Вирок № 101409289, 25.11.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/323/17

Пр. № 1-кп/333/27/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

прокурора: Шевченко А.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

законного представника потерпілого: ОСОБА_2 ,

представника потерпілого: Хмарського Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, працює монтажником на КП НПК «Іскра», одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2020 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Mercedes-Benz 520", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині вулиці Юності від вулиці Радіо в напрямку вулиці Світлогірської в місті Запоріжжя. В цей же час, проїзну частину вул. Юності, з права наліво, по ходу руху автомобіля "Mercedes-Benz 320", реєстраційний номер НОМЕР_1 , по нерегульованому пішохідному переході, який позначений дорожньою розміткою «зебра» та відповідними дорожніми знаками, перетинав пішохід неповнолітній ОСОБА_4 . Під час руху, в районі буд. 59 по вул. Юності в м. Запоріжжя, водій ОСОБА_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід неповнолітній ОСОБА_4 , маючи об`єктивну можливість виявити його, та маючи технічну можливість уникнути на нього наїзду, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 .

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до якого:

п. 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод № 9-392 від 29.05.2020, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до КУ «ЗОКДЛ» ЗОР. Згідно висновку судової медичної експертизи № 563 від 04.06.2020 року, «поєднана травма: забій головного мозку легкого ступеня тяжкості, гематоми в правій тім`яній ділянці, в області обличчя, спинки носа, садна в області перенісся, в області носу; закритий крайовий відривний перелом лівого поперечного відростка JI2 без зміщення; закритий перелом верхньої та нижньої гілки лівої лонної кістки та перелом бокової маси крижової кістки зліва; закритий внутрішньо суглобовий перелом виростків правої великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів та закритий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням, гематома і садно в області лівого стегна; садно в області лівого гомілково-ступневого суглобу у ОСОБА_4 в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів і могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної пригоди».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав, цивільний позов визнав частково. Пояснив, що він 27 квітня 2020 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, керував автомобілем "Mercedes-Benz 520", реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого він є, по вулиці Юності від вулиці Радіо в напрямку вулиці Світлогірської в місті Запоріжжя зі швидкістю близько 55 км/год. Бачив знак «пішохідний перехід», але пішоходів та будь-яких перешкод не бачив. Він відволікся на дзеркало заднього виду автомобіля , не гальмував та передньою частиною автомобіля наїхав на потерпілого. Зупинився, підійшов до потерпілого, що далі він робив, не пам`ятає. Люди, які були навколо, викликали швидку. В його автомобілі на час даної пригоди перебувала його дружина. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він відмовився, оскільки був тверезий. Посвідчення водія у нього забрали працівники поліції. Про те, що він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП йому невідомо. Вважає, що вимоги цивільного позову потерпілого занадто завищеними.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його провина підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, що узгоджуються між собою, а саме:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що він 27 квітня 2020 року приблизно о 19 годині 30 хвилин гуляв зі своєю собакою. На вулиці почало темніти, опадів не було. Повертаючись з прогулянки додому він спокійною ходою по вул. Юності в м. Запоріжжі навпроти військової частини з права наліво по напрямку руху перетинав пішохідний перехід по «зебрі», перед яким є знак «пішохідний перехід». Інших пішоходів на пішохідному переході не було, він здалеку бачив автомобіль Мерседес. Отямився вже поруч з тротуаром, до нього підходив інший водій. Під час даної пригоди він отримав ушкодження, була зламана нога в двох місцях. Наразі він позбавлений можливості навчатися у вищому закладі, оскільки після пригоди тривалий час знаходився у лікарні, а саме в той час коли необхідно було здавати ЗНО та поступати до інституту. Наразі він проходить реабілітацію. Отримані травми позбавили здійснитися його мрії - вступу до Національного університету цивільного захисту України, шо знаходиться у Харкові. Під час пригоди загинула його улюблена собака;

- поясненнями законного представника потерпілого ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_4 27 квітня 2020 року ввечері вигулював свою собаку. Близько 19.30 год їй подзвонив лікар на імя ОСОБА_5 , який надавав першу допомогу її сину та повідомив про пригоду, яка сталася на Т-образному перехресті на пішохідному переході, де також є знак «пішохідний перехід». Вона вибігла на місце аварії. На бордюрі сидів її син, вже поруч була машина швидкої допомоги та поліція. До неї підійшла жінка водія Мерседес та пояснила, що її чоловік їхав зі швидкістю 70 км/год та не бачив її сина. Вона з сином сіла до машини швидкої допомоги та поїхали до лікарні. Наразі її син ще не повернувся до навчання із-за отриманих травм, кульгає на ногу. Обвинувачений їм виплатив 4300 гривень матеріальної допомоги;

