Рішення № 101408753, 17.11.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/568/20

Провадження № 2/307/728/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі судді Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Тячівської об`єднаної територіальної громади, Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області про усунення перешкод у користуванні, визнання незаконними та скасування рішення та державного акту на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Тячівської об`єднаної територіальної громади, Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування державного акту на земельну ділянку.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ОСОБА_2 звернулися в суд з первинним позовом до ОСОБА_3 , Тячівської об`єднаної територіальної громади, Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області про усунення перешкод у користуванні, визнання незаконними та скасування рішення та державного акту на земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що її покійний батько ОСОБА_5 , мав у власності земельну ділянку, біля власного будинку, в АДРЕСА_1 , площею 0,471 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акту серії ЗК 011 № 001903, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3 від 16 серпня 1996 року Руськополівською сільською радою народних депутатів.

Будинок біля цієї земельної ділянки належить на праві приватної власності їх матері ОСОБА_6 та батьку ОСОБА_5 в рівних долях, про що свідчить свідоцтво про право приватної власності за №540 від 09 листопада 2000 року.

В цьому будинку вона позивачка ОСОБА_2 народилася та проживає разом із чоловіком ОСОБА_4 .

За життя, а саме 10 жовтня 2011 року, її батько ОСОБА_7 склав заповіт, в якому все своє майно заповів їм ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а тому на початку березня 2019 року, вони вирішили виготовити правоустановчі документи на будинок та земельну ділянку.

В зАв`язку з тим, що земельна ділянка біля будинку, була у власності батька на підставі державного акту (старого взірця)- серії ЗК 011 №001903, без присвоєння їй кадастрового номера та внесення до Державного земельного кадастру, державний нотаріус запропонував їм виготовити технічну документацію із землеустрою на цю земельну ділянку, із визначенням її кадастрового номера.

З цим питанням вони звернулись до спеціалістів геодезичної фірми для замовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення сталих меж земельної ділянки в натурі та присвоєння їй кадастрового номера.

При проведенні геодезистом землевпорядних робіт їх земельної ділянки по сталим існуючим межам, було виявлено, що частина їх земельної ділянки, площею 0,014 га, знаходиться у власності суміжного землекористувача, тобто відповідачки по справі - ОСОБА_3 .

Вказаній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 2124486200:04:003:0001 і вона належить відповідачці на підставі державного акту серії ЯК № 883664, який зареєстрований в книзі записів державних актів за №212440001004594 від 11 вересня 2012 року.

В зв`язку з цим, вони звернулись до відповідачки ОСОБА_3 та відповідачів по справі, щоб вирішити спірне земельне питання в добровільному порядку шляхом прийняття рішення органу місцевого самоврядування про зміну конфігурації земельної ділянки відповідачки. Але відповідачка ОСОБА_3 категорично відмовилась, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_5 , при житті, погодив межі, і його підпис значиться в її технічній документації із землеустрою, тобто в акті встановлення та погодження зовнішніх меж від 26 квітня 2012 року.

На запит адвоката вони отримали технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку відповідачки, в якій встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі відповідачу проводилось чомусь умовно по землі, а не по сталим існуючим межам, і в цьому акті дійсно значиться підпис їх батька, однак стверджують, що цей підпис в акті не відповідає справжньому підпису її батька.

Крім того, вони неодноразово зверталися із зверненнями до Тячівської міської ради із проханням створити комісію щодо усунення створених відповідачкою перешкод у користуванні їх земельною ділянкою в натурі (на місцевості).

Листом Тячівської міської ради №05-19/279 від 03.03.2019 року їм було повідомлено, що за результатами проведення перевірки комісійно встановлено, що частина земельної ділянки відповідачки дійсно накладається на державний акт їх покійного батька ОСОБА_5 та запропоновано звернутись до суду.

