Рішення № 101409298, 22.11.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/4365/21

Номер провадження 2/333/3091/21

РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Стоматова Е.Г., за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (пр.. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2021 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява від адвоката Ієговської А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якій просить суд: стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» на користь ОСОБА_1 25 038 гривень страхового відшкодування, за спричинену моральну шкоду, що належить дружині загиблого; на користь ОСОБА_2 25 038 гривень страхового відшкодування, за спричинену моральну шкоду, що належить дочці загиблого та 150 228 гривень страхового відшкодування шкоди спричиненою втратою годувальника, що належить дочці загиблого, яка на момент смерті годувальника була неповнолітньою.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивачів зазначила, що 02 серпня 2019 року приблизно о 19:00 годині, водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, керуючи автомобілем «HYUNDAI TUCSON» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по автодорозі «Харків-Сімферополь» зі сторони вул. Партизанської в напрямку вул. Космічної в м. Запоріжжя, на перехресті з вул. Технікомівською допустив зіткнення з квадроциклом «FORTE» без реєстраційного номера, під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 Внаслідок ДТП пасажир квадрацикла - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

ОСОБА_1 є дружиною загиблого, Позивачу 1 спричинена значна та непоправна шкода, яка проявила,у моральній шкоді у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 є донькою загиблого (на момент дорожньо-транспортної пригоди була неповнолітньою), Позивачу 2 спричинена значна та непоправна шкода, яка проявилася у моральній шкоді та шкоді пов`язаній з втратою годувальника ОСОБА_5 ..

Станом на дату настання ДТП, відповідальність водія «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 за спричинену шкоду майну, здоров`ю та/або

життю третіх осіб, була застрахована у Відповідача за договором обов`язкового страхування

цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ

9394105, який діяв на момент настання ДТП станом на 02.08.2019 року.

За фактом настання даної ДТП було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудові розслідувань за №12019080000000354 та розпочате досудове розслідування.

16.12.2020 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя було винесено вирок і справі №333/383/20 (провадження 1-кп/333/330/20), яким водія ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

На досудовому розслідуванні та в судовому засіданні позов до страхової компанії про стягнення за спричинену моральну шкоду та за спричинену шкоду, втратою годувальника не заявлявся.

Позивач вирішив спочатку у досудовому порядку спробувати отримати належне йому страхове відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену шкоду.

Відповідно до вимог ст. 33, ст. 35 Закону №1961-IV представниками за довіреністю 09.10.2019 року було надано ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" ( Далі - ПАТ "СГ "ТАС" (ПРИВАТНЕ)) повідомлення про ДТП та заяви на виплату страхового відшкодування з усіма необхідними документами

Серед заявлених Позивачем 1 та Позивачем 2 до відшкодування вимог, містились: - відшкодування за спричинену моральну шкоди у розмірі 25 038,00 грн. ( Ѕ частка страхового відшкодування відповідно до п 27.3. ст.27 Закону №1961-IV - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку); відшкодування за спричинену моральну шкоду у розмірі 25038,00 грн. ( Ѕ частка страхового відшкодування відповідно до п 27.3. ст.27 Закону №1961-IV - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку); відшкодування спричиненої шкоди пов`язаної з втратою годувальника у розмірі 150 228, 00 грн. (відповідно до п. 27.2 ст.27 Закону № - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку)

В листі №14120 від 17 жовтня 2019 року Відповідач повідомив представника Позивача про те, що надані документи стосовно дорожньо-транспортної пригоди розглянуті, та страховик призупиняє розгляд справи, тому що не може прийняти рішення по справі, оскільки не має документального підтвердження того, що по справі завершене кримінальне провадження, також страховику не відомо щодо набрання рішенням у такій справі законної сили.

05.02.2021 року представником Позивача за довіреністю заявою про долучення документів на виплату страхового відшкодування було додано завірену Комунарським районним судом м. Запоріжжя копію вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2020 року у справі №333/383/20.

14.05.2021 року представником Позивача за довіреністю було отримано від Відповідача лист №08644/7121 від 26.04.2021 року про прийняте рішення, а саме: страховик керуючись п. 32.1 ст. 32 Закону №1961-IV, на підставі вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2020 року, у AT «СГ «ТАС» (приватне) не має правових підстав для виплати страхового відшкодування та приймає рішення про відмову в повному обсязі.

Оскільки, таке рішення страховика порушує норми законодавства України та права і інтереси потерпілих, то Позивачем 1 та Позивачем 2 прийнято рішення звернутися в суд за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки («HYUNDAI TUCSON» реєстраційний номер НОМЕР_1 з квадроциклом «FORTE» без реєстраційного номера) було завдано шкоди третій особі - пасажиру ОСОБА_5 , а тому на підставі ч. 2 ст. 1188 ЦК України особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини та в солідарному порядку з огляду на положення ч. 1 ст. 1190 ЦК України. У такому випадку Позивачі має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх володільців транспортних засобів разом, так і від будь-кого з них окремо.

Шкоду ОСОБА_5 було завдано саме внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого, що підтверджується вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2020 року у справі №333/383/20 та свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 06.08.2019 року.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ОСОБА_3 була застрахована у встановленому законом порядку в AT "СГ «ТАС» ( (ПРИВАТНЕ), то обов`язок відшкодувати шкоду, завдану Позивачам, у зв`язку смертю ОСОБА_5 , у межах встановленого ліміту відповідальності покладається на Відповідача, як на страховика.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 01 липня 2021 року прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

10 вересня 2021 року на адресу суду через канцелярію надійшов відзив на позовну заяву. AT «СГ «ТАС» (приватне) при наявних документах не може погодитися з вимогами Позивача з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.1., ст. 2 ЗУ '"Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону».

Згідно ч. 1, ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором»

Згідно п. 32.1., ст. 32 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Згідно п. 1,ч. 1, ст. 1188 ЦК України: «Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою...».

Згідно п. 4 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. № 02- 5/212 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з відшкодуванням шкоди»: «Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справа що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду і цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В іншим випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обгрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальная справи.»

Згідно ч. 7, п. 2 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. .ч 02-5/212 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з відшкодування, шкоди»: «Вирішуючи спори, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальній: підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини».

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України: «Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування».

Статтею 221 КУпАП встановлено, що справам про адміністративне правопорушення передбачені ст. 124 КУпАП розглядаються районними, районними містах, міськими чи міськрайонними судами.

Відповідно до вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2020 року водія транспортного засобу «Forte Hunter 125», без реєстраційного номеру та не зареєстрованого в органах МВС України, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочин, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. У діях водія автомобіля «Hyundai Tucson», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , відсутні невідповідності Правил дорожнього руху.

AT «СГ «ТАС» (приватне) у відповідності до норм спеціального ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відмовило Позивачам у виплаті страхового відшкодуванні про, що повідомило листом від 26.04.2021 року.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів про встановлення судом вини особи, відповідальність якої застрахована у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, тобто доказів виникнення цивільно-правової відповідальності.

У зв`язку з чим, просить відмовити Позивачу 1 та Позивачу 2 у задоволенні позовних вимог до АТ «СГ «ТАС» (приватне) у повному обсязі за безпідставністю необґрунтованістю позовних вимог.

Представник позивачів в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини не явки суду не відомі. Заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи надано не було.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги відзив представника відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 02 серпня 2019 року, приблизно о 19 годині (в світлу пору доби), водій ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи квадроциклом «Forte Hunter 125», без реєстраційного номеру, незареєстрованим в органах МВС України, здійснював рух по проїзній частині дороги з боку автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь в напрямку автодороги Харків-Сімферополь, поза населеним пунктом.

Наблизившись до перехрестя автодороги Харків-Сімферополь 297 км. +500 м., ОСОБА_6 , діючи зі злочинною недбалістю, керуючи квадроциклом «Forte Hunter 125», без реєстраційного номеру, у зв`язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, порушуючи вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, перед краєм перехрещуваної проїзної частини не зупинився, не дав дорогу автомобілю «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який наближався до нього ліворуч по головній дорозі.

Внаслідок порушення вказаних Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_6 , керуючи квадроциклом «Forte Hunter 125», без реєстраційного номеру скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир квадроциклу ОСОБА_5 загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Вироком Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 16 грудня 2020 року, по справі № 333/383/20, ОСОБА_6 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортири засобами. На підставі ст.. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки. Вирок суду набрав законної сили 18 січня 2021 року. /а.с.11-13/

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Загиблий внаслідок ДТП ОСОБА_5 був чоловіком позивачу-1 - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарського районного управління юстиції у м. Запоріжжі від 06 липня 2002 року, актовий запис № 260. /а.с.20/

Загиблий внаслідок ДТП ОСОБА_5 був батьком позивачу-2 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарського районного управління юстиції у м. Запоріжжі від 19 грудня 2002 року, актовий запис № 905. /а.с.22/

Батько загиблого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 06 грудня 1994 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 10040. /а.с.18/

Мати загиблого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 18 березня 2016 року, виданого міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 2036. /а.с.19/

Таким чином, до числа осіб яким належить виплата страхового відшкодування входять дружина та донька, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стаття 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає відшкодування страховиком шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого.

09.10.2019 року представником позивачів у відповідності до ст.35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було подано відповідачу повідомлення про ДТП, заяви про виплату страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди та заяву на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, з долученням до них документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та належний до виплати розмір страхового відшкодування. Подані заяви на виплату страхового відшкодування містять необхідну інформацію, визначену ч.35.1 ст.35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також до них були додані необхідні документи, що визначені ч.35.2 ст.35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для підтвердження кожної із заявлених вимог.

