Рішення № 101408959, 15.11.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6663/20

2/310/441/21

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання– Олійник Н.М.,

представника позивача – прокурора Букала І.С.,

представника відповідача –Ганчевої М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бердянську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Бердянської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах-Бердянської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення, -

В С Т АН О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення. Позов мотивує тим, що прикордонний наряд 25.05.2017 затримав на березі Азовського моря біля бази відпочинку «Sun Resort» човен «Казанка-2м» з двома громадянами – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких знаходились заборонені знаряддя лову – сітки ліскові та риба калкан азовський у кількості 208 штук. Викликані на місце події державні інспектори Азовського рибоохоронного патруля склали два протоколи про адміністративні правопорушення №008470/008471 та №008428/008429 за ч. 4 ст. 85 КУпАП відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В подальшому було складено опис водних ресурсів, знарядь лову, іншого майна, вилученого в порушника ОСОБА_2 згідно протоколу від 25.05.2017 № 008428/008429 та розрахунок матеріального збитку до протоколу №008470/008471 та №008428/008429, заподіяного незаконним виловом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цінних видів водних біоресурсів на суму 176 800 гривень.

У зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачались ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України - вказані відомості 25.05.2017 внесено до ЄРДР за № 12017080130001885.

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи на відстані 2-3 км. від берега, помітили човен з чоловіком на відстані, приблизно, 300 м. від себе, який підняв весло (що означає прохання підійти). Підійшовши до цього чоловіка, він запропонував купити в нього рибу – камбалу за 1800 грн., на що ОСОБА_2 погодився. Після цього цей чоловік запропонував віддати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свої сітки та якоря через те, що його човен маломірний та він не зможе вивезти рибу, сітки та якоря на берег. Після погрузки риби, сіток та якоря в човен ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вони направились на берег, де були виявлені співробітниками прикордонної служби, які в подальшому здійснили виклик співробітників поліції та рибоохоронного патруля, що підтверджується їх протоколами допиту від 07.06.2017.

Вказаним чоловіком, який продав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рибу виявився ОСОБА_1 .

Позивач зазначив, що в період часу приблизно з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. 25.05.2017 ОСОБА_1 , знаходячись в акваторії Азовського моря, на відстані приблизно 2 кв. від урізу води, в районі ближньої Бердянської коси, діючи умисно, займався незаконним рибним добувним промислом за допомогою заборонених знарядь лову - сітками лісковими.

Вироком Бердянського міськрайонного суду від 01.03.2018 року у справі № 310/6855/17, який набрав законної сили 27.06.2018, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України і призначено покарання у вигляду штрафу у розмірі 1700 грн. Цивільний позов Азовського рибоохоронного патруля судом було залишено без розгляду.

Позивач вказав, що, внаслідок незаконного рибного добувного промислу, обвинувачений ОСОБА_1 виловив водні живі ресурси особливо цінної породи, а саме: «Азовський калкан» у кількості 208 штук, вартістю 850 грн. за 1 шт., на загальну суму 176 800 грн., чим завдав шкоду внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України на суму 176 800 гривень, що є істотною шкодою. Вказана майнова шкода на теперішній час не відшкодована.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29.09.2020 було відкрите загальне позовне провадження у вказаній цивільній справі.

Представник позивача – прокурор Букало І.С. в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав судові пояснення, аналогічні, викладеним в позові.

Представник відповідача – ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, надала судові пояснення, відповідно до яких, вважає, позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, оскільки позов прокурором поданий з порушенням строків позовної давності звернення до суду, оскільки вважає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а саме про факт скоєння злочину ОСОБА_1 і, відповідно, завдання ним шкоди рибному господарству України, достовірно стало відомо 10.08.2017, тому кінцевою датою для пред`явлення позову до ОСОБА_1 вважає - 10.08.2020, а вказаний позов поданий після спливу встановленого строку, а саме 15.09.2020.

Крім того, вказала, що вважає, що при подачі позову Бердянська окружна прокуратура не мала повноважень представляти інтереси держави у вказаних правовідносинах, а також подавати позов в інтресах Бердянської міської ради, оскільки вважає. що шкоду заподіяно Азовському басейновому управлінню Державного агенства рибного господарства.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, оцінивши надані письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що прикордонний наряд 25.05.2017 затримав на березі Азовського моря біля бази відпочинку «Sun Resort» човен «Казанка-2м» з двома громадянами – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у яких знаходились заборонені знаряддя лову – сітки ліскові та риба калкан азовський у кількості 208 штук.