Стверджують, що фактично ця спірна частина земельної ділянки, площею 0,014 га, знаходилась та знаходиться і наданий час на їх території, а межа проходила та проходить за огородженою металевою сіткою та парканом, а не умовно по землі, що підтверджуємо доданими фотознімками.

Таким чином, стверджують, що в зв`язку з проведенням неправомірних обмірів та виготовленням на підставі цих обмірів технічної документації із землеустрою Руськополівська сільська рада не правомірно погодила технічну документацію відповідачки та прийняла протиправні рішення за №264 від 23.03.2012 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації земельної ділянки» по АДРЕСА_2 , площею 0,1866 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку та рішення за №311 від 05.06.2012 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 , в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

А також вважають, що Головне управління держгеокадастру у Закарпатській області видало ОСОБА_3 незаконний державний акт на право власності серії ЯК № 883664, на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , площею - 0,1866га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 2124486200:04:003:0001 та незаконно провило державну реєстрацію земельної ділянки у книзі записів державних актів за №212440001004594 від 11 вересня 2012 року.

Вважають, що цими не законними діями відповідачів порушенні їх охоронювані законом особисті майнові права, отримати правоустановчий документ, який був у спадкодавця ОСОБА_5 на праві приватної власності на земельну ділянку, такими ж розмірами та конфігурацією, і який повинен належати їм - спадкоємцям за заповітом.

Тому просять суд визнати протиправним та скасувати: рішення відповідача - Руськополівської сільської ради №264 від 23.03.2012 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації земельної ділянки», ОСОБА_3 , мешк. АДРЕСА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 0,1866 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку; рішення відповідача - Руськополівської сільської ради №311 від 05.06.2012 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 , в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» та визнати незаконним державний акт відповідача - відділ у Тячівському районі, Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області, на право власності серії ЯК № 883664, який виданий відповідачці - ОСОБА_3 , мешк. АДРЕСА_2 на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , площею - 0,1866га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 2124486200:04:003:0001 та скасувати державну реєстрацію на вищевказану земельну ділянку зареєстровану у книзі записів державних актів за №212440001004594 від 11 вересня 2012 року та зобов`язати відповідачку - ОСОБА_3 , мешканку АДРЕСА_2 , в дальнійшому не чинити перешкоди у встановленні сталих меж їх земельної ділянки з бокової частини металевої огорожі, шляхом вивільнення частини земельної ділянки в її боковій частині загальною площею 0,014 га., що належить відповідачці на підставі державного акту на право власності серії ЯК№ 883664, і знаходиться по АДРЕСА_2 , за кад. номером 2124486200:04:003:0001.

Також, з вище наведених обставин, позивачі та їх представник просять відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування державного акту на земельну ділянку.

Крім цього, просять застосувати строки позовної давності до вимог зустрічного позову, при цьому стверджують, що ОСОБА_3 було відомо про існування державного акту на земельну ділянку ЗК 011 №001903 виданого ОСОБА_5 , як при виготовленні свої технічної документації на земельну ділянку, так ще в 1996 році при погодженні меж земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_5 .

Разом з цим стверджують, що безпідставне є твердження ОСОБА_3 щодо набуття права власності, ще в 1994 році, її покійним чоловіком на спірну земельну ділянку, у відповідності до рішення Руськополівської сільської ради народних депутатів від 01 лютого 1994 року «Про затвердження заяв на приватизацію земельних ділянок», де ОСОБА_8 прийнято передати у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га., оскільки в цьому рішенні не зазначено цільове призначення земельної ділянки та її місцезнаходження.

Також, стверджують, що у відповідності до ст.ст.22,23 ЗК України ОСОБА_8 не набув права власності на спірну земельну ділянку.

Крім цього, вважають, що ОСОБА_3 не набувши права власності в цілому на житловий будинок АДРЕСА_2 не мала права, у відповідності ст. 120 ЗК України, набути право власності на земельну ділянку площею 0,1866 га.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та представник ОСОБА_9 заявлені вимоги первинного позову підтримали та просять їх задовольнити, а в задоволенні вимог зустрічного позову просять відмовити.

ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Тячівської об`єднаної територіальної громади, Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування державного акту на земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що їй рішенням 8 сесії 6 скликання Руськополівської сільської ради від 23 березня 2012 року № 264 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для приватизації земельних ділянок» надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 0,1866 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку.

На підставі вказаного рішення, нею виготовлено та погоджено технічну документацію, суміжними землевласниками та землекористувачами встановлено та погоджено зовнішні межі земельної ділянки, Відділом містобудування та архітектури погоджено – висновок від 08.05.2012 року № 01-17.1\491, Міськрайонним управлінь Держкомзему у м. Тячів і Тячівському районі погоджено та надано відповідні документи - технічне завдання, довідка про правовий статус земельної ділянки, довідку згідно форми 6-Зем.

Рішенням 9 сесії 6 скликання Руськополівської сільської ради від 05 червня 2012 року № 311 «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» їй затверджено технічну документацію та надано вищевказану земельну ділянку у власність.

Так, на даний час у її власності перебуває земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_2 , площею 0,1866 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку за кадастровим номером 2124486200:04:003:0001 на підставі державного акту серії ЯК № 883664 від 11.09.2012 року

Із топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок, як її, так позивачів первинного позову, наданої останніми вбачається накладення частин земельних ділянок одна на одну площею 0,0140 га.

Стверджує, що земельна ділянка площею 0,0140 га. входить в площу 0,1866 га і є її власністю згідно державного акту серії ЯК № 883664 від 11.09.2012 року.

В той же час вважає, що державний акт серії ЗК 011 № 001903, згідно якого батько позивачки за первинним позовом ОСОБА_5 , за життя мав у власності земельну ділянку біля власного будинку, в АДРЕСА_1 , площею 0,471 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), виданий із порушенням вимог ст. 67 Земельного кодексу України, в редакції діючій на той час.

Ст. 67 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, в редакції чинній на той час, було передбачено: громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач.

Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара, селищах міського типу – 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 гектара, у містах - 0,1 гектара.

Разом з цим звертає увагу суду на те, що згідно рішення Руськополівської сільської ради народних депутатів від 01 лютого 1994 року «Про затвердження заяв на приватизацію земельних ділянок», на підставі якого було видано державний акт серії ЗК 011 № 001903, громадянину ОСОБА_5 , передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га ..

Таким чином стверджує, що ОСОБА_5 , батьку позивачки ОСОБА_2 , було видано державний акт серії ЗК 011 № 001903, як із порушенням норм ст. 67 Земельного кодексу України, в редакції діючій на той час, так і з порушенням вимог рішення Руськополівської сільської ради народних депутатів від 01 лютого 1994 року «Про затвердження заяв на приватизацію земельних ділянок», тобто з більшою площею ніж передбачена земельним законодавством та зазначена у вказаному рішенні.

Також вважає, що є надуманим твердження позивачів за первісним позовом щодо підробки підпису покійного суміжного землекористувача ОСОБА_5 у її технічній документації на земельну ділянку.

Крім цього зазначає, що без підставними є твердження позивачів за первинним щодо пропущення строків звернення до суду з вимогами зустрічного позову, оскільки про наявність оскаржуваного державного акту серія ЗК 011 №001903 від 16 серпня 1996 року, виданого ОСОБА_5 на підставі рішення Руськополівської сільської ради від 01 лютого 1994 року, на земельну ділянку площею 0,471 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, їй стало відомо лише при зверненні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду з даним позовом.

Тому просить суд вимоги зустрічного позову задовольнити, визнати недійсним та скасувати державний акт серія ЗК 011 №001903 від 16 серпня 1996 року, виданий ОСОБА_5 на підставі рішення Руськополівської сільської ради від 01 лютого 1994 року, на земельну ділянку площею 0,471 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №3, а в задовленні вимог первисного відмовити.