- поясненнями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що 27 квітня 2020 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, їхав по вулиці Юності в м. Запоріжжі. Момент удару не бачив. Почув звук удару та дзвін скла, звуку гальмів не чув. Бачив, як хлопець разом з собакою перекотився по дорозі. Побачив машину Мерседес S-класу який наїхав на хлопця, авто після наїзду зупинилося. У автомобіля була розбита фара та пом`ятий капот. Хлопець сів на бордюр дороги. Він намагався викликати швидку через військову частину, але не зміг. Швидку визвали інші люди:

- поясненнями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що 27 квітня 2020 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, їхав по вулиці Юності в м. Запоріжжі зі сторони траси в сторону Космічного мікрорайону. Дорога була суха, видимість на дорозі - нормальна. Побачив, на дорозі по його напрямку руху стоїть автомобіль Мерседес темного кольору з пошкодженою лівою фарою та крилом. На протилежній стороні дороги лежав чоловік, тілесних ушкоджень на ньому він не бачив. Не бачив, чи допомагав водій Мерседес потерпілому. Він намагався викликати швидку, але не зміг, після чого через «102» викликав поліцію. На ділянці, де сталася пригода, знаходиться пішохідний перехід та знак «Пішохідний перехід».

Крім показів обвинуваченого, потерпілого, законного представника потерпілого, свідків, судом досліджені письмові докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.04.2020 року, схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фото таблицею до нього, за яким оглянуто проїзну частину напрямок від вул. Радіо до вул. Світлогірська, встановлено розташування автомобіля "Mercedes-Benz 320", реєстраційний номер НОМЕР_1 та пошкодження на ньому;

- протоколом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.05.2020 року за участю водія ОСОБА_1 , схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фото таблицею до нього, за яким водій ОСОБА_1 вказує на розміщення місця наїзду на пішохода;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.04.2020 року, складеного лікарем ОКЗ НПД ЗОР, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду;

- постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2020 року, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху 27 квітня 2020 року під час керування автомобілем "Mercedes-Benz 320", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

- висновком експерта № 9-392 від 29.05.2020 року, відповідно до якого водій автомобіля "Mercedes-Benz 320", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно вимогам п.п.12.4,12,9 б), 18.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. Водій автомобіля "Mercedes-Benz 320", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом зниження швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної його зупинки до місця наїзду;

- висновком судової медичної експертизи № 563 від 26.05.2020 року, відповідно до якого, в ході дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , 2003 р.н. отримав тілесні ушкодження у вигляді «поєднана травма: забій головного мозку легкого ступеня тяжкості, гематоми в правій тім`яній ділянці, в області обличчя, спинки носа, садна в області перенісся, в області носу; закритий крайовий відривний перелом лівого поперечного відростка JI2 без зміщення; закритий перелом верхньої та нижньої гілки лівої лонної кістки та перелом бокової маси крижової кістки зліва; закритий внутрішньо суглобовий перелом виростків правої великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів та закритий перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням, гематома і садно в області лівого стегна; садно в області лівого гомілково-ступневого суглобу у ОСОБА_4 в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів і могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної пригоди»;

- постановою для визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 28.04.2020 року, відповідно до якої автомобіль "Mercedes-Benz 320", реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом.

Згідно п. 18.1 Правил дорожнього руху України,водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Отже, наслідком порушення водієм ОСОБА_1 п.18.1 ПДР України, стався наїзд автомобіля "Mercedes-Benz 320", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 на потерпілого ОСОБА_4 та отриманням тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_4 ..

Таким чином, оцінивши в сукупності дослідженні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення встановлена повністю. Також у суду не має підстав не довіряти поясненням потерпілого, законного представника потерпілого та свідків, які в судовому засіданні давали послідовні пояснення щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, причин обумовлювати потерпілим, законним представником потерпілого та свідками обвинуваченого судом не встановлено.

