500/20, було повернуто особі, яка її подала.

Суд зазначає, що рішення Дніпровської міської ради є нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування та у п. 3 якого встановлювався розмір місцевого збору - плата за паркування транспортних засобів, який був чинним на момент вчинення позивачем адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, тобто станом на 28.04.2021 року.

При цьому відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Конституційний Суд України в Рішенні про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, розтлумачив, що ст. 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

Також у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999 розтлумачено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тому з урахуванням наявних в матеріалах справи фототаблиць, які є належними та допустимими доказами по справі, у відповідача були правові підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У ч. 1 ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надані відповідачем фотознімки подій 28.04.2021 року є належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, оскільки ними зафіксований факт користування позивачем майданчиком для платного паркування більше як 10 хвилин у відповідну добу користування. Отже, в ході судового розгляду справи була встановлена наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, з огляду на що, оскаржувані постанови були прийняті відповідачем правомірно.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (стаття 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (частина друга стаття 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частина перша стаття 77 КАС України).

Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України, встановлених в ході судового розгляду справи обставин та наявних в матеріалах справи доказів, дає підстави для висновку про те, що відповідач під час розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та винесення оскаржуваних постанов діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, при цьому жодним чином не порушив права позивача, а оскаржувані постанови винесені з дотриманням вимог чинного на момент вчинення адміністративних правопорушень законодавства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі статті 139 КАС України, з урахуванням рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати у справі позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана Другому апеляційному адміністративному суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до або через Вовчанський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Представник відповідача - Ворона Сергій Володимирович, місце знаходження за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Шевченка, буд. 4, офіс 201.

Відповідач - Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради, місце знаходження за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ - 42403446.

Повний текст рішення складено 29.11.2021 року

Суддя - І.В. Сербіненко