Представник відповідача за первинним позовом, що є представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_10 в судовому засіданні заявлені вимоги зустрічного позову підтримав та просить їх задовольнити, а в задоволенні вимог первинного позову просить відмовити.

Представник Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області в судове засідання не з`явився, однак надсілав до суду відзив на первинну позовну заяву в якому посилається на те, що покійний батько позивачки, ОСОБА_5 , мав у власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 16.08.1996 серії ЗК 011 № 001903, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 3, земельну ділянку біля житлового будинку АДРЕСА_1 площею 0,471 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відомості про дану земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру і їй не присвоєно кадастровий номер.

Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України “Про Державний земельний кадастр" передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Згідно із частиною другою сгаггі 78 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) право власності на землю пабувається та реалізується на підставі Конституції .України, цього Кодексу, а також інших законів, що зидаються відповідно до них.

При оформленні позивачами правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а саме проведенні топографо-геодезичних вишукувань ФОП ОСОБА_11 було виявлено, що частина земельної ділянки, яка належала покійному батькові позивачки, площею 0,014 га знаходиться у власності ОСОБА_3 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 11.09.2012 серії ЯК 883664, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на земельну ділянку за №212440001004594 , кадастровий номер 2124486200:04:003:0001.

Згідно із топографо - геодезичною зйомкою земельних ділянок на АДРЕСА_3 , площа перетину земельних ділянок позивачів та відповідача складає 0,0140 гектара.

Відповідач по справі ОСОБА_3 має у власності згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 883664 земельну ділянку площею 0,1866 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_2 , зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право власності на земельну ділянку від 11 вересня 2012 року за № 212440001004594.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, розроблена Дії “Хуст - Земля Карпат” на замовлення гр. ОСОБА_3 та на підставі рішення 8 сесії 6 скликання Руськополівської сільської ради від 23.03.2012 № 264 “Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для приватизації земельних ділянок”. Зазначеним рішенням громадянці ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_2 площею 0,1866 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Рішенням 9 сесії 6 скликання Руськополівської сільської ради від 05.06.2012 № 311 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1866 га та передано у власність вищезазначену земельну ділянку.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій” розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Розробники документації із землеустрою зобов`язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою:

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Окрім того, в вищезазначеній документації із землеустрою міститься Акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 26 квітня 2012 року, в якому міститься погодження суміжних землекористувачів, в тому числі і гр. ОСОБА_5 (покійний батько позивачки).

Разом з тим,. звертає увагу, що відповідно до Порядку ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 р. № 1021 (чинного на момент отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку відповідачами) кадастровий номер - це індивідуальний цифровий код (номер), що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці при здійсненні її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру” (далі - Центр кадастру), які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система).

Автоматизована система є інформаційною системою, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування грунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, а також про кількісний облік земель та їх якість.

Дата відкриття поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Одночасно інформує, що з 01.01.2013 відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр” розпочато ведення земельного кадастру в автоматизованій системі, а саме - запрацювала Національна кадастрова система (НКС). Відповідальними за наповнення бази даних НКС було ДГІ “Центр Державного земельного кадастру”.

Система забезпечує діяльність Держгеокадастру щодо реєстрації земельних ділянок та надання витягів про наявну реєстрацію. Також Національна кадастрова еистема забезпечує обмін інформацією в автоматичному режимі з органом, що здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно - Укрдержреєстром.

Національна кадастрова система містить відповідні інструкції користувача по роботі з Національною кадастровою системою (далі - НКС або Програма) для ведення земельного кадастру в автоматизованій системі.

Відповідно до даних, які містяться в Національній кадастровій системі ззертаємо увагу, що відомості про земельну ділянку кадастровий номер 2124486200:04:003:0001 були внесені до бази даних до 2013 року.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що відомості про зазначену земельну ділянку до Державного земельного кадастру вносились ДП “Центр Державного земельного кадастру”, а органи Держгеокадастру розпочали роботу з Національною кадастровою системою з 01.01.2013.

