Рішення № 10141302, 15.04.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

15.04.2010р.                                                                                          Справа № 14/37

          за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Артема, 60, м. Київ, 04050 в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Щорса, 31, м. Київ, 01133; поштова адреса представника: вул. Старонаводницька, 4, кв. 84, м. Київ, 01015

          до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті'Ком", юридична адреса: вул. Червоноармійська, 81, м. Київ, 03150; поштова адреса: вул. Виборзька, 16/15, м. Київ, 03056; вул. Академіка Павлова, 82, м. Харків, 61038

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженню відповідальністю "Компанія "Тренд", просп. Перемоги, 70, м. Київ, 01135

про визнання права власності

Суддя Іваницький О.Т.

Представники

від позивача: Бойко К.В. дов. № 1031 від 01.03.2010 року

від відповідача: представник не з'явився

від третьої особи: представник не з'явився

          СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про визнання права власності на предмет іпотеки, а також заява про уточнення позовних вимог № 991 від 25.02.2010 р. (вхід. № 02764д від 01.03.2010 р. канцелярії суду) - звернення стягнення на майно та визнання права власності на предмет іпотеки.

          Ухвалою від 22.01.2010р. порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тренд».

Третя особа пояснень у справі не надала, явку свого представника в судові засідання не забезпечила, поважності причин неявки не повідомила.

          В процесі розгляду справи, позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог у якій просив суд: звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»на майно, а саме: нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4338,9 кв. м та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 В; визнати за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит»право власності на нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4338,9 кв. м та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 В.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що За змістом п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», зареєстрованого 30.09.2009р. Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»(далі - позивач) є правонаступником щодо всіх прав та зобов’язань Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Судом встановлено, що 20.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті’ком»(далі –відповідач) укладено кредитний договір №К-47-2008 (далі-кредитний договір-1) відповідно до п.1.1 розділу 1 якого, позивач надає відповідачу кредит в сумі 15000000,00 (п’ятнадцять мільйонів) грн., а відповідач зобов’язується повернути отримані грошові кошти до 19.03.2009р. та сплатити за користування кредитом відсотки в розмірі 15,5% річних ( а за користування кредитом з моменту, вказаному у пп. «б»п.3.1 кредитного договору-1 сплатити відсотки у підвищеному розмірі).

Відповідно до п.2.1. кредитного договору-1 позивач зобов’язався надати відповідачу кредит в строк з 20.03.2008р. по 31.03.2008р. за письмовою заявкою останнього, за згодою позивача, шляхом перерахування грошових коштів з позичкового на поточний рахунок відповідача, якщо інше не передбачено в письмовій заявці.

Розділом 3 кредитного договору-1 врегульовані умови нарахування та сплати відсотків, п.3.1 передбачено обов’язок відповідача сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: 15,5% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору-1) за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору-1; 23,25% річних за період з 20.03.2009р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Додатковою угодою від 12.05.2008р. внесено зміни до п1.1. та п.3.1. кредитного договору-1 за якими відповідач має сплачувати позивачу за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: 18,0% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору-1) за період з 12.05.2008р. до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору-1; 36% річних за період з 20.03.2009р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Згідно додаткової угоди від 18.07.2008р. до кредитного договору-1 встановлено відсоткові ставки за користування кредитом у валюті кредиту: 20,0% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору-1) за період з 18.07.2008р. до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору-1; 40% річних за період з 20.03.2009р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

П1.1. та п.3.1. кредитного договору-1 в редакції додаткової угоди від 11.12.2008р. встановлено обов’язок відповідача сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: 23,0% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору-1) за період з 18.07.2008р. до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору-1; 46% річних за період з 20.03.2009р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

За змістом п.3.3. кредитного договору-1 розрахунок відсотків провадиться за період користування кредитними коштами з моменту видачі кредитних коштів до моменту повернення коштів позивачу. Розрахунок відсотків за день видачі провадиться як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок відсотків здійснюється виходячи із 365 днів за рік (366 днів у високосному році), у місяці –за календарем.

Нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами відбувається щомісячно. Відповідач має сплачувати відсотки в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний строк сплачуються відсотки, нараховані за використання кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно). Відповідач має сплачувати відсотки за останній звітний період (т.б. звітний період на який припадає строк повернення кредиту) не пізніше строку повернення кредиту, зазначеного у п.2.2. кредитного договору-1 (п.3.4. кредитного договору-1).

Позивачем зобов’язання за кредитним договором-1 виконано належним чином, шляхом здійснення видачі кредитних коштів в сумі 15000000,00грн. на визначених договором умовах, що підтверджується виписками по особовому рахунку за період з 20.03.2008р. по 22.01.2010р., що містяться в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті’ком»укладено кредитний договір №26v-01-07 від 24.10.2007р. (далі - кредитний договір-2).

Відповідно до предмету кредитного договору-2 (п.1.1), позивач зобов’язався надати відповідачу кредит в сумі 2 300000,00 доларів США, а відповідач - повернути отримані грошові кошти до 22.10.2010р. та сплатити за користування кредитом відсотки в розмірі 12,5% річних (а за користування кредитом з моменту, вказаному у пп. «б»п.3.1 кредитного договору-2 сплатити відсотки у підвищеному розмірі).

Згідно п.2.1. кредитного договору-2 позивач зобов’язався надати відповідачу кредит в строк з 24.10.2007р. по 31.10.2007р. за письмовою заявкою відповідача, за згодою позивача, шляхом перерахування грошових коштів з позичкового на поточний рахунок відповідача, якщо інше не передбачено в письмовій заявці.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2007р. відповідач звернувся до позивача із заявкою (вхідний №1115 від 24.10.2007р.) з проханням здійснити перерахування кредитних коштів у сумі 2300000,00 доларів США згідно кредитного договору №26v-01-07 від 24.10.2007р. на поточний рахунок відповідача.

На виконання умов кредитного договору-2, позивачем здійснено перерахування грошових коштів у сумі 2300000,00 доларів США на рахунок відповідача, що підтверджується меморіальним валютним ордером №2772857 від 24.10.2007р., розпорядженням про проведення операції від 24.10.2007р., випискою по особовому рахунку за період з 24.10.2007р. по 20.01.2010р.

Згідно п.3.1 кредитного договору-2 відповідач взяв на себе зобов’язання зі сплати відсотків за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: 12,5% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору 2) за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору 2; 18,75% річних за період з 23.10.2010р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 02.06.2008р. до кредитного договору-2 внесено зміни у п1.1. та п.3.1. відповідно до яких відповідач зобов’язувався сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: 14,0% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору-2) за період з дня укладання даної додаткової угоди №1 до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору-2; 28% річних за період з 23.10.2010р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Додатковою угодою №3 від 05.11.2008р. до кредитного договору-2 розмір відсоткових ставок за користування кредитом встановлений у валюті кредиту у розмірі: 17,0% річних (в розмірі, вказаному у п.1.1. кредитного договору-2) за період з дня укладання даної додаткової угоди №3 до строку повернення кредиту, вказаного у п.2.2 кредитного договору; 25,5% річних за період з 23.10.2010р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

За умовами п.3.3. кредитного договору-2 розрахунок відсотків провадиться за період користування кредитними коштами з моменту видачі кредитних коштів до моменту повернення коштів позивачу. Розрахунок відсотків за день видачі провадиться як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок відсотків здійснюється виходячи із 360 днів за рік, у місяці –за календарем. Відповідач має сплачувати відсотки за останній звітний період (т.б. звітний період на який припадає строк повернення кредиту) не пізніше строку повернення кредиту, зазначеного у п.2.2. кредитного договору-2.

Пункт 3.4. кредитного договору-2 передбачає, що нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами відбувається щомісячно. Відповідач має сплачувати відсотки в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний строк сплачуються відсотки, нараховані за використання кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Умовами кредитного договору-2 (п.6.1) передбачено право позивача достроково вимагати повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих відсотків по ним, неустойки у разі порушення відповідачем умов кредитного договору-2.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, аналогічну норму містить ст.193 ГК України.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

          Однак, відповідач належним чином договірних зобов’язань за кредитними договорами не виконав.

          Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором №К-47-2008 від 20.03.2008р. у останнього виникла перед позивачем заборгованість, яка станом на 18.01.2010р. становить 18374383,55 грн. сума та складає: 15000000,00 грн. - основний борг; 217397,26 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом ; 3156986,29 грн. - заборгованість за простроченими відсоткам за користування кредитом, що підтверджуються розрахунком позивача, випискою по особовому рахунку за період з 22.03.2008р. по 22.01.2010р.

          Погашення відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору-2 також здійснено відповідачем частково на 405886,11 доларів США, що підтверджується даними виписки по особовому рахунку за період з 24.10.2007р. по 20.01.2010р., яка міститься у матеріалах справи, загальна сума нарахованих відсотків за період з 24.10.2007р. по 18.01.2010р. становить 793627,81 доларів США.          

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором №26v-01-07 від 24.10.2007р. у останнього виникла перед позивачем заборгованість, яка станом на 18.01.2010р. становить 2687741,70 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ на 18.01.2010р. (8,0012) становить 21505158,89 грн., у тому числі: 2300 000,00 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ становить 18402 760,00 грн. –сума основного боргу; 387741,70 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ становить 3102398,89 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами, що підтверджуються розрахунком, випискою по особовому рахунку за період з 24.10.2007р. по 20.01.2010р., що містяться в матеріалах справи.

          Позивач звертався до відповідача з вимогами щодо виконання зобов’язань за кредитними договорами стосовно повернення кредитних коштів та спліті відсотків за користування кредитними коштами із застереженням про звернення стягнення на майно та задоволення кредиторських вимог за рахунок заставленого майна, але відповідач залишив вказані вимоги без розгляду, а зобов’язання –без виконання (листи-вимоги № 2396/1 від 02.03.2009р., №5452/1 від 27.07.2009р., №1725 від 27.01.2010р.).

Стаття 564 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 20.03.2008р. на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №К-47-2008 від 20.03.2008р. позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір №І-47-2008 (далі - іпотечний договір-1), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є., зареєстрований у реєстрі за № 759 за умовами якого відповідачем як іпотекодавцем, передано позивачу, як іпотекодержателю, в іпотеку нерухоме майно - нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4338,9 кв. м. та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 –«В».

Зазначені нежитлові приміщення придбані відповідачем на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тренд»(далі-третя особа), як продавцем та відповідачем, як покупцем, посвідченого Соколовим О.Є. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.03.2008р. за реєстровим №758, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 20.03.2008р. за реєстраційним номером 2772109 (п.2 іпотечного договору-1).

Також судом встановлено, пунктом 5.1. кредитного договору №26v-01-07 від 24.10.2007р. в редакції додаткової угоди №2 від 23.10.2008р. визначено, що забезпеченням виконання зобов’язань за цим договором є, зокрема, застава нежитлової нерухомості –будівля торгівельного центру «Сіті’ком», а саме: магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4335,4 кв. м. та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 (сім цілих дев’ять десятих) кв.м., які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 –«В».

23.10.2008р. між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір № 1282I/1008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є. та зареєстрований в реєстрі за № 2684 (далі - іпотечний договір-2) за умовами якого, відповідачем, як іпотекодавцем, передано позивачу, як іпотекодержателю, в наступну іпотеку нерухоме майно - нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4335,40 кв. м та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26– “В” (п. 1 іпотечного договору-2) на забезпечення зобов’язань за кредитним договором №26v-01-07 від 24.10.2007р. (п.3 іпотечного договору-2).

Предмет іпотеки належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого Соколовим О.Є. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.03.2008р. за реєстровим №758, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 20.03.2008р. за реєстраційним номером 2772109; право власності зареєстроване Колективним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»31.03.2008р., за реєстраційним номером РПВН 16391224, про що записано у реєстрову книгу номер 9, номер запису 1359, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18314557 (п.2 іпотечного договору-2), що підтверджується матеріалами справи.

          За даними витягів від 25.01.2010р. з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що містяться у матеріалах справи, іпотечний договір №І-47-2008 від 20.03.2008р.та іпотечний договір № 1282I/1008 від 23.10.2008р. є підставою обтяження нерухомого майна: нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4338,9 кв. м. та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 –«В», власником та іпотекодавцем якого є відповідач, а іпотекодержателем –позивач.

Умовами іпотечних договорів 1,2 передбачено право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання забезпечених іпотекою зобов’язань, при цьому звернення стягнення здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору (п.п.10,11 іпотечного договору-1, п.п.7.4., 9 іпотечного договору-2).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 564 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека –це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ст.35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Отже, до позивача перейшло право власності на предмет іпотеки в силу положень ст. ст. 35, 37 Закону України «Про іпотеку», договорів іпотеки у зв’язку із порушенням відповідачем умов кредитних договорів.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

За незалежною оцінкою суб’єкта оціночної діяльності, що міститься в матеріалах справи, вартість предмета оцінки становить 27650000,00 грн.

Оскільки відповідач не визнає права власності позивач та правомірність його набуття щодо нерухомого майна: нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4338,9 кв. м. та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 –«В», позивач звернувся із позовом про визнання права власності на вказане майно та задоволення у такій спосіб забезпечених іпотекою вимог на суму 27650302,35 грн., а саме: сума основного боргу за кредитним договором №К-47-2008 від 20.03.2008р. в розмірі 18374383,55 грн. (іпотечний договір №І-47-2008 від 20.03.2008р.); кредитним договором №26v-01-07 від 24.10.2007р. на загальну суму: 9379997,73 грн. , а саме: 6277598,84 грн. –тіло кредиту, 3102398,89 грн. - відсотків за користування кредитними коштами (іпотечний договір № 1282I/1008 від 23.10.2008 року).

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4338,9 кв. м та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 В та визнати за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит»право власності на нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4338,9 кв. м та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 В; стягнути на рахунок позивача суму сплаченого державного мита в розмірі 25585,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з пунктом 30 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року відповідно до частини першої статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

          Якщо в рішенні господарського суду йдеться виключно про визнання права власності і не зазначається про виконання певних дій (передачу майна, видачу документів, що посвідчують відповідне право, тощо), то наказ на виконання такого рішення не видається.

          На підставі матеріалів справи, викладеного вище та керуючись статтями 22, 27, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4338,9 кв. м та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 В та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті'Ком", юридична адреса: вул. Червоноармійська, 81, м. Київ, 03150; поштова адреса: вул. Виборзька, 16/15, м. Київ, 03056; вул. Академіка Павлова, 82, м. Харків, 61038 (код ЄДРПОУ 33104061).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Артема, 60, м. Київ, 04050 в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Щорса, 31, м. Київ, 01133; поштова адреса представника: вул. Старонаводницька, 4, кв. 84, м. Київ, 01015 (код ЄДРПОУ 25745867) право власності на нежитлові будівлі –магазин непродовольчих товарів, літера Б-2, загальною площею 4338,9 кв. м та теплогенераторна, літера Г-1, загальною площею 7,9 кв.м, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 26 В та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті'Ком", юридична адреса: вул. Червоноармійська, 81, м. Київ, 03150; поштова адреса: вул. Виборзька, 16/15, м. Київ, 03056; вул. Академіка Павлова, 82, м. Харків, 61038 (код ЄДРПОУ 33104061).

          4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті'Ком", юридична адреса: вул. Червоноармійська, 81, м. Київ, 03150; поштова адреса: вул. Виборзька, 16/15, м. Київ, 03056; вул. Академіка Павлова, 82, м. Харків, 61038 (код ЄДРПОУ 33104061) на користь Публічного акціонерного товариством «Банк «Фінанси та Кредит», вул. Артема, 60, м. Київ, 04050 в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Щорса, 31, м. Київ, 01133; поштова адреса представника: вул. Старонаводницька, 4, кв. 84, м. Київ, 01015 (код ЄДРПОУ 25745867) суму сплаченого державного мита в розмірі 25585,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                          Іваницький О.Т.