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності суд приходить до висновку, про достатність досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв`язку для ухвалення по даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обвинувального вироку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи, дані про обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП в рамках ДТП, що сталося 27.04.2020 року, на обліку в наркологічному диспансері та в психіатричній лікарні не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштований, частково відшкодував матеріальні збитки потерпілому, думку законного представника потерпілого щодо обрання суворого покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, застосувавши положення ст.ст.75,76 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів.

При цьому суд враховує, що ПДР регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватися всі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки. Між тим, обвинувачений ОСОБА_1 у світлий час доби знехтував елементарними вимогами Правил дорожнього руху, що призвело до травмування пішохода. Отже з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідків, що настали в результаті дій обвинуваченого, характеру та мотивів допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, суд вважає, що покарання без призначення додаткового покарання не досягне своєї мети, визначеної ст.50 КК.

Судом також розглянуто цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 (з урахуванням зменшених позовних вимог від 15 липня 2021 року)

Відповідно до ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В силу ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Суд вважає, що цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 (з урахуванням зменшених позовних вимог від 15 липня 2021 року) звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2 684,97 грн, моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. та витрат на надання правничої допомоги у розмірі 10 800 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що в наслідок ДТП, її син отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я та її родина понесла витрати на лікування сина (з урахуванням відшкодованих коштів з боку ОСОБА_1 у розмірі 4 300 грн) у розмірі 2684,97 грн., на підтвердження яких надані квитанції, крім того її сину нанесено моральну шкоду, яка полягає у сильних душевних хвилюваннях та фізичному болю, а також порушенням звичного способу життя, тривалий час був прикутий до ліжка, втратив можливість закінчити середню освіту, скласти ЗНО та вступити до ВНЗ. Під час пригоди загинула улюблена собака сина. Просить стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 визнав частково, а саме в повному обсязі визнав матеріальні збитки у розмірі 2684,97 грн. та витрати на надання правничої допомоги у розмірі 10 800 гривень. Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 гривень визнав частково у розмірі 30000 гривень, вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є завищеними.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи положення ч.1 ст.82 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 2 684,97 грн та витрат на надання правничої допомоги у розмірі 10 800 гривень не підлягають доказуванню та підлягають задоволенню, оскільки дані витрати визнані обвинуваченим ОСОБА_1 , підтверджені матеріалами цивільного позову та суд не має сумніву в їх достовірності.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_1 у розмірі 50 000 гривень, суд виходить з наступного.

У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла таку шкоду за наявності вини.

Вина ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки руху, які призвели до тілесних пошкоджень середньої тяжкості ОСОБА_4 , а отже і заподіяння моральної шкоди потерпілому доведена повністю, однак суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню з підстав викладених нижче. У відповідності зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав. Моральна шкода полягає в т.ч. у фізичному болю та душевних стражданнях, які заподіяні фізичній особі у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини моральних страждань та інших обставин, що мають значення у справі. Так, суд враховує, що неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 знаходився на тривалому лікуванні, переніс моральні страждання, які виразились в переживаннях з приводу пошкодження здоров`я, фізичного болю, який він переніс у зв`язку із спричиненою травмою, втратив можливість своєчасно закінчити середню освіту та скласти ЗНО, а у зв`язку з цим вступити до ВНЗ, втратив свого улюбленця в результаті даної ДТП, продовжує лікування на час розгляду даного кримінального провадження, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Виходячи з характеру правопорушення, з матеріального стану обвинуваченого, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд оцінює заподіяну моральну шкоду в сумі 50 000 грн., та саме ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 ..

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати за залучення експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 9-392 від 29.05.2020 року в розмірі 1634,50 грн. на користь держави.

Враховуючи, що зазначені процесуальні витрати документально підтверджені у матеріалах кримінального провадження, тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат на користь держави у розмірі 1634,50 грн. за залучення експертів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, якщо він протягом іспитового строку - 1 (одного) року - не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню не обирався.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, витрат на правничу допомогу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 2684,97 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 97 коп), моральну шкоду в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 800 грн (десять тисяч вісімсот гривень).

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи у розмірі 1634,50 грн. (одна тисяча шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок).

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2020 року, на автомобіль "Mercedes-Benz 320", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1 , скасувати після повного відшкодування коштів за цивільним позовом ОСОБА_2 .

Речові докази:

- автомобіль "Mercedes-Benz 320", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та знаходиться на відповідальному зберіганні на території майданчика тимчасового тримання Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_1 , за належністю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Комунарсього районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова