Ухвала суду № 101411140, 25.11.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3934/16-ц

Провадження № 4-с/524/38/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого судді Кривич Ж.О.,

за участю секретаря судового засідання Швець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л.,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л., просить суд визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. та зобов`язати його зняти арешт з коштів на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначила, що приватним виконавцем накладено арешт на картковий рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», на який вона отримує соціальні виплати, а саме грошову допомогу при народженні дитини.

Скаржик просила суд розглянути справу без її участі (заява від 23.11.2021 року).

Приватний виконавець надав суду відзив, відповідно до якого, просить відмовити у задоволенні скарги, просить розглядати справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебуває виконавче провадження №64293929 з примусового виконання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука №524/3934/16 від 24.11.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості в розмірі 18025,71 доларів США та 483053,51 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15.06.2020 року у справі №524/3934/16 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» замінено на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».

27.01.2021 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та у порядку статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, яка вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , яка згідно рекомендованого повідомлення вручена ОСОБА_1 02.02.2021 року.

30.07.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №64293929, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в тому числі і на р/р НОМЕР_1 .

Відповідно до п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

Згідно ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Верховним Судом в постанові від 08.07.2020р. у справі №915/1000/18 наголошено про наступне « Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зважаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено».

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

При цьому саме банк, який виконує відповідну постановувиконавця про арешт коштів боржника відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому

вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено

накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення

коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для

зняття виконавцем арешту з цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в іншій своїйпостанові від 08 жовтня 2020 року у справі №755/14912/19.

Таким чином, дії приватного виконавця щодо накладення арешту на кошти на виявлених рахунках боржника є правомірними та не порушують жодні приписи чинного законодавства, а про спеціальний режим використання відповідного розрахункового рахунку мав повідомити виконавця саме банк, якому на виконання було направлено постанову про арешт коштів боржника від 30.07.2021 р. ВП №64293929, та повернути її без виконання в частині накладення арешту на кошти, що містяться на такому рахунку, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення

арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку НОМЕР_2 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Крім того Верховним Судом в постанові від 03 лютого 2021 року у справі №756/1927/16-ц наголошено, що кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі №6-535цс15.

За таких обставин, рахунок НОМЕР_2 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, оскільки кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

09.08.2021 року на адресу ОСОБА_1 направлено рекомендованим з повідомленням про вручення поштовим відправленням відповідь приватного виконавця за вих. №16555 від 09.08.2021 року на заяву боржниці щодо зняття арешту з коштів від 02.08.2021 року.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.447-453 ЦПК України, суд

П О СТ А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Жанна КРИВИЧ