Рішення № 101410454, 22.11.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

22.11.2021 227/1546/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Добропільської міської ради, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

15 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільської міської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровське Донецької області померла його мати - ОСОБА_2 . ОСОБА_1 має бажання прийняти спадщину після смерті матері, яка складається з неотриманнях матір`ю за життя пенсійних виплат, які нараховувались Добропільським об`єднаним управління Пенсійного фонду України. Інших претендентів на спадщину, окрім позивача, немає. Причини пропуску строку для прийняття спадщини позивач вважає поважними, оскільки після смерті матері він був вимушений доглядати батька, який тяжко хворів та потребував цілодобового догляду в м. Кіровське Донецької області. Такий стан речей не давав йому можливості покинути місце проживання на тривалий час для поїздки і вирішення формальних питань. З 06 березня 2018 року позивач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа. Через складні умови проживання, постійний догляд за хворим батьком позивач фактично не міг думати про формальності щодо оформлення спадщини за померлою матір`ю, крім того не здогадувався про існуючи строки для подання заяви про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, після чого ОСОБА_1 почав займатися оформленням спадщини та дізнався, що пропустив строк звернення із заявою про спадкування після померлої матері. Починаючи з 12 березня 2020 року до усіх проблем додався ще й «коронавірус». Позивач зазначає, що всі ці обставини призвели до пропущення ним строку для прийняття спадщини. Просив суд визначити йому додатковий строк (три місяці з дати винесення рішення) для прийняття спадщини, що залишилась після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до розпорядження Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2021 року № 175, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ (підстава: закінчення п`ятирічного строку призначення на посаду судді Левченко А.М. 31.07.2021 року), відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №227/1546/21, за підсумками якого головуючим суддею по справі призначено Любчик В.М.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.09.2021 року по справі було замінено третю особу Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі у зв`язку з пандемією і реабілітацією після лікування двостороннього запалення легенів. Просив суд задовольнити позов про надання додаткового строку для прийняття спадщини та зазначив, що догляд за хворим батьком не дав йому змоги своєчасно оформити спадщину після померлої матері.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але в матеріалах справи мається його заява про розгляд справи без участі представника Добропільської міської ради.

Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, належним чином повідомлявся про місце, день та час розгляду справи, причини неявки суду не відомі. Ніяких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 23.12.2016 року Вишогородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управляння юстиції у Київській області, актовий запис №331, підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кіровське Донецької області, у віці 91 років померла ОСОБА_2 (а.с.7).

Учасниками справи не заперечувався той факт, що ОСОБА_2 є рідною матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що також вбачається з копії свідоцтва про народження останнього, серії НОМЕР_2 , актовий запис №9 від 20.10.1952 року (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все її майно.

Копією паспорта позивача серії НОМЕР_3 , виданого 03.03.1999 року Кіровським МВ УМВС України в Донецькій області підтверджується, що ОСОБА_1 на момент смерті своєї матері ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5, 6).

Постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» (із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР № 1466-VIII від 14.07.2016, ВВР, 2016, № 32, ст.561) вбачається, що місто Кіровське Донецької області було перейменовано на місто Хрестівка.

Розпорядженням КМУ № 1085 від 07.11.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. № 79-р) місто Хрестівка Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до довідки №2832 від 06.03.2018 року, про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).

Судом також встановлено, що після смерті матері позивач із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не звертався. Позивачем не надано суду відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.

Крім того на адресу суду надійшов лист від завідуючої Другої добропільської державної нотаріальної контори Гусєвої О.В. №215/01-16 від 01.06.2021 року, яким підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не відкрита (а.с.41).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 64968843 від 01.06.2021 року підтверджується відсутність інформації щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.42).

Також 21.05.2021 року на адресу суду від первісної третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовної заяви, оскільки строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, останній пропустив з неповажних причин, крім того позивач фактично не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та не надав нотаріальну поставну про відмову про прийняття спадщини, у зв`язку з пропуском строку, чим порушив порядок отримання спадщини (а.с.25-27).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Питання щодо місця відкриття спадщини врегульовано статтею 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статтею 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до вказаних норм, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Матеріалами справи підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_2 мешкала та була зареєстрована в місті Кіровське (перейменовано на м. Хрестівка) Донецької області.

Доказів, які б свідчили про те, що спадкоємець на момент смерті мешкав в іншому місці суду надано не було.

Також судом не встановлено доказів, які б свідчили про те, що позивач звертався до будь-якої нотаріальної контори на підконтрольній території України з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері.

Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Досліджені судом докази свідчать про те, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є останнє місце проживання спадкодавця, а саме м. Кіровське (м. Хрестівка), тобто місце її реєстрації, оскільки іншого в судовому засіданні не доведено.

Також з наданих суду позивачем матеріалів не вбачається відомостей про те, що останній після смерті своєї матері звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

В судовому засіданні також було встановлено, що місце реєстрації позивача співпадає з місцем проживання та реєстрації спадкодавця.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач, як спадкоємець першої черги, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є таким, що прийняв спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України.

Враховуючи, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є м. Кіровське (м. Хрестівка), позивач, відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», мав можливість звернутися до любого з нотаріусів на території підконтрольній Україні з заявою про волевиявлення щодо спадкового майна, але цього не зробив.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Інформацією зі Спадкового реєстру підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась (а.с.42).

За вказаних обставин вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні не доведено, що позивач звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того слід зазначити, що позовні вимоги позивача не можуть бути задоволенні також у зв`язку з їх пред`явленням до неналежного відповідача виходячи з такого.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові.

Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З наданої, Головним Управлінням ПФУ України в Донецькій області, довідки вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровське (а.с.78, 79), що додатково підтверджує місце відкриття спадщини в м. Кіровське (м. Хрестівка).

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про те, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкоємця, а саме м. Кіровське (м. Хрестівка), то територіальна громада в особі Добропільської міської ради не є належним відповідачем у даній справі, оскільки належним відповідачем у справі, за встановлених в судовому засіданні обставин, є територіальна громада м. Хрестівка в особі Хрестівської міської ради.

В свою чергу позивач ОСОБА_1 не звертався до суду з клопотанням про заміну або залучення належного відповідача, таким правом не скористався, інших клопотань та заяв на адресу суду не надходило.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими, а тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Добропільської міської ради, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя В.М. Любчик

22.11.2021