Відтак, стверджує, що Головне управління не вчиняло дії, які позивач зазначає як порушення його прав і в даному судовому процесі не може виступати як відповідач.

Разом з тим, звертають увагу суду, що в своїй позовній заяві позивач просить скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 883664, виданий гр. ОСОБА_12 , на земельну ділянку площею 0,1866 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2124486200:04:003:0001 та скасувати державну реєстрацію на вищевказану земельну ділянку, зареєстровану у Книзі записів державних актів від 11 вересня 2012 року за № 212440001004594.

На даний час, Дсржгеокадастр України, його структурні підрозділи та посадові особи - державні кадастрові реєстратори здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них. Державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (стаття 1 Закону України “Про державний земельний кадастр”).

Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав.

Отже, з вищенаведсного вбачається, що Головне управління є неналежним відповідачем в даному судовому процесі. Тому, підстави для стягнення судового збору із Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відсутні.

Тому просять у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Тячівської об`єднаної територіальної громади у підпорядкуванні громада с. Руське Поле, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про усунення перешкод у користуванні, визнання незаконними та скасування рішення та державного акта - відмовити в повному обсязі та не стягувати судовий збір з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Представники Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області та Тячівської об`єднаної територіальної громади в судове засідання не заявилися буду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а тому на підставі ст223 ЦПК України суд розглянув справу у їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що покійний батько позивачки, ОСОБА_5 , мав у власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 16.08.1996 серії ЗК 011 № 001903, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 3, земельну ділянку біля житлового будинку АДРЕСА_1 площею 0,471 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Підставою виготовлення та видачі державного акта на право приватної власності на землю від 16.08.1996 серії ЗК 011 № 001903 ОСОБА_5 слуговало рішення чотирнацятої сесії двадцять першого скликання Руськополівської сілької Ради народних депутатів від 01 лютого 1994 року.

З дослідженого, наданого позивачами первинного позову, рішення чотирнацятої сесії двадцять першого скликання Руськополівської сілької Ради народних депутатів від 01 лютого 1994 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» судом встановлено, що було вирішено передати у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площе 0,47 га, яка була в його постійному користувані.

З дослідження архіного витягу вказаного рішення чотирнацятої сесії двадцять першого скликання Руськополівської сілької Ради народних депутатів від 01 лютого 1994 року «Про затвердження заяв на приватизацію земельнихї ділянок» судом встановлено, що було вирішено передати безплатно у приватну власність земельні ділянки в граничних прийнятих сесією сільської Ради від 22.03.1991 року 0, 25 га, згідно поданих заяв слідуючим громадянам с. Р.Поле: ОСОБА_5 площею 0,25 га.

З дослідженого протокулу №14 чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Руськополівської сілької Ради народних депутатів від 01 лютого 1994 року судом встановлено, що рішення «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», яким було вирішено передати у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,47 га, яка була в його постійному користувані, не приймалось.

Відповідно до цього протоколу №14 чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Руськополівської сілької Ради народних депутатів від 01 лютого 1994 року судом встановлено, що приймалось рішення «Про затвердження заяв на приватизацію земельнихї ділянок», яким було вирішено передати безплатно у приватну власність земельні ділянки в граничних прийнятих сесією сільської Ради від 22.03.1991 року 0.25 га, згідно поданих заяв слідуючим громадянам с. Р.Поле: ОСОБА_5 площею 0,25 га.

Ця земельна ділянка, площею 0,47 га., знаходиться біля будинку, в АДРЕСА_1 , де проживають позивачі первинного позову та де, разом з ними, зажиття проживав їх батько ОСОБА_7 , що визнано під час розгляду даної справи стронами.