Викликані на місце події державні інспектори Азовського рибоохоронного патруля склали два протоколи про адміністративні правопорушення №008470/008471 та №008428/008429 за ч. 4 ст. 85 КУпАП відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В подальшому було складено опис водних ресурсів, знарядь лову, іншого майна, вилученого в порушника ОСОБА_2 згідно протоколу від 25.05.2017 № 008428/008429 та розрахунок матеріального збитку до протоколу №008470/008471 та №008428/008429 заподіяного незаконним виловом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цінних видів водних біоресурсів на суму 176 800 гривень.

У зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачались ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України - вказані відомості 25.05.2017 внесено до ЄРДР за № 12017080130001885.

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи на відстані 2-3 км. від берега, помітили човен з чоловіком на відстані, приблизно, 300 м. від себе, який підняв весло (що означає прохання підійти). Підійшовши до цього чоловіка він запропонував купити в нього рибу – камбалу за 1800 грн., на що ОСОБА_2 погодився. Після цього цей чоловік запропонував віддати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свої сітки та якоря через те, що його човен маломірний та він не зможе вивезти рибу, сітки та якоря на берег. Після погрузки риби, сіток та якоря в човен ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вони направились на берег, де були виявлені співробітниками прикордонної служби, які в подальшому здійснили виклик співробітників поліції та рибоохоронного патруля, що підтверджується їх протоколами допиту від 07.06.2017.

Вказаним чоловіком, який продав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рибу виявився ОСОБА_1 .

Згідно вироку Бердянського міськрайонного суду від 01.03.2018 року у справі № 310/6855/17, який набрав законної сили 27.06.2018, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України і призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зазначеним вироком встановлено, що в період часу приблизно з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. 25.05.2017 ОСОБА_1 , знаходячись в акваторії Азовського моря, на відстані приблизно 2 кв. від урізу води, в районі ближньої Бердянської коси, діючи умисно, в порушення ст. ст. 27, 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.14 та п. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом державного рибного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 р., займався незаконним рибним добувним промислом за допомогою заборонених знарядь лову - сітками лісковими.

Внаслідок незаконного рибного добувного промислу обвинувачений ОСОБА_1 виловив водні живі ресурси особливо цінної породи, а саме: «Азовський калкан» у кількості 208 штук, вартістю 850 грн. за 1 шт., на загальну суму 176 800 грн., чим завдав шкоду внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України на суму 176 800 гривень, що згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 є істотною шкодою.

Вказана майнова шкода на теперішній час не відшкодована.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 63 Закону України "Про тваринний світ", ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Щодо заяви представника відповідача про застосування наслідків пропущення строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Фактично це строк для захисту порушеного права в судовому порядку.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З зазначеного вбачається, що початок перебігу позовної давності це фактично момент виникнення в особи права на судовий позов.

Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення досуду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто він втілює «право на суд», яке, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розпочати провадження в суді за цивільним позовом та отримати його вирішення (наприклад, п. 25 рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», п. 50 рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 52 рішення у справі «Меньшакова проти України»).

Виходячи з аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті «права на суд», системного тлумачення ст. ст. 256, 261 ЦК України та ст. ст. 175, 185 ЦПК України, початок перебігу позовної давності слід обчислювати від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обидві обставини: і про порушення свого права, і про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави до відповідача про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

У якості правової підстави для стягнення вказаних коштів у позові зазначено ст. ст. 22, 1166 ЦК України.

Зі змісту положень ст. 1166 ЦК України, відшкодування шкоди можливе за таких умов: завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи;

дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; вина особи, яка завдала шкоду.

Зобов`язання у зв`язку з заподіянням шкоди виникає при наявності чотирьох умов.

У сукупності всі вони складають «генеральний делікт», формула якого наступна: хто заподіяв іншому шкоду, зобов`язаний її відшкодувати. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, має свої особливості, які полягають у тому, що згідно зі ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред`явлено не до будь-якої особи, а виключно до підозрюваного чи обвинуваченого, що у свою чергу вказує на початок перебігу в такому випадку строку позовної давності саме – з моменту повідомлення особі про підозру (ст. 276 КПК України).

Таким чином, для звернення позивача до суду в питаннях стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, встановлюється строк в три роки, який повинен рахуватися з дня виявлення заподіяної шкоди, а саме з 27.09.2017, коли ОСОБА_1 було повідомлено про підозру.

Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 січня 2020 р. у справі № 369/1850/18.

В такому випадку строк позовної давності позивачем не пропущено.

Статтею 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави щодо відшкодування шкоди заподіяної злочином пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

За змістом ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради на їх території здійснюють контроль та заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що знаходяться у власності держави.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до делегованих повноважень місцевих рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, АРК, та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, до яких, серед іншого, зараховуються кошти за шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності.

З огляду на зазначені положення діючого законодавства та беручи до уваги те, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу вчинено у акваторії Бердянської коси в адміністративних межах м. Бердянська, Бердянського району Запорізької області, то Бердянська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах і є належним позивачем по даній справі.

Отже, збитки, завдані ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу, підлягають зарахуванню до спецфонду місцевого бюджету Бердянської міської ради.

Порушення природоохоронного законодавства спричиняють шкоду територіальній громаді м. Бердянська і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі, для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в результаті незаконного вилову риби.

Правопорушення проти довкілля, у т.ч. незаконний вилов риби, посягають на суспільні відносини у сфері охорони конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, збереження генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територійю

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала. При цьому матеріальна шкода відшкодовується в повному обсязі.

Невідшкодування ОСОБА_1 шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, призводить до ненадходження до місцевого бюджету коштів, необхідних для забезпечення функцій місцевого самоврядування, визначених Конституцією України, та відповідно завдає шкоди інтересам територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області

Вказані порушення інтересів територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області свідчать про наявність «порушень інтересів держави» у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та наявність підстав для представництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

На підставі зазаначеного, доводи представника відповідача ОСОБА_4 про відсутність повноважень в органу прокуратури на звернення до суду із зазаначеним позовом, суд до уваги не бере, оскільки вони є необгрунтованими та не грунтуються на засадах чинного законодавства України.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Зазначена позиція кореспондується із позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Бердянською радою Запорізької області з метою відшкодування шкоди за незаконний вилов риби ОСОБА_1 заходи не вживались, позов до суду про стягнення шкоди з ОСОБА_1 не подавався та наміру подавати позов до ОСОБА_1 . Бердянська міська рада не має, що підтверджується листом №01-2216/37 від 04.06.2020.

Вищевказане свідчить про неналежний захист протягом тривалого часу Бердянською міською радою законних інтересів держави та територіальної громади щодо стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди внаслідок незаконного вилову риби та бездіяльність вказаного органу із зазначеного питання, у зв`язку із чим, із відповідним позовом звертається прокурор.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо

З моменту повідомлення 27.09.2017 ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину Бердянською міською радою відповідні заходи процесуального характеру, спрямовані на захист інтересів територіальної громади, не вживались.

Отже, наступним обґрунтовано та доведено, що будучи органом владних повноважень, на якого покладено обов`язки щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, Бердянська міська не здійснює належним чином захист цих інтересів та самоусунулась від реалізації таких повноважень на майбутнє.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Бердянською міською радою протягом тривалого часу захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м. Бердянськ та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва.

Доводи представника відповідача про те, що з даним позовом до суду повинно було звертатися Азовське басейнове управління Державного агенства рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль), суд також до уваги не бере, оскільки постановою Запорізького апеляційного суду від 19.06.2019 року по справі 310/7729/18, визначено, що шкода спричинена державі, а не Азовському басейновому управлінню Державного агенства рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль), оскільки, останні окремо не є органами державної влади чи місцевого самоврядування, а також не є юридичною особою, а є лише структурним підрозділом у складі юридичної особи -Державного агенства рибного господарства України. Такий відокремлений підрозділ, який не є юридичною особою, не має процесуальної правоздатності.

На підставі зазначеного, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, саме судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов керівника Бердянської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах-Бердянської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Бердянської міської ради шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову риби у розмірі 176 800 (сто сімдесят шість тисяч вісімсот гривень), 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Позивач: Бердянська міська рада, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2, код ЄДРПОУ 20525153.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,

Повний текст рішення суду складено 25 листопада 2021 року.

Суддя Н. І. Черткова