У відповідності до ч.36.2 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування відповідач був зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його або прийняти рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Тобто норми ч.36.2 ст.36 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" чітко покладають обов`язок на страховика в межах 90 днів прийняти вмотивоване рішення про виплату страхового відшкодування, про зупинення перебігу 90- денного строку або про відмову у виплаті виключно з підстав, що визначені у ст.32 та/або ст. 37 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

14.05.2021 року представником Позивача за довіреністю було отримано від Відповідача лист №08644/7121 від 26.04.2021 року про прийняте рішення, а саме: страховик керуючись п. 32.1 ст. 32 Закону №1961-IV, на підставі вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2020 року, у AT «СГ «ТАС» (приватне) не має правових підстав для виплати страхового відшкодування та приймає рішення про відмову в повному обсязі.

Правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Приймаючи до уваги, що відповідач не виплатив страхового відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого (втрата годувальника), у гарантованому Законом мінімальному розмірі протягом визначеного Законом строку, то право позивачів на відшкодування такої шкоди є порушеним, а тому підлягає захисту судом.

Згідно ч.27.2 ст.27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно ч.27.3 ст.27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям ( усиновленим). Загальний розмір такого страхового вішкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку і виплачується рівними частинами.

У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік", розмір мінімальної заробітної плати на момент настання ДТП становив 4 173 гривні 00 копійок.

Зважаючи на коло осіб, яким належить право на одержання компенсації від відповідача відшкодування за спричинену моральну шкоди у розмірі 25 038,00 грн.; відшкодування за спричинену моральну шкоду у розмірі 25038,00 грн.; відшкодування спричиненої шкоди пов`язаної з втратою годувальника у розмірі 150 228, 00 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП була застрахована в ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС».

Відповідно до полісу № АМ 9394105 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та страхового акту № 04554/08/721 від 22.04.2021 року, вбачається, що ліміт на одного потерпілого, зокрема на шкоду заподіяну життю і здоров`ю визначено в розмірі - 300 тис. грн.

У відповідності до ч.27.2 ст.27 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

За змістом ч. 1,2,5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки та третіми особами, яким такий володілець завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця незалежно від його вини.

Згідно ст.6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За змістом пункту 22.1 статті 22, статті 23 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавана шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавана шкоди у передбаченому Законом порядку.

За змістом пункту 36.3 статті 36 Закону №1961-IV у разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Враховуючи зазначене, слід дійти висновку, що особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК України). У такому самому Порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що с джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки («HYUNDAI TUCSON» реєстраційний номер НОМЕР_1 з квадроциклом «FORTE» без реєстраційного номера) було завдано шкоди третій особі - пасажиру ОСОБА_5 , а тому на підставі частини другої статті 1188 ЦК України особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини та в солідарному порядку з огляду на положення частини першої статті 1190 ЦК України. У такому випадку Позивачі має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх володільців транспортних засобів разом, так і від будь-кого з них окремо.

Аналогічного висновку в справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суду у постанові від 10 січня 2019 року (справа № 274/4882/17-ц, провадження № 61-38295св18) та у постанові від 24 лютого 2021 року (справа № 195/646/19, провадження №61-23294св19).

Згідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

У відповідності до ч.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Законом України "Про Державний бюджет, на 2019 рік", розмір мінімальної заробітної плати на момент настання ДТП було визначено в сумі 4173,00 грн.

Отже, частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання страхового відшкодування, в порядку пункту 27.3. Закону, дорівнює 25038,00 грн. (50076/2=25038,00).

Відповідно до статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції чинній на дату ДТП: «У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи».

Згідно п.23.1 ст.23 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, серед іншого, є шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до пункту 27.1 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п.27.2 ст.27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Тобто зазначеною нормою Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", встановлений мінімально гарантований розмір страхового відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК та розділом III Закону № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ч.1 ст.1200 Цивільного кодексу України: «У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) інвалідам - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті"

Загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Отже, загальний розмір мінімального гарантованого страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника становить 4 173*36= 150 228 гривень.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 318 гривень 28 копійок (908+908+1502,28).

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (пр.. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», юридична адреса: пр.. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117, ЄДРПОУ:30115243) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , суму страхового відшкодування, за спричинену моральну шкоду, що належить дружині загиблого у розмірі 25 038 гривень 00 копійок (двадцять п`ять тисяч тридцять вісім гривень нуль-нуль копійок).

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», юридична адреса: пр.. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117, ЄДРПОУ:30115243) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , суму страхового відшкодування, за спричинену моральну шкоду, що належить дружині загиблого у розмірі 25 038 гривень 00 копійок (двадцять п`ять тисяч тридцять вісім гривень нуль-нуль копійок) та суму страхового відшкодування шкоди, спричиненою втратою годувальника, що належить дочці загиблого, яка на момент смерті годувальника була неповнолітньою у розмірі 150 228 гривень 00 копійок (сто п`ятдесят тисяч двісті двадцять вісім гривень нуль-нуль копійок).

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», юридична адреса: пр.. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117, ЄДРПОУ:30115243) судовий збір в дохід держави у розмірі 3 318 гривень 28 копійок (три тисячі вісімнадцять гривень двадцять вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляція на рішення може бути подана до Запорізького апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 22 листопада 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов