Ухвала суду № 101413082, 29.11.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4091/21

Провадження № 2/0182/2333/2021

У Х В А Л А

Іменем України

29.11.2021 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рибакової В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибаковій В.В., -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа № 182/4091/21 (провадження № 2/0182/2333/2021) за позовом Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права приватної власності. Ухвалою судді від 09.09.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження у справі.

Від ОСОБА_1 на електронну адресу суду, а у подальшому через канцелярію суду надійшла заява про відвід судді Рибаковій В.В. по справі № 182/4091/21. Вважає, що суддя Рибакова В.В. підлягає відводу, оскільки її чоловік ОСОБА_2 є депутатом Нікопольської міської ради, про що стороною відповідача знайдено інформацію у висновку громадської ради доброчесності відносно судді. В інтересах Нікопольської міської ради розглядається даний позов. Про вказану інформації вона дізналась після відкриття провадження у справі з відкритих джерел, з декларації як судді Рибакової В.В. так і з декларації її чоловіка ОСОБА_2 . Такі факти відповідач вважає неприпустимими, оскільки вони вказують про можливість наявності немайнового інтересу судді. Вважає, що простежується конфлікт інтересів та можлива особиста зацікавленість у вирішенні даної справи. Послалась на низку норм права, рішення Європейського суду. Підкреслила, що жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручання у процес правосуддя, не повинен мати місця. Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). До заяви додала копії Висновку громадської ради доброчесності та Декларації родинних зв`язків судді.

Суд, розглянувши заяву про відвід судді та додатки до неї, прийшов до наступного висновку.

При розгляді заяви про відвід, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує, як джерело права, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя відводиться в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Таким чином, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав у вирішенні справи.

Як вбачається з заяви про відвід судді, підставою заявленого відводу є сумніви заявника у безсторонності та неупередженості судді.

Відповідно до п. 26 рішення Європейського суду з прав людини «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984, правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений. Водночас, Європейський Суд з прав людини у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» вказав на те, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Крім того, як вказав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10.12.2009), наявність безсторонності має визначатися (з огляду на п.1 ст.6 Конвенції) за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.93, та «Ветштайн проти Швейцарії» заява № 33958/96). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості у демократичному суспільстві.

Суд приймає до уваги п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, відповідно до яких доцільним є відвід (самовідвід) судді у випадку, коли у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в його неупередженості.

Такі висновки покладені в основу рішення Європейського суду з прав людини (справа «Хаушильд проти Данії», «Ветштайн проти Швейцірії), відповідно до змісту яких, важливим питанням є саме довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Таким чином, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Наведена правова позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 17.04.2018 (справа № 800/63/16) та від 27.06.2018 (справа № 800/427/17), Великої Палати Верховного Суду у справі № 908/137/18.

Враховуючи викладене, суд вважає, що продовження розгляду даної справи суддею Рибаковою В.В. утворює підґрунтя для подальшого посилення сумнівів заявника стосовно безсторонності та неупередженості судді.

Чоловік судді Рибаков О.М. є депутатом Нікопольської міської ради, у трудових відносинах з Нікопольською міською радою не знаходиться, роботу за цивільно - правовим договором не виконує. Однак, враховуючи вищевикладене, оцінивши в сукупності обставини справи, з метою забезпечення основних засад цивільного судочинства, верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, забезпечення доступу до правосуддя, гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, розгляду справи поза будь-яким сумнівом для заявника щодо об`єктивності та неупередженості судді, для того, щоб з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді при розгляді даної справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36,39-41 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити відвід ОСОБА_1 судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибаковій В.В.

Цивільну справу № 182/4091/21 передати на розгляд іншому судді, який визначається у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. В. Рибакова