Ухвала суду № 101412300, 21.11.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9854/21

Провадження №1-кс/932/4897/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Кондрашов І.А., за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А., прокурора Чернявського Є.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Борноволокова В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Половцевої О.Ю., за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Талдикіним О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, із середньою освітою, працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищевказане клопотання, яке розподілено для розгляду слідчому судді Кондрашову І.А. Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні слідчого відділення Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінального провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021041030001472 від 18.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.11.2020 року приблизно о 18 год 40 хв, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перебували у громадському місці, а саме у кафе «Бухта моряка», яке розташоване у підвальному приміщенні будинку № 88 по пр. Дмитра Яворницького у м. Дніпро, де в них виник конфлікт з невстановлених у ході досудового розслідування причин. Після чого, в останніх раптово виник злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому групою осіб, із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Маючи прямий умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, під час словесного конфлікту, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що вони знаходяться у громадському місці, де присутні сторонні особи, а саме - офіціанти закладу кафе «Бухта моряка»: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також відвідувачі закладу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , розпочали перепалку, у ході якої вступили у бійку.

Далі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , діючи умисно, знаходячись у громадському місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з хуліганських спонукань та виявляючи особливу зухвалість, усвідомлюючи значення своїх дій та їх суспільно небезпечний характер, керуючи ними у повному обсязі та бажаючи діяти саме таким чином, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, грубо порушуючи громадський порядок групою осіб, з мотивів явної неповаги до суспільства, у цей момент, тобто 18.11.2021 приблизно об 18 год 40 хв, продовжили битися та голосно кричати, при цьому хтось з вищевказаних осіб, однак хто саме у ході досудового розслідування не встановлено, спрямували заздалегідь заготовлену зброю та здійснили не менше трьох хаотичних пострілів. При цьому, персонал закладу, а саме - офіціанти ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у результаті хуліганських дій з боку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перебуваючи у стані емоційного потрясіння, заховались в господарчому приміщенні. Так, ОСОБА_10 було спричинено тілесні ушкодження, відповідно до довідки з КНП «Міська клінічна лікарня № 16»ДМР», у вигляді струсу головного мозку, забою м`яких тканин голови, перелому кісток носу. Крім того, у результаті хаотичної стрілянини, клієнтові закладу ОСОБА_12 було спричинено тілесні ушкодження, відповідно до довідки з КНП «Міська клінічна лікарня № 16»ДМР», забито-ссадини рани шиї, лівого плеча та лівого стегна.

Також, у результаті вчинення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було зупинено нормальне функціонування закладу «Бухта моряка», яке розташоване у підвальному приміщенні будинку № 88 по пр. Дмитра Яворницького у м. Дніпро.

Дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 296 КК України.

18.11.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

19.11.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 296 КК України.

Сторона обвинувачення, посилаючись на доводи клопотання, вважає, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні підозру не визнав та пояснив, що працює в таксі «Болт», та приїхав до закладу забрати клієнта, тому до порушення громадського порядку в кафе не причетний. Просить застосувати до нього домашній арешт як альтернативний запобіжний захід.

Захисник вказував на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як встановлено ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог, викладених у ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 ст. 5. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 ст. 5 Конвенції. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Обґрунтованість підозри також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

З наданих слідчому судді матеріалів убачається, що в провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження за фактом грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому групою осіб, із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, в закладі громадського харчування « Бухта моряка » за адресою: м. Дніпро, пр-кт Дмитра Яворницького, буд. 88 .

Орган досудового розслідування вважає, що до вчинення цього злочину може бути причетний гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого правопорушення та наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя враховує, що підозрюваний перебував у закладі - кафе «Бухта Моряка» 18.11.2021 року у період часу з 18 год. 40 хв. та до моменту затримання. Підозрюваний знайомий із частиною осіб, що перебували в закладі, та ймовірно разом з ними міг вчинити хуліганські дії.

Слідчий суддя до пояснень підозрюваного, що він взагалі не причетний до цього конфлікту та не вчиняв хуліганський дій, відноситься критично, оскільки в закладі перебувала обмежена кількість осіб, і наявність конфлікту між двома компаніями може свідчити, що в порушенні громадського порядку приймали майже всі учасники. Водночас слідчим суддею враховано локацію, де було затримано підозрюваного. Так, всіх підозрюваних затримували переважно на сходах та в під`їзді будинку, а також в окремому приміщенні, яке було закрито зсередини, тобто учасники намагались покинути заклад, сховавшись в цьому приміщенні. Інші працівники закладу, що не причетні до події, перебували у центральному залі. Тобто пояснення підозрюваного, що він не причетний до події, слідчий суддя не приймає.

