Ухвала суду № 101412959, 25.11.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.11.2021 Єдиний унікальний номер 205/10279/21

Провадження № 2/205/1937/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 12021041690001114 від 24.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24 листопада 2021 року засобами поштового зв`язку Нова Пошта до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська направлене вищевказане клопотання слідчого, яке надійшло до суду 25 листопада 2021 року.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 24.11.2021 року до чергової частини ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 24.11.2021 року приблизно о 00:25 год. до ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що ОСОБА_5 , таємно проник на територію підприємства ТОВ «ЗаппорожСпецСплав», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Миколи Хвильового, 129А, де здійснила замах на викрадення чужого майна.

За цим фактом 24.11.2021 року розпочато кримінальне провадження за № 12021041690001114, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

24.11.2021 року під час проведення огляду за адресою: вул. Миколи Хвильового, 129А у м. Дніпрі, було виявлено та вилучено: - автомобіль ВАЗ 21074, зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; - майно ТОВ «ЗаппорожСпецСплав», ферросилікомарганець; - ключ запалення з брилком чорного кольору від автомобіля ВАЗ 21074;

Згідно матеріалів досудового розслідування вбачається, що всі вищезазначені речі мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що речі вилучені під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 , можуть мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні слідчий просив накласти арешт на вказані предмети.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що таке клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з таких підстав.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частинами 1 та 2 статті 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу тавідповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні відомості повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами цього кримінального провадження.

Так, слідча у клопотанні посилається на ч. 2 ст. 170 КПК України, що метою арешту в цьому випадку є збереження речових доказів, однак, в матеріалах провадженян відсутня постанова слідчого про визнання речовими доказів.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, які підтверджують право власності на автомобіль, що належить арештувати, однак відповідно до діючого законодавства, якщо документи, які підтверджують право власності на майно, не можуть бути зазначені у клопотанні та надані щодо майна, право власності на яке неможливо підтвердити документально, то відповідну неможливість має бути обґрунтовано у клопотанні.

Також відсутні відомості про те, що влдчим вчинялись дії по встановленню відомостей щодо власника рухомого майна.

Також у матеріалах кримінального провадження відсутні підтвердження, що слідчого СВ відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 включено в групу слідчих у цьому кримінальному провадженні, та прокурора ОСОБА_3 включено до групи прокурорів, оскільки витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів відповідно до правової практики Верховного Суду (справа № 761/28347/15-к від 09.09.2020 року).

Відповідно до ч. 3 ст.172КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи вищезазначене, клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, а тому вважаю, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 170-172, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 12021041690001114 від 24.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - повернути прокурору ОСОБА_3 для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків, встановивши строк для такого усунення - сімдесят дві години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

.