Право приватно власності на цей будинок належить матері ОСОБА_6 та батьку ОСОБА_5 позивачі первинного позову, що стверджується свідоцтвом про право приватної власності за №540 від 09 листопада 2000 року.

Батько позивачів первинного позову ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 07.10.2014 року.

Рішенням Тячівського районного суду від 07.09.2020 року встановлено факт належності при житті ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Руське Поле, Тячівського району, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право власності на землю серії ЗК-011 №001903, виданого Руськополівською сільською радою народних депутатів на земельну ділянку, площею 0,471 га, яка знаходиться на території Руськополівської сільської ради, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

А також цим рішенням встановлено належність ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці та мешканці АДРЕСА_1 , та при житті ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Руське Поле, Тячівського району, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на нерухоме майно №540 від 9 листопада 2000 року, зареєстрованого 9 листопада 2000 року Тячівським РДПТІ в реєстровій книзі №05 під реєстровим номером 571, в якому зазначено, що власниками по Ѕ частині житлового будинку в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Як вбачається, зазначеним рішенням Тячівського районного суду від 07.09.2020 року спростовують твердження позивачів за зустрічним позовом та його представника про те, що вище наведені документи на ім`я ОСОБА_5 могли належати іншій особі, а не за життя належали батькові позивачів первинного позову ОСОБА_13 .

За життя, а саме 10 жовтня 2011 року, батько позивачів первинного позову ОСОБА_7 склав заповіт, в якому все своє майно заповів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..

Згідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, інших осіб.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

А відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено судом позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час смерті батька ОСОБА_13 проживали з останнім, а отже прийняли спадщину після його смерті на спадкове майно, в тому числі і на земельну ділянку площею 0,471 га., а тому мають право на звернення до суду із вимогами первинного позову, і в цій частині твердження позивача та його представника за зустрічним позовом є безпідставні.

Разом з цим судом встановлено, що позивачці за зустрічним позовм ОСОБА_3 рішенням 8 сесії 6 скликання Руськополівської сільської ради від 23 березня 2012 року № 264 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для приватизації земельних ділянок» надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 0,1866 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку.

На підставі вказаного рішення, нею виготовлено та погоджено технічну документацію, суміжними землевласниками та землекористувачами встановлено та погоджено зовнішні межі земельної ділянки, Відділом містобудування та архітектури погоджено – висновок від 08.05.2012 року № 01-17.1\491, Міськрайонним управлінь Держкомзему у м. Тячів і Тячівському районі погоджено та надано відповідні документи - технічне завдання, довідка про правовий статус земельної ділянки, довідку згідно форми 6-Зем.

Рішенням 9 сесії 6 скликання Руськополівської сільської ради від 05 червня 2012 року № 311 «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» їй затверджено технічну документацію та надано вищевказану земельну ділянку у власність.

Отже у власності позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_2 , площею 0,1866 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку за кадастровим номером 2124486200:04:003:0001 на підставі державного акту серії ЯК № 883664 від 11.09.2012 року.

Згідно до ч.ч.1.2 ст. ст. 118 Земельного Кодекса, в редакції 2012 року, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Кри

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України в редакції 2012 року, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

А відповідно ст. 126 Земельного кодексу України, в редакції 2012 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Крім цього, згідно ст.25 ЗУ «Про землеустрій», в редакції 2012 року, документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Види документації із землеустрою: і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

Відповідно до ст.56 ЗУ «Про землеустрій», в редакції 2012 року, Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об`єднання земельних ділянок, включає:

а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; є) кадастровий план земельної ділянки; ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Суд вважає, що передача позивачці за зустрічним позовом ОСОБА_15 земельної ділянки площею 0,1866 га у приватну власність відповідає вище наведеним нормам закону, а тому і в цій частині твердження позивачів за первинним позовом та їх представника також є безпідставні.

