Ухвала суду № 101412747, 23.11.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1208/18

№ провадження 6/208/232/21

УХВАЛА

Іменем України

23 листопада 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: Головуючого, судді – Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого документу по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.10.2018 року задоволено позовні вимоги позивача частково.

Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначено, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 208/1208/18 від 11.10.2018 було задоволено позов частково.

18.05.2019 р. АТ КБ «Приватбанк» були направлені виконавчі листи для відкриття виконавчого провадження, 22.05.2019 р. відкрито виконавче провадження № 59176606, а 28.08.2019 р. винесено постанова про повернення виконавчого листа стягувачу, але стягувач виконавчий лист не отримав.

У зв`язку з ненадходженням виконавчого листа до стягувача, рішення суду не виконано, заборгованість не стягнута.

Сторони в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про задоволення заяви виходячи з наступного.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.10.2018 року задоволено позовні вимоги позивача частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, п/р № НОМЕР_2 :

- 1 400 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. – заборгованість за кредитом;

- 36 662 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 16 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1 400 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. – заборгованість за пенею;

- 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Усього: 41 224 (сорок одна тисяча двісті двадцять чотири) грн. 16 коп.

З 18.05.2019 р. по 28.08.2019 р. виконавчий лист перебував на виконанні, та повернуто стягувачу.

Вирішуючи питання про видачу дублікату виконавчого листа, суд виходить з таких обставин.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, відповідно до §§ 51-53 рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Згідно з п.п. 17.4 п.п. 17 п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Судом встановлено, щоз 18.05.2019 р. по 28.08.2019 р. виконавчий лист перебував на виконанні, та повернуто стягувачу. Станом на 22.10.2021 р. виконавчий лист № 208/1208/18 повторно на адресу Заводського ВДВС у місті Кам`янське не надходив та на виконанні не перебував, що відповідно до довідки від 22.10.2021 р. № 3/34477 Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Заводський ВДС у місті Кам`янське, Кам`янського району Дніпропетровської області.

Встановивши, що рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.10.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за договором кредиту та судового збору в сумі 41 224 грн. 16 коп. не виконано, видані судом на підставі цього рішення виконавчі листи на виконанні не перебувають, заборгованість боржником не погашена, а оригінал виконавчих листів втрачено, суд дійшов висновку про наявність підстав для видачі дублікатів виконавчих листа.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що оригінал виконавчого листа втрачений та строк пред`явлення його до виконання не закінчився, тому суд вважає необхідним видати дублікати виконавчого листа.

Керуючись ст.ст.260, 263, 433 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого документу по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Видати дублікати виконавчих листів на підставі заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по цивільній справі № 208/1208/18 від 11.10.2018 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складеного повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Похваліта С. М.