Разом з цим, згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_13 , в приміщенні кафе знаходилось щонайменше 5 чоловіків, троє з яких кавказької зовнішності. Вищевказані чоловіки зайшли у VIP кімнату. В подальшому коли у приміщення VIP кімнати зайшли ці чоловіки, до кафе зайшло ще приблизно 4-5 чоловік, тобто загалом в закладі було не більше 10 осіб. Частина осіб перебувала за столиками в головному залі, інша частина - в окремій кімнаті. Через деякий час між цими особами почалась сварка та бійка, в ході якої пролунали постріли та було поранено потерпілого ОСОБА_12 , який втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_13 вказує конкретно на ОСОБА_1 як особу, яка брала участь в порушенні громадського порядку, тобто разом з іншими особами влаштувала бійку та приймала участь у заворушеннях. Так, згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, свідок ОСОБА_13 впізнала особу № 2, тобто ОСОБА_1 .

Підозра ОСОБА_1 підтверджується також й іншими доказами в сукупності, зокрема, протоколами допитів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протоколом обшуку від 18.11.2021 року та протоколом затримання.

У рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний не причетний до цього кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Показання свідків та інші докази, які здобуті органом досудового розслідування, узгоджуються між собою та підтверджують обставини, на які посилається сторона обвинувачення. При цьому докази повинні бути такого ступеню, щоб переконати незацікавленого спостерігача в тому, що конкретна особа могла вчинити той або інший злочин. Таке переконання є у слідчого судді, і цього достатньо для застосування запобіжного заходу.

З урахуванням встановлених під час розгляду даного клопотання обставин та оцінивши докази, які були досліджені в судовому засіданні, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 може бути причетним до цього злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри за ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення віднесено до категорії тяжких злочинів.

З приводу ризиків, на які посилається прокурор, виходжу з наступного.

На існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, і розуміючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинене кримінальне діяння, вагомість наявних доказів, може вчиняти спроби переховування від досудового розслідування та суду.

Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

Слідчим суддею взято до уваги, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, і хоча це не може бути єдиною підставою для застосування виняткового запобіжного заходу, вважаю, що такий ризик як можливість переховування від органу досудового розслідування, є доведеним. Так, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (рішення ЄСПЛ «Сулаоя проти Естонії»). При цьому, ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного особою під вартою (п. 64 рішення ЄСПЛ «Ноймайстер проти Австрії»).

Слідчим суддею враховано особу підозрюваного, характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, наявність вагомих доказів у вчиненні даного злочину. Вважаю, що ризик переховування підозрюваного від слідства з метою уникнути відповідальності, доведений.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є також доведеним, оскільки підозрюваний може впливати на свідків, потерпілого з метою змінити ними свої показання.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України доведений, оскільки підозрюваний має судимість, однак висновків не зробив та продовжує кримінальне життя, тому схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень.

Для унеможливлення реалізації вказаних ризиків, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя розглянув можливість застосування альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, проте ураховуючи особу підозрюваного, тяжкість покарання та вагомість наявних доказів про вчинення ним даного злочину, застосування інших альтернативних заходів не є виправданим. Незважаючи на те, що підозрюваний має на утриманні дітей, проте судимий, не має стабільного заробітку, тому слідчий суддя не вважає можливим застосувати до нього інший запобіжний захід, аніж тримання під вартою.

За положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки в матеріалах клопотання відсутні достатні дані про те, що ОСОБА_1 погрожував застосуванням насильства, слідчий суддя не може не визначити підозрюваному заставу, тим більше, що ч. 3 ст. 183 КПК України покладає на слідчого суддю такий обов`язок. Тому вважаю можливим визначити підозрюваному заставу у максимальному розмірі для тяжкого злочину, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Половцевої О.Ю., за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Талдикіним О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 190 320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень, 00 коп.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної судом суми застави, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_1 покласти такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду.

4) не спілкуватися зі свідками по даному кримінальному провадженню, окрім випадків проведення необхідних слідчих дій.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі якщо він не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього даною ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Строк дії ухвали до 16.01.2022 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