Рішення № 101408636, 19.11.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/490/21 Провадження № 2/304/239/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2021 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/490/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», де треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (зареєстрований у реєстрі за № 60729) про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 9 993,01 грн. Вказує на те, що у лютому 2021 року дізналася про відкрите відносно неї приватним виконавцем Малковою М.В. виконавче провадження № 64443698 про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості у розмірі 9 993,01 грн. У березні 2021 року вона дізналася, що приватним виконавцем була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку у свою чергу направлено для виконання до Пенсійного фонду, де почали здійснювати відрахування з належної їй суми пенсії. З постанови приватного виконавця Малкової М.В. видно, що підставою для відкриття нею виконавчого провадження став виконавчий напис № 60729, вчинений 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Гораєм О.С. Вважає такий напис незаконним та необґрунтованим, оскільки у неї відсутні будь які боргові зобов`язання перед відповідачем, будь яких письмових вимог про сплату боргу вона теж не отримувала, а відтак заборгованість є спірною, в той час як нотаріус має право вчинити виконавчий напис, якщо подані йому документи підтверджують безспірність заборгованості. Недотримання одного з вказаних етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Крім цього звертає увагу суду на те, що із виконавчого напису незрозуміло за який період нараховувалася заборгованість та яка сума кредитних коштів їй була надана; приватним виконавцем адресою її місця проживання зазначено АДРЕСА_1 , в той час як вона у столиці ніколи не проживала, не працювала та не має жодного нерухомого майна, а відтак вважає, що виконавче провадження відкрито з грубим порушенням принципу територіальності. За наведених обставин просить задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання позивач не з`явилася, її представник – адвокат Муругов В.О. подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У судове засідання приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору не з`явився, попередньо, на виконання ухвали суду про витребування доказів направив суду повідомлення про неможливість надання таких, оскільки 28 липня 2021 року у нотаріальній конторі було проведено обшук та вилучено документи нотаріального діловодства та архіву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. у судове засідання також не з`явилася, про дату, місце та час судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважаючи на те, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законом, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 23 січня 2014 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2007818910.

05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 60729, яким звернуто з позивача стягнення кредитної заборгованості у сумі 9 993,01 грн на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД».

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 посилається на те, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки нотаріус не пересвідчився у безспірності/наявності заборгованості боржника. Крім того, виконавчий напис вчинений на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а тому він не підлягає виконанню.

У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».

Встановлено, що станом на 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 виконала боргові зобов`язання за Кредитним договором № 2007818910 від 23 січня 2014 року, укладеного між нею та Банком у повному обсязі (а. с. 17).

Суд вважає, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис без дотримання вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів, а відтак дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», де треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем за № 60729 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 9 993 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн 01 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчого напису № 60729, вчиненого 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, у виконавчому провадженні № 6444369, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Муругов Вячеслав Олександрович; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область м. Перечин, пл. Незалежності, 1/33.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», ЄДРПОУ 42642578; місцезнаходження: 01011 м. Київ, вул. Саксаганського, 14/301.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович; місцезнаходження: 10008 м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна; місцезнаходження: 02094 м. Київ, вул. Ю.Поправки, 6/14.

Головуючий: Чепурнов В. О.