Рішення № 101413248, 22.11.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4920/21

провадження 2/216/2563/21

РІШЕННЯ

іменем України

22 листопада 2021 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Бутенко М.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою та просила визначити частки у праві спільної сумісної власності її та її померлого чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на нерухоме майно, а саме на 1/2 частку квартири, в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 10.12.1999 року ОСОБА_1 з ОСОБА_2 уклали шлюб.

11.02.2003 було укладено договір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , згідно з яким прийняли у дар трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Договір посвідчений Першою криворізькою державною нотаріальною конторою 11.02.2003 року реєстровий номер № 1-489 зареєстрованого в КБТІ 13.03.2003 року (надалі Договір).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області помер ОСОБА_2 . Після його смерті ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Криворізького нотаріального округу Коваленко І.М., як спадкоємиць першої черги про прийняття спадщини після чоловіка та про видачу їй свідоцтва про право спадкування за законом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.07.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв, оскільки невідомий розмір часток співвласників квартири та також, що за Договором трикімнатна квартира житловою площею 31,1 кв.м. загальною площею 47,5 кв.м., а у зведеному акті зазначено, що квартира складається з двох кімнат загальною площею 47,7 кв.м. житловою площею 33,9 кв.м.

У зв`язку з тим, що оформлення спадщини у нотаріальній конторі неможливо, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.

В судове засідання позивач, представник позивача та представник відповідача не з`явилися. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача також подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, при вирішенні справи покладається на думку суду. Суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та письмовими матеріалами підтверджено, що 10.12.1999 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який був посвідчений Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіальногоуправлінння юстиції у Дніпропетровської область, актовий запис № 570, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 .

В період шлюбу, а саме 11лютого2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір дарування, який був посвідчений державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори, та зареєстрований в реєстрі за № 1-489. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прийняли у дар трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

13.03.2003 року Комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровано право спільної сумісної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , зазначивши частка 1/2 у кожного, про що здійснений запис в реєстрову книгу під № 1 доп. Ж-83 запис 110.

Згідно ст. 24 Кодексу про шлюб та сім`ю України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Суд вважає встановленим, що оскільки квартиру за адресою АДРЕСА_1 була подарована відразу обом, тому вказане нерухоме майно є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Оскільки за життя ОСОБА_2 , частки позивача та її чоловіка, як співвласників у праві спільної сумісної власності на квартиру не були виділені, між ними не було жодних домовленостей з приводу зміни рівності часток у праві спільної сумісної власності, також принцип рівності їх часток, як співвласників у праві спільної сумісної власності не змінений законом чи рішенням суду, тому частки кожного із них, як співвласників квартири є рівними, і кожному окремо, на праві приватної власності належить по 1/2 частці нерухомого майна.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належну йому за життя частку квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статі 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно спадкової справи № 11/2020від 11.05.2020 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 в установлений законом строк звернулася його дружина - ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 по нотаріальній конторі не складався, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

При зверненні позивача до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що невідомий розмір часток співвласників квартири а також, що за Договором трикімнатна квартира житловою площею 31,1 кв.м. загальною площею 47,5 кв.м., а у зведеному акті зазначено, що квартира складається з двох кімнат загальною площею 47,7 кв.м. житловою площею 33,9 кв.м..

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно Договору дарування від 11.02.2003 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , прийнято у дар трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м.А відповідно зведеного акту від 19.12.2003 року квартира є двокімнатною загальною площею 47,7, житловою площею 33,9 кв.м.

Судом встановлено, що дана зміна технічних характеристик квартири відбулася внаслідок проведених власниками квартири робіт з самовільного перепланування. Про що є відмітка у зведеному акті.

Відповідно до акту комісії введення в експлуатацію об`єкта після перепланування від 09.03.2004 року затвердженого заступником начальника УЖКГ перепланування виконано згідно технічного висновку Криворізького відділу комплексного проектування Дніпропетровської філії "НДІ проектреконструкція".

Згідно технічного висновку перепланування квартири за адресою АДРЕСА_1 полягало у наступ лону: розібрано перегороду між приміщеннями 1 і 2; розібрано кладову 4,5,6,7; встановлено двірний блоку між приміщеннями 1 і 2; двірний отвір між приміщеннями 2 і 8 закладено; встановлено дерев`яні перегородки, які утворили кладову в приміщенні 3. Та зазначено, що при виконанні зазначених робіт несучі конструкції не втручалися, внаслідок чого дане перепланування є можливим.

Згідно наявної відмітки на сторінці поверховий план у зведеному акті є відмітка про дозвіл виконкому № 324/7 від 11.03.2004 року. Який наразі не зберігся у позивача і вжитими заходами отримати його копію не виявилося можливим за його відсутності в КП ДОР "КРБТІ" та архівному відділі виконкому Криворізької міської ради.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає встановленим та письмовими матеріалами підтвердженим у їх сукупності факт, що дозвіл № 324/7 від 11.03.2004 року на перепланування квартири за адресою АДРЕСА_1 власниками отримувався з огляду на те, що є відмітка у зведеному акті про дозвіл і є наявні документи, що підтверджується дії спрямовані на його отримання, а саме акт комісії введення в експлуатацію об`єкта після перепланування від 09.03.2004 року затвердженого заступником начальника УЖКГ та технічний висновок Криворізького відділу комплексного проектування Дніпропетровської філії "НДІ проектреконструкція".

Крім того суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 406 від 07.06.2017 року "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" визначено, що не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Тому, виходячи з усіх цих обставин, суд вважає необхідним захистити суб`єктивне право власності позивача на успадковане нерухоме майно, яке за законом спадкоємцю вже належить із часу відкриття спадщини, але одержати його в позасудовий спосіб неможливо.

На підставі викладеного й відповідно до ст. ст.1 6, 368, 372, 376, 392, 1217, 1220, 1221, 1261 ЦК України, ст. ст. 24 Кодексу про шлюб та сім`юУкраїни, керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 82, 90, 141, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України:

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади м. Кривий Ріг в особі: виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визначити, що частки у спільній сумісній власності двокімнатної квартири загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 - є рівними, тим самим ОСОБА_1 , належить право власності на 1/2 частку вказаної квартири та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за життя належало право власності на 1/2 частку вказаної квартири.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом після чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Дніпровській апеляційний суд через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно до п.4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Криворізьким РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 14.11.1997 року;

Відповідач: Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Свято-Миколаївська, 27.

Суддя: М.В. БУТЕНКО