Також судом встановлено, що при оформленні позивачами за первиним позовом правовстановлюючих документів на спадкову земельну ділянку, а саме проведенні топографо-геодезичних вишукувань ФОП ОСОБА_11 було виявлено, що частина земельної ділянки, яка належала покійному батькові ОСОБА_13 , площею 0,014 га, знаходиться у власності ОСОБА_3 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 11.09.2012 серії ЯК 883664,

Згідно із топографо - геодезичною зйомкою земельних ділянок на АДРЕСА_3 , площа перетину земельних ділянок позивачів та відповідача за первинним позовом складає 0,0140 гектара, у зв`язку з цим, суд вважає, що саме позивача за зустрічним ОСОБА_3 порушені права щодо володіння у власності своє частиною земельної ділянки.

Так, ст. 67 Земельного кодексу України, в редакції 1990 р., передбачено: громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач.

Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара, селищах міського типу – 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 гектара, у містах - 0,1 гектара.

Крім цього, як у же вище зазначено, чотирнадцятою сесією двадцять першого скликання Руськополівською сількою Радою народних депутатів рішення «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», яким було вирішено передати у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,47 га, не приймалось, а приймалось рішення «Про затвердження заяв на приватизацію земельнихї ділянок», яким було вирішено передати безплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_5 площею 0,25 га.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 , батьку позивачів за первинним позовом, було видано державний акт серії ЗК 011 № 001903, як із порушенням норм ст. 67 Земельного кодексу України, в редакції діючій на той час, так і з порушенням вимог рішення Руськополівської сільської ради народних депутатів від 01 лютого 1994 року «Про затвердження заяв на приватизацію земельних ділянок», тобто з більшою площею передбаченою земельним законодавством та вказаним рішенням, чим порушено права позивачки за зустрічним позовом, а тому вказаний державний акт серії ЗК 011 № 001903 підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Відповідно до статей 256-257 ЦК України: позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна лозовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України: Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд вважає, без підставними твердження позивачів за первинним щодо пропущення строків звернення ОСОБА_3 до суду з вимогами зустрічного позову, оскільки про наявність оскаржуваного державного акту серія ЗК 011 №001903 від 16 серпня 1996 року, виданого ОСОБА_5 на підставі рішення Руськополівської сільської ради від 01 лютого 1994 року, на земельну ділянку площею 0,471 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, останій стало відомо при зверненні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду з вимогами первинного позову.

Інших належних та допустимих доказів які б спростовували ці твердження ОСОБА_3 та її представника суду не надано, а тому в застосуванні строків давності до вимог зустрічного позову слід відмовити.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 слід задовольнити, визнати недійсним та скасувати державний акт серія ЗК 011 №001903 від 16 серпня 1996 року, виданий ОСОБА_5 на підставі рішення Руськополівської сільської ради від 01 лютого 1994 року, на земельну ділянку площею 0,471 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №3.

А в задоволенні первинного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Тячівської об`єднаної територіальної громади, Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області про усунення перешкод у користуванні, визнання незаконними та скасування рішення та державного акту на земельну ділянку слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141,223, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні первинного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Тячівської об`єднаної територіальної громади, Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області про усунення перешкод у користуванні, визнання незаконними та скасування рішення та державного акту на земельну ділянку - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати державний акт серія ЗК 011 №001903 від 16 серпня 1996 року, виданий ОСОБА_5 на підставі рішення Руськополівської сільської ради від 01 лютого 1994 року, на земельну ділянку площею 0,471 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №3.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первинним позовом, що є відповідачем за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач за первинним позовом, що є відповідачем за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач за первинним позовом, що є позивачем за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Тячівська об`єднана територіальна громада, місце розташування: м. Тячів, Шевченка, 2, Закарпатської області.

Відповідач: Головне управління держгеокадастру у Закарпатській області, місце знаходження м. Тячів, вул. Армійська, 2, Закарпатської області.

Повний текст рішення виготовлено 26.11.2021.

Суддя: В.В.Чопик