Ухвала суду № 101412867, 26.11.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8518/19

№ провадження 2/208/333/21

УХВАЛА

Іменем України

26 листопада 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді – Івченко Т.П.,

Секретар судового засідання – Задьора В.І.,

Позивача – ОСОБА_1 ,

Представника позивача – адвоката Шамети І.В.,

Відповідача – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – адвокат Швець М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області заяву про уточнення позовних вимог заявлених за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «про визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння», викладену у формі клопотання сторони позивача про поновлення строку для долучення приєднання доказів, -

встановив:

У грудні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння», заявив позовні вимоги:

- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на частину домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 26 грудня 2019 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння», в порядку загального судового розгляду.

На час звернення із позовом, як встановлено згідно до позовної заяви та доданих до неї документів, відповідач ОСОБА_2 набула право власності на 1/3 частину домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , на підставі Договору дарування частини домоволодіння, укладеного 19 червня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинськго міського нотаріального округу Дербіною Р.С., зареєстрованого в реєстрі за № 602 (а.с. 30).

За зазначеним договором дарування, 1/3 частина домоволодіння, яка набута ОСОБА_2 складається із 1/3 частини домоволодіння за номером АДРЕСА_2 , А1 жилий будинок дере.глиномазан. житловою площею 35,0 кв.м, А1-1 жилий будинок шл.блок житловою площею 25,8 кв.м., В1 жилий будинок шл.блок житловою площею 41,4 кв.м, Ж1 сарай цегла, З1 душ цегла, К1 вбиральня дощаті, М1 вбиральня дощаті, О1 сарай цегла, П1 навіс, Ті погріб земляний, № 1-6,8,11 огорожа, № 7,9 водопроводи, № 10, 12 зливні ями І, ІІ тротуари (а.с. 30).

Ухвалою від 01 грудня 2020 року закрито підготовче провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння», призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 26 листопада 2021 року, під час судового розгляду справи по суті, на стадії після завершення з`ясування позиції сторін, дослідження всіх зібраних доказів, з`ясувань всіх істотних обставин, стороною позивача подано клопотання викладене у формі «про поновлення строку для долучення приєднання доказів», згідно до прохальної частини якого, посилаючись на те що станом на 20 серпня 2019 року ухвалене Рішення Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 208/858/19 яким виділено із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 1/3 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі приватної власності, заявлено:

-Поновити строк на подання доказів по справі;

-Приєднати та врхувати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 житловий будинок розмір частки 1/1, який розташовується за адресою АДРЕСА_3 ;

-Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 .

Як вбачається із заявленої для долучення в якості доказів витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, - право власності ОСОБА_2 на житловий будинок В-1 загальною площею 63,5 кв.м. житловою площею 41,1 кв.м., прибудову літ. В-1, тамбур літ. В1-1, вхід у підвал літ. В2-1, підвал літ. п/д, ганок, козирок, гараж літ О-1, сауна літ. Ж-1, навіс літ Ц-1, водопровід № 7, ворота з хвірткою № 8, огорожа № 9, тротуар ІІ, на підставі Рішення суду № 208/858/19 виданого 20 серпня 2019 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, зареєстровано як цілий окремий об`єкт нерухомого майна, частка у праві власності на який за відповідачем відповідає цілій частці, 16 січня 2020 року, номер запису про право влансості 35130027.

Суд враховує приписи ч. 3 ст. 364 ЦК України, згідно до якої набуття права власності на виділене майно, підлягає державній реєстрації.

Згідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України визначено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, судом встановлено що станом на 16 січня 2020 року, право спільної часткової власності ОСОБА_2 , у розмірі частки що становить 1/3 на домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , припинено, та нею набуто право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна житловий будинок В-1 загальною площею 63,5 кв.м.; житловою площею 41,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 .

Таким чином, станом на 16 січня 2020 року, змінено правовий режим об`єкту нерухомого майна - домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , з підстав припинення правового режиму – спільної часткової власності, та виникнення права власності у відповідача на самостійний об`єкт нерухомого майна житловий будинок В-1 загальною площею 63,5 кв.м.; житловою площею 41,1 кв.м., квартира АДРЕСА_4 .

Таким чином, позивачем станом на 26 листопада 2021 року, фактично заявлено питання про прийняття уточнення позовних вимог, їх обґрунтувань в порівнянні з позовними вимогами викладеними у позовній заяві на час відкриття провадження по справі, яка ґрунтувалась на тому, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , є спільною частковою власністю, а належна частка відповідачу, позивачем визначалась як 1/3 частина від домоволодіння у виді квартири АДРЕСА_4 ; в той же час як на час звернення із клопотанням, заявлено щодо підтримання позовних вимог щодо об`єкт права власності – нерухомість, як єдиної частки у праві власності відповідача, що фактично є різними об`єктами права, так як право власності на часту у праві спільної часткової власності та на об`єкт нерухомості вцілому не є тотожними за своїм статусом та поняттям.

Крім того, про наявність заявленого судового рішення від 20 серпня 2020 року у справі № 208/858/19 сторона позивача була обізнана станом на 03 люте 2020 року, при поданні стороною відповідача відзиву на позов, де додатком до відзиву є копія зазначеного судового рішення (т. 1 а.с. 208-210).

Після подання як доказу на підтвердження своєї позиції відповідачем копії судового рішення від 20 серпня 2020 року у справі № 208/858/19, сторона позивача не змінила підстави та обґрунтування своїх позовних вимог, в тому числі і на час закриття підготовчого провадження, а саме станом на 01 грудня 2020 року, залишив позовні вимоги у редакції та змісті викладені позивачем на час звернення із позовом, станом на грудень 2019 року.

Таким чином, сторона позивача будучи вільна у вчиненні (або не вчинені) певних процесуальних дій, направлених на підготовку справи до судового розгляду, будучи обізнана належним чином про докази долучені стороною позивача, будь-який процесуальних дій щодо викладення позовних вимог у новій редакції не вчинювала, та заявила дане клопотання лише станом на 26 листопада 2021 року, під час знаходження розгляду справи фактично на стадії завершення судового розгляду, після дослідження судом всіх доказів, з`ясувань позицій сторін, розгляду заяв та клопотань, з`ясувань всіх істотних обставин по заявленому спору, з врахуванням фактичної обізнаності сторони позивача про існуючі обставини ще станом на час подання стороною відповідача відзиву, а саме на 03 люте 2020 року, тобто до закриття підготовчого провадження.

Таким чином, сторона позивача, фактично шляхом звернення із даним клопотанням 26 листопада 2021 року, виклала позовні вимоги у новій редакції, з інших підстав та обґрунтувань, фактично змінив предмет і підстави позову, в порівнянні між позовом, його предмету та підставами які існували та підтримані позивачем, який здійснював захист своїх прав та інтересів під час провадження у справі за участі професійного адвоката, як на час відкриття провадження у справі, так і на час закриття підготовчого провадження, так і на час розгляду справи по суті, залишив позовні вимоги в редакції на час звернення із позовом та відкриття провадження, без змін.

Як наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

-подання іншого (ще одного) позову;

-збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

-об`єднання позовних вимог;

-зміну предмета або підстав позову.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

За приписами частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена.

Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Так, згідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України , Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Ч. 6 ст. 185 ЦПК України - Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

У відповідності до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ч. 6 ст. 185, ст. 258 ЦПК України, суд –

постановив:

Заяву про уточнення позовних вимог заявлених за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «про визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння», викладену у формі клопотання сторони позивача про поновлення строку для долучення приєднання доказів, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу право на звернення із позовом в порядку ЦПК України, на загальних підставах.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складений 26 листопада 2021 року.

Суддя Івченко Т. П.