Рішення № 101407549, 03.11.2021, Вугледарський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер: 223/1073/20

Провадження номер: 2/223/103/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року місто Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вугледарської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача Вугледарської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Біленьке Запорізької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та є троюрідною сестрою її доньки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті троюрідної сестри ОСОБА_3 , двоюрідна тітка позивачки ОСОБА_2 фактично прийняла у спадок 1/2 частку квартири після доньки ОСОБА_3 , оскільки постійно проживала з донькою, була співвласницею квартири та була зареєстрована в зазначеній квартирі. Після смерті ОСОБА_2 позивачка прийняла у спадок всю квартиру, почала розпоряджатись нею, тому що в неї був заповіт від тітки. Оскільки при житті, ОСОБА_2 склала заповіт на користь позивачки, то вона своєчасно, в передбачений Законом 6-місячний строк звернулась до Вугледарської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадку за Заповітом на всю квартиру. Позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за Заповітом від 09.11.2020р., після тітки ОСОБА_2 , на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Нотаріусом позивачці була надана Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 09.11.2020р. якою їй було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину на іншу 1/2 частку спірної квартири після смерті ОСОБА_3 . Таким чином позивачка не може отримати свідоцтво про право власності на всю квартиру.

Позивачка просить суд визнати її спадкоємицею п`ятої черги після смерті троюрідної сестри ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за нею право власності на належну померлій 1/2 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 51,1 кв.м. в порядку спадкування за Законом після смерті її троюрідної сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 100).

Представник позивачки ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась про місце, дату та час розгляду справи була повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду. Надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, а також за відсутності позивача, вимоги позову просила суд задовольнити в повному обсязі (а.с.98, 101).

Представник відповідача Вугледарської міської ради в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву, згідно з якою не заперечував проти задоволення позову та просив його розглянути без його участі (а.с. 86, 99).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_5 і його дружина ОСОБА_6 були батьками ОСОБА_7 (російською мовою) та ОСОБА_8 (російською мовою), згідно з архівними витягами № 01-32/3-1588 від 10.06.2021 Миколаївської церкви с.Біленьке Катеринославського повіту Катеринославської губернії з Метричної книги за 1893 рік та № 01-32/3-1890 від 01.07.2021 Миколаївської церкви с.Біленьке Катеринославського повіту Катеринославської губернії з Метричної книги за 1898 рік (а.с.91, 93).

ОСОБА_9 був батьком ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про народження № 4, виданого Райською сільською радою Запорізького району (а.с.9).

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 одружилися 16.10.1913 року, що підтверджується архівним витягом № 01-32/9-1071 від 21.04.2021 Миколаївської церкви с.Біленьке Катеринославського повіту Катеринославської губернії з Метричної книги за 1913 рік (а.с. 89). Від шлюбу мали сина ОСОБА_12 , відповідно до свідоцтва про народження № 47, виданого 23.02.1928 року сільрадою с.Біленьке Хортицького району Запорізького округу (а.с.10).

ОСОБА_12 є батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.05.1954 року, виданого ЗАГС с.Біленьке Хортицького району Запорізької області (а.с. 6). Яка обружившись змінила прізвище на « ОСОБА_14 », свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 08.08.1990 року, виданого відділом ЗАГС Енергодарського міськвиконкому Запорізької області (а.с.8).

Отже, як вбачається із зазначеного вище ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 .

Крім того, як вбачається з свідоцтва про народження НОМЕР_3 , свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_4 та свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_2 (а.с. 12-14).

Шлюб ОСОБА_3 із ОСОБА_15 було розірвано в 16.03.1984 р. відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_6 , виданого 20.03.1985 р. відділом ЗАГСа Комунарського райвиконкому м. Запоріжжя (а.с.15).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_7 від 14 лютого 1994 року на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 та проживала разом з нею на момент своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актом про проживання від 17.12.2020 року, тому ОСОБА_2 в силу п. 3 ст. 1268 ЦК України після смерті ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину, а саме 1/2 квартири АДРЕСА_1 (а.с.24).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 22 квітня 2020 року, виданого Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Райське Вільнянського району Запорізької області (а.с. 22).

Після смерті ОСОБА_2 у строк, передбачений законом, позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на підставі заповіту, та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 40).

При цьому, постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 09.11.2020 року позивачці відмовлено в оформленні спадщини на 1/2 частину квартири, що належала ОСОБА_3 з тих підстав, що ОСОБА_2 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої.

Зі свого боку позивач ОСОБА_1 виконала усі дії, передбачені законом для прийняття спадщини.

Крім того, як зазначено у постанові про відмову у вчинені нотаріальних дій від 09.11.2020 року, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкова справа не заводилась. Отже, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем (а.с. 43).

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі змісту частини 1 статті 1222 ЦК України слідує, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкування за правом представлення врегульовано статтею 1266 ЦК України, якою передбачено, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року по справі №521/6687/17.

В позовній заяві позивачка як на підставу задоволення її позовних вимог зазначає, що є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_4 до суду надано достатньо доказів, на підставі яких суд мав можливість визначити родинний зв`язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як між двоюрідною племіннецею та двоюрідною тіткою.

У зв`язку з зазначеним можливо встановити, що позивачка є спадкоємицею за законом п`ятої черги після смерті ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст. 1265 ЦК України, та/або має право на спадкування за правом представлення на підставі ст. 1266 ЦК України.

Так, у відповідності до роз`яснень Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», а також з аналізу практики розгляду Верховним Судом цивільних справ про визнання права власності в порядку спадкування за законом (постанова від 08 лютого 2021 року у цивільній справі № 487/3839/17; постанова від 15 лютого 2021 року у цивільній справі № 355/1877/15-ц; постанова від 20 січня 2021 року у цивільній справі № 520/15951/17), вбачається, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати такі фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, а саме: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; коло спадкоємців, які мають право на отримання спадщини; коло спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини; наявність спадкового майна; перехід спадкового майна у власність спадкоємців та/або третіх осіб, тощо.

З огляду на викладене, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, розглядаючи справу не інакше як в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи, зважаючи, що наданих до суду документів та доказів достатньо для встановлення того, що ОСОБА_1 дійсно є спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , а також коло спадкоємців, наявність або відсутність відкритих Спадкових справ, та пересвідчившись, що спірне спадкове майно не було успадковане іншими спадкоємцями та не перебуває у власності інших осіб, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позову, а тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1217, 1218, 1222, 1261, 1266, 1268 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вугледарської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженку с.Біленьке Запорізького району Запорізької області, РНОКПП – НОМЕР_9 , визнати спадкоємицею п`ятої черги після смерті троюрідної сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженкою с.Біленьке Запорізького району Запорізької області, РНОКПП – НОМЕР_9 , право власності на 1/2 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 51,1 кв.м. в порядку спадкування за законом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області Дочинець С.І.