Ухвала суду № 101408905, 24.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15675/21

1-кс/308/5201/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Стегней К.В., за участю: прокурора Нам`яка Ю.Ю., підозрюваного – ОСОБА_1 та його захисника – Миня Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції Боднар Наталії Володимирівни, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Ю.Нам`яком, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071170000701 від 22.11.2020 року, –

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2021 року до суду надійшло старшого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції Боднар Наталії Володимирівни, у кримінальному провадженні № 12021071170000701 від 22.11.2021 року, за яким він просить суд: застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лисича, Чутівського району, Полтавської області, громадянина України, українця за національністю, не працюючого, одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12021071170000701 від 22 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заздалегідь домовившись на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи взяти участь в незаконному переправленні групи нелегальних мігрантів через державний кордон України, тобто діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у невстановленому досудовим розслідуванням місці погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи взяти участь в незаконному переправленні групи нелегальних мігрантів через державний кордон України шляхом сприяння їх доставки до села Гетен, Берегівського району, Закарпатської області. ОСОБА_1 взяв на себе обов`язки по здійсненні супроводу десяти осіб Республіки Бангладеш, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з метою їх безпосереднього незаконного переправлення через державний кордон України, поза пунктом пропуску.

На виконання попередньої злочинної домовленості щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_1 , з не встановленого досудовим розслідуванням місця на території Закарпатської області неподалік посту «Нижні Ворота», 22 листопада 2021 року о 07 годині 00 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел щодо незаконного переправлення вказаних громадян через державний кордон України, поза пунктами пропуску, надав їм транспортний засіб для перевезення, який попередньо організував разом із громадянином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме автомобіль марки «Volkswagen», модель «Т 5», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, належний ОСОБА_12 . Після чого ОСОБА_1 діючи у змові разом із ОСОБА_12 , рухатись попередньо визначеним маршрутом, здійснив розпорядження наданням порад і вказівок щодо найбільш зручного маршруту руху до державного кордону особам, які намагались незаконно перетнути державний кордон України, однак в подальшому вищевказані особи 22.11.2021 року були зупинені працівниками прикордонної служби спільно з управлінням патрульної поліції на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп (поворот на с. Великі Лази), що в Ужгородському районі, Закарпатської області.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, а саме в сприянні організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.

22 листопада 2021 року о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

23листопада 2021 року о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Лисича, Чутівського району, Полтавської області, громадянин України, українець за національністю, не працюючий, одружений, з середньою освітою, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_1 .

На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 злочину органом досудового розслідування надано наступні докази: протоколами огляду місця події від 22.11.2021 року, показами свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 22.11.2021 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 22.11.2021 року, показами підозрюваного ОСОБА_1 від 22.11.2021 року.

ОСОБА_1 наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері недоторканності державних кордонів, який належить до тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.

З врахуванням викладеного, сторона обвинувачення вбачає достатні підстави ініціювання перед слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Висновки сторони обвинувачення, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом є не припущенням, а об`єктивною дійсністю.

З цих підстав більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні подав письмові заперечення проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із яких вбачається, що вважає, що відсутня обґрунтована підозра його підзахисному, та відсутня більшість із ризиків, на існуванні, яких наполягає прокурор, тому що ОСОБА_1 одружений, має дитину, має постійне зареєстроване місце проживання, тобто має міцні соціальні зв`язки та просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв..

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 332 КК України, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколами огляду місця події від 22.11.2021 року, показами свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 22.11.2021 року, показами підозрюваного ОСОБА_1 від 22.11.2021 року, із яких вбачається що сам підозрюваний дає визнавальні покази.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 332 КК України на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя також дійшов висновку про обґрунтованість ризику, передбаченого п.п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно довідки про судимість ОСОБА_1 на території України, останній був раніше засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто за тяжкий корисливий злочин проти власності.

Проте, ризик незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні не підтверджений прокурором будь – якими доказами, оскільки відомості до ЄРДР були внесені за матеріалами правоохоронних органів, потерпілий відсутній у цьому кримінальному провадженні, а також як вбачається із його показів сам підозрюваний надає активну допомогу органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення.

З цих же підстав не підтверджується і ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором не наведено жодних доводів, які саме дії підозрюваного можуть перешкоджати кримінальному провадженню, яке вже задокументоване.

Слідчий суддя також вважає обґрунтованим ризик можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість реальної міри покарання у якому він підозрюється, оскільки останній проживає у прикордонній зоні та знає шляхи за якими можна вільно залишити країну.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існує ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 332 КК України, який є тяжким у сфері недоторканності державних кордонів, який належить до тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, проте слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за якою проживає разом із жінкою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_13 та їх малолітньою дитиною – ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , тобто має міцні соціальні зв`язки; офіційно ніде не працевлаштований проте, як зазначив у судовому засіданні сам підозрюваний, останній виконує різного роду сезонні роботи на будівництві та має постійний щомісячний дохід у розмірі від 10 000 грн., тобто має кошти на утримання родини, раніше не судимий (у відповідності до ст. 89 КК України).

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим не доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час об`єктивно існують, тоді як більш тяжким запобіжним заходом може бути реально завдана шкода підозрюваному та його сім`ї, відтак слід клопотання слідчого задовольнити частково.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначених ризиків достатньо буде обрати більш м`який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лисича, Чутівського району, Полтавської області, громадянина України, українця за національністю, не працюючого, одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк до 24 січня 2022 року включно.

Слід також зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-186, 193-197, 309, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лисича, Чутівського району, Полтавської області, громадянина України, українця за національністю, не працюючого, одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії зазначеної ухвали – до 24 січня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова