Ухвала суду № 101407715, 17.11.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

241/31/18

1-кп/264/45/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2021 Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді-доповідача Пустовойт Т.В., судді Іванченко А.М., присяжних: Філонової С.А., Шкільняк З.О., Челпан Е.В., при секретарі судового засідання Родіної Н.В., за участю прокурора Грибова С.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників Сєрікової К.С., Сукача О.В., Башкірової Ю.Г., Оснач Л.О., потерпілої ОСОБА_4 , представників потерпілих Пишневської Н.І., Ходової Я.О., Резниченка В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі в режимі відеоконференції за засобом відеофіксації питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та клопотань щодо запобіжного заходу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.3 ст.289, ч.2 ст.262, ч.1 ст.410, ч.1 ст.263, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.4, 5 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.4, 5 ст.27, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 21.09.2021 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , продовжено до 19.11.2021 року включно.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор Грибов С.В. в судовому засіданні звернувся з клопотаннями про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посилаючись на обвинувачення у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, вина у вчиненні яких підтверджується у повному обсязі сукупністю зібраних доказів, а санкції статей за які передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Мотивував, що обвинувачені мають можливість переховуватись від суду, можуть знищити речі та документи, продовжити незаконно впливати на потерпілих та свідків, які на теперішній момент не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, та, з урахуванням даних, що характеризують особи винних, є достатні підстави вважати, що ризики передбачені ст.177 КПК України наявні й застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить їх запобіганню. Обвинуваченому ОСОБА_2 просив продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовуючи існуванням ризиків, які слугували підставою для обрання запобіжних заходів, та на теперішній момент не зменшились і продовжують існувати. Вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливе, оскільки вони не забезпечать запобіганню наведених ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_1 в свою чергу звернувся з клопотанням про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, посилаючись на те, що судове провадження триває чотири роки, за цей час обов`язки покладені судом, ним добросовісно виконуються. На теперішній час він проходить службу у ЗСУ, немає жодних зауважень до виконання посадових обов`язків. При цьому, вважає, що передбачені вимогами ст.177 КПК відсутні, тому з урахуванням його позитивних характеризуючих даних, просив задовольнити його клопотання.

Потерпіла ОСОБА_4 та представники потерпілих підтримали позицію прокурора, вважаючи ризики наведені стороною обвинувачення продовжують існувати, обвинуваченими неодноразово допускалися порушення покладених обов`язків.

Захисники Оснач Л.О. та Сукач О.В., яких підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказуючи, що воно аналогічне попереднім та нічим не обумовлено. Наведені стороною обвинувачення ризики вже неодноразово були предметом розгляду суду, не підтверджені відповідними доказами, а тому підстав для його задоволення немає. При цьому, відсутні факти порушень ОСОБА_3 покладених на нього судом обов`язків, деякий час він взагалі перебував без запобіжного заходу, однак продовжував дотримуватись раніше встановлених на нього судом обмежень, з урахуванням цього у суду є всі підстави відмовити у задоволенні клопотання та обмежитись покладенням зобов`язань передбачених КПК.

Захисник Башкірова Ю.Г. та її підзахисний ОСОБА_2 заперечували проти продовження запобіжного заходу виді тримання під вартою, вважаючи, що прокурор посилається на абстрактні ризики. Обвинувачений не має наміру переховуватись від суду чи впливати на свідків, мається договір оренди житла в м.Курахово та в нього є можливість перебувати під домашнім арештом.

Захисник Сєрікова К.С. вважала, що суд має відмовити у задоволенні клопотань прокурора, мотивуючи тим, що наведені ним ризики є абстрактними та недоведеними, не вказує чому неможливе обрання інших, більш м`яких заходів.

Вислухавши учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Вимогами ст.178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

При вирішенні даного питання суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Для позбавлення особи свободи суд повинен вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами, які в даному кримінальному провадженні прокурор не наводить, щоразу посилаючись на обставини, які були актуальними на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу. Такі підстави мають бути чітко зазначені стороною обвинувачення, а доводи «за» і «проти» звільнення з-під варти не повинні бути «загальними й абстрактними»

З урахуванням викладеного та наявності встановлених вже судом відносно обвинуваченого ОСОБА_1 позитивних характеристик, військових досягнень, постійного місця проживання, відсутність судимостей, міцні соціальні зв`язки, має дружину, котра страждає онкозахворюванням, неповнолітню дитину. Обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується, пенсійного віку, відсутні судимості, має сім`ю, дружину, яка також є пенсіонеркою та інвалідом, що свідчить про міцні соціальні зв`язки, постійне місця проживання, займається підприємницькою діяльністю, надає волонтерську допомогу в зоні АТО, що виражає його спосіб громадського життя, страждає на ряд захворювань серця.

Також суд повинен врахувати той факт, що обвинувачені тривалий час перебували під цілодобовим домашнім арештом, що за ступенем суворості межує з позбавленням волі, деякий період взагалі без запобіжного заходу, при цьому, відомостей, які б свідчили про порушення за цей час покладених на них процесуальних обов`язків суду не доведено.

По справі триває судове провадження, зокрема не допитані свідки обвинувачення, не досліджені матеріали справи. Обвинувачені, заперечуючи свою провину за пред`явленим обвинуваченням, пояснень також не надавали.

Отже, суд враховує наявність ризиків незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження іншим чином, оскільки тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вони обвинувачуються, може негативно вплинути на хід подальшого судового розгляду, разом з тим наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, не може превалювати над правом особи на життя та здоров`я.

Оцінюючи сукупність вищевикладених обставин, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченим у певний період доби залишати житло, з покладенням на них обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, що необхідно для належної поведінки останніх та їх можливості здійснювати своє право на працю, отримувати необхідне лікування в спеціальних установах охорони здоров`я та утримувати сім`ї.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначений запобіжний захід як домашній арешт з певними обмеженнями забезпечить дотримання останніми процесуальних обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні решти клопотань щодо запобіжних заходів.

Щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Так, ОСОБА_2 інкриміновані тяжкі та особливо тяжкі злочини, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі, не має місця реєстрації та постійного місця проживання в Україні, міцних соціальних зв`язків, є громадянином іншої держави, будучі військовослужбовцем має навички поводження зі зброєю, судово-психіатричною експертизою характеризується негативно, як зухвала, агресивна людина, схильна до брехні та психопатоподібних, не адекватних проявів у поведінці.

Вказані вище ризики наразі залишаються реальними і триваючими, і вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на більш м`який.

Наведених стороною захисту виключних обставини для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, немає, оскільки даних, які б свідчили про достатність застосування більш м`яких запобіжних заходів стороною захисту не доведено. Заявлені обставини в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу обвинуваченого, а також наявною його поведінкою, не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу на більш м`який та не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього.

Доказів, які б підтвердили неможливість утримання обвинуваченого ОСОБА_2 в умовах слідчого ізолятору, суду не надано.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194,199, ст.331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» продовжити до шістдесяти днів, тобто до 15.01.2022 року включно.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 22-00 години до 06-00 години наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини – завчасно повідомляти про це суд; не відлучатись з м.Бердянську Запорізької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов`язків покладених судом строком до 15.01.2022 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Бердянському РВП ГУНП в Запорізькій області.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 22-00 години до 06-00 години наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , наступні обов`язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини – завчасно повідомляти про це суд; не відлучатись з смт.Мангуш Мангушського району Донецької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов`язків покладених судом строком до 15.01.2022 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Відділу поліції № 4 (смт.Мангуш) МРУП ГУНП в Донецькій області.

В задоволенні клопотань - відмовити.

Повний текст ухвали суду оголошено о 15 годині 22 листопада 2021 року.

На ухвалу в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя : Т. В. Пустовойт

Суддя: А.М. Іванченко

Присяжні: С.А. Філонова

З.О. Шкільняк

Е.